Кувейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Держава Кувейт
دولة الكويت
Dawlat al-Kuwayt

Прапор Кувейту Герб Кувейту
Прапор Герб
Гімн: Аль-Нашид Аль-Ватані
Розташування Кувейту
Столиця Ель-Кувейт
029.367 0047.96729°22′ пн. ш. 47°58′ сх. д. / 29.366667° пн. ш. 47.966667° сх. д. (G)
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Арабська
Державний устрій Конституційна монархія1
 - Емір Сабах аль-Ахмад аль-Джабер аль-Сабах
 - Крон-принц Наваф аль-Ахмад аль-Джабер аль-Сабах
 - Прем'єр-міністр Нассер аль-Мохаммед аль-Ахмед аль-Сабах
Незалежність  
 - від Великобританії 19 червня 1961 
Площа
 - Загалом 17 818 км² (157-ме місце у світі)
 - Води (%) незначний
Населення
 - оцінка 2006 р. 3,100,0002 (n/a)
 - Густота 131/км² (68-ме у світі)
ВВП (ПКС) 2005 р., оцінка
 - Повний $88,7 мільярдів (n/a)
 - На душу населення $29,566 (n/a)
ІРЛП  (2004) 0.871 (вищий) (33-те)
Валюта Кувейтський динар (KWD)
Часовий пояс AST (UTC+3)
 - Літній час (не встановлюється) (UTC+3)
Домен інтернету .kw
Телефонний код +965
Карта Кувейту
372-ти метрова телевежа кувейтського телекому є головною комунікаційною вежою Кувейту.

Куве́йт (араб. كويت), офіційна назва Держава Кувейт (араб. دولة الكويت; Дауля́т ель-Куве́йт) - , країна в південно-західній Азії, що межує на північному заході з Іраком, півдні і південному заході з Саудівською Аравією, на сході омивається Персидською затокою. Кувейту належать також біля десятка невеликих островів.

Площа 17,8 тис. км2.

Населення 1,87 млн чол. (2001).

столиця і головний порт Ель-Кувейт;

рельєф: спекотна пустеля й острова Файлака, Бубіян і Варба у північно-східній частини Аравійського півострова;

глава держави і уряду Джабір аль-Ахмад аль-Сабах з 1978;

політична система абсолютна монархія;

експорт: нафта;

мови: арабська 78%, курдська 10%, мова фарсі 4%;

Грошова одиницякувейтський динар.

Зміст

[ред.] Історія

Див. Історія Кувейту.

недавня історія: визнаний незалежною суверенною державою в 1914, повна незалежність від Англії отримана в 1961. 2 серпня 1990 президент Іраку Саддам Хусейн через тривалу територіальну сперечку напав і анексував Кувейт. Емір і його сім'я сховалися в Саудівській Аравії. До березня сили коаліції ООН звільнили Кувейт (див. війна в Перській затоці), але під час військових дій стався сильний розлив нафти і різке погіршення екологічної обстановки регіоні. Новий уряд в 1991 виключив всіх опонентів, в відновлених національних зборах 1992 опозиціонери зайняли більшість. У 1993 знову виникло напруження між Іраком та Кувейтом, повітряні нальоти США відновили рівновагу в регіоні.

[ред.] Географія, природа

Див. також: Географія Кувейту, Геологія Кувейту, Гідрогеологія Кувейту.

Піщана буря у Кувейті, квітень 2003

Територія Кувейту приурочена до Східно-Аравійської берегової рівнини, що має пологий схил у бік Персидської затоки. Це низовинна пустельна рівнина, кам'яниста на півночі, піщана на півдні. На сх. тер. перетинають глибокі каньйони – вади. Узбережжя облямоване піщаними косами і лагунами. Прибережна низовинний смуга рясніє солончаками, які в сезон дощів перетворюються в солоні озера «себха». Клімат тропічний, сухий. Рік з постійним стоком немає.

[ред.] Економіка

Див. Економіка Кувейту

Основні галузі промисловості: нафтова і нафтохімічна, конструкційних матеріалів, гірнича, харчова. У структурі ВВП на частку нафт. пром-сті припадає 45%. Транспорт: автомобільний та морський. Тоннаж танкерів 2,7 млн т (1982). У Кувейті функціонують шість морських портів, з яких найбільші – Ель-Кувейт і Міна-ель-Ахмаді. Останній – осн. порт експорту нафти. Розвинене авіаційне сполучення, як внутрішнє, так і міжнародне, діють 8 аеропортів. Крім того, налагоджене вертолітне сполучення.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 24 млрд. Темп зростання ВВП – (- 2,5%). ВВП на душу населення – $ 12921. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,8 млрд. Імпорт (продовольство, будівельні матеріали, машини, готовий одяг) – $ 12,6 млрд (г.ч. США – 24,0%, Японія – 18%, Німеччина – 9,3%, Великобританія – 9,2%, Італія – 6,9%). Експорт (нафта і нафтопродукти, добрива і креветки) – $ 10,8 млрд (г.ч. Японія – 32,0%, США – 20,02%, Нідерланди – 10,0%, Сінгапур – 9,7%, Пакистан 6,6%).

Див. також: Корисні копалини Кувейту, Історія освоєння мінеральних ресурсів Кувейту, Гірнича промисловість Кувейту, Нафта Кувейту.

[ред.] Політика

Кувейт – член ООН, ОПЕК (з 1960), ОАПЕК (з 1968), Ради співпраці країн Перської затоки (з 1981), а також Ліги араб. держав (з 1961).

[ред.] Культура

[ред.] Спорт

[ред.] Посилання

Особисті інструменти
Простори назв
Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами