Користувач:Skadovskiy/Чернетка
Безсполучникове складне речення[ред. | ред. код]
Безсполучникове складне речення - це складне речення, частини якого поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації, тобто без сполучників чи сполучних слів.
Види безсполучникових речень за характером смислових зв'язків[ред. | ред. код]
За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на два основні види:[ред. | ред. код]
1) з однорідними, тобто рівноправними частинами. Наприклад: Для кохання у нас часу мало, для мовчання — у нас віки (В. Симоненко);
2) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснюв іншу, наприклад: Ми боїмося самоти: у неї надто гостре жало (В. Малишко).
Смислові відношення в безсполучникових складних реченнях[ред. | ред. код]
У безсполучникових складних реченнях однорідні частини можуть виражати:[ред. | ред. код]
1) одночасність подій або явищ, наприклад: Містечко давно спочивало, скрізь було тихо (В. Шкляр);
2) послідовність подій або явищ: Засвітить місяць, засяють зорі, земля потоне в сріблястім Морі (Олександр Олесь);
3) зіставлення чи протиставлення подій або явищ: Хтось виграє, когось розіб'ють вщент (М. Кублій).
У безсполучникових реченнях неоднорідні частини можуть виражати:[ред. | ред. код]
1) наслідок: Подивилась ясно - заспівали скрипки (П. Тичина);
2) причину: Прощався квапливо: боявся розплакатися чи побачити мамині сльози (В. Гуртовенко);
3) умову: Віриш — здійсняться мрії (Н. Позняк);
4) час: Прийде осінь - у засіках буде хліб золотий (О. Десняк);
5) доповнення: Ніхто не сказав краще за стародавніх греків: справедливість це стримування сили мудрістю (П. Загребельний);
6) пояснення: А потім ударила по селу тривога: замерзають лебеді (Є. Гуцало).
Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях[ред. | ред. код]
Частини безсполучникового складного речення розділяються інтонаційно, а отже, між ними має бути певний розділовий знак.[ред. | ред. код]
1) кому, якщо частини однорідні, виражають одночасність або послідовність подій, наприклад: Небо скоро затяглося хмарами, стало мрячити (О. Гончар);
2) крапку з комою, коли частини далекі за змістом чи мають свої розділові знаки, наприклад: Не титули і не герби, не банків лондонських скарби - зарука щастя й миру; ні, не гонитва за добром, не книги й докторський диплом дають утіху щиру (Р. Бернс);
3) двокрапку, коли друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій, доповнює або пояснює її, наприклад: Я завжди говорив: уся справа в грамотно вибраному творчому кредо (С. Жадан),
4) тире, коли частини зіставляються, протиставляються, виражають різку зміну подій; коли перша частина виражає умову того, про що йдеться в другій; коли друга частина виражає наслідок або висновок з першої, коли Друга частина виражає порівняння з першою, наприклад: Плакати хотілось - сльози не текли (Олександр Олесь).
Джерела[ред. | ред. код]
• Заболотний В. В., Заболотний О. В. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Заболотний В. В., Заболотний О. В. Київ: Генеза, 2017. C. 154-157.
• Авраменко О. М. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Авраменко О.М. Київ: Грамота, 2017.
• Дудик П. С., Прокопчук Л. В. Синтаксис української мови. Підручник. Київ: Видавничий центр «Академія». 2010.
• Всеукраїнська школа онлайн [Електронний ресурс].- Режим доступу до ресурсу: https://lms.e-school.net.ua/courses/course-v1:UIED+Ukrainian-language-9th-grade+2020/course/