Корягін Петро Корнилович
| Корягін Петро Корнилович | |
|---|---|
 | |
| Народження |
14 вересня 1905 Shigonsky Districtd |
| Смерть |
28 грудня 1982 (77 років) Куйбишев, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Самара |
| Звання | старший сержант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
  |
Петро Корнилович Корягін[1] (рос. Корягин Пётр Корнилович; 1905—1982) — учасник німецько-радянської війни, старшина понтонної роти 44-го моторизованого понтонно-мостового батальйону 2-ї понтонно-мостової бригади 46-ї армії 2-го Українського фронту, старший сержант, Герой Радянського Союзу.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 (14) вересня 1905 року в селі Новий Тукшум нині Шигонського району Самарської області у сім'ї службовця. Росіянин. Освіта початкова. Працював лісником та помічником лісничого.
У Червоній армії в 1926-1929 роках і з січня 1942 року. Закінчив школу молодших командирів. У боях німецько-радянської війни з грудня 1942 року.
Старшина понтонної роти 44-го моторизованого понтонно-мостового батальйону старший сержант Петро Корягін 4 грудня 1944 року при форсуванні річки Дунай 108-ю стрілецькою дивізією в районі населеного пункту Сігетуйфалу, розташованого в 20-ти кілометрах на південь від Будапешта, командуючи розрахунком понтона, висадив десант піхоти на пристань міста Ерд і повів бійців в атаку.
У результаті сміливих і рішучих дій воїна-понтонера гітлерівці були вибиті з траншей першої позиції і радянськими піхотинцями під командуванням старшого сержанта Корягіна П. К. захоплений плацдарм на правому березі Дунаю.
У 1945 році старшина Корягін П. К. демобілізований. Працював лісничим в селі Новодівиче Шигонського району. Потім жив у місті Куйбишев.
Помер 28 грудня 1982 року. Похований на кладовищі «Лісове» в селищі Управлінський міста Самара.
Нагороди[ред. | ред. код]
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому сержанту Корягіну Петру Корниловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6382).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У деяких статтях прізвище Корягін П. К. наводиться зі спотворенням: «Карягін П. К.»
Література[ред. | ред. код]
- День Победы. Куйбышев, 1980. — С. 85-97.(рос.)
- Подвиг во имя Родины. Куйбышев, 1965, кн.1. — С. 191—194.(рос.)
- Подвиг во имя Родины. Куйбышев, 1968, кн.2. — С. 112—122.(рос.)
- Пусть это никогда не повторится // Подвиг во имя Родины. Кн.1. — Куйбыш. кн. изд-во, 1965. — С. 191—194.(рос.)
- Особистий архів Карягіна П. К. Сизранський Крайовий Музей. 10 од. хр., 1946—1954. Личные архивные фонды в государственных хранилищах СССР. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 20 липня 2009..(рос.)
|
| |||||||
