Косатий Олексій Миколайович
| Косатий Олексій Миколайович | |
|---|---|
| Народився |
8 листопада 1974[1] (49 років) Тернопіль, Українська РСР, СРСР[1] |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | художник, дизайнер |
| Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Вчителі | Косар Орест Ярославович і Кравченко Сергій Тимофійович |
| Заклад | Львівський палац мистецтв[2] |
| Роки активності | 1996 — тепер. час |
| Жанр | графіка і малярство |
Косатий Олексій Миколайович (*8 листопада 1974, Тернопіль) — український художник, провідний дизайнер Львівського палацу мистецтв. Учасник обласних і всеукраїнських мистецьких виставок від 1996. Працює у стилі фігуративного контуризму.
Випускник Національного університету «Львівська політехніка» (1997), однак обрав для себе творчий шлях. Мистецтву навчався приватно в Ореста Косаря, Сергія Кравченка, Ю. Тямушкіна. Член НСХУ (2005). Лауреат міжнародної мистецької виставки «Високий Замок» (Львів, 2006) та премії імені Івана Труша (2014).[3] Завдяки співпраці зі Львівським палацом мистецтв (принаймні з 2012 року), він не лише учасник виставок, але й брав участь в організації художніх салонів.[4][5]
В його творчому доробку натюрморти, портрети й пейзажі, в т.ч. міські, виконані переважно олією на полотні, також є деяка кількість плакатів. Серед тем: побутові замальовки в українському селі та на природі, фольклорні, релігійні сцени, гумористичні малюнки та воєнна графіка.
Під час російського вторгнення в Україну Олексій Косатий був мобілізований до лав Збройних сил і водночас продовжив малювати, опанувавши фломастери. Персональну виставку його графіки «Лінія вогню. Фронтові замальовки» провів Львівський палац мистецтв у березні 2024.[6][7] Його воєнні роботи були представлені на колективній виставці у Кракові[8] і ще одна, персональна виставка планується в Польщі на літо 2024.[6] Ольга Луковська прокоментувала його воєнні твори так:
У всіх склалося однакове враження, що Олексій у тих екстремальних умовах сильно виріс як художник. Зробити такі живописні речі, просто наклавши один фломастер на другий,– треба мати дуже великий хист.[6]
Навесні 2024 року друкарня Зерцало опублікувала книгу Зиновія Филипчука «Вірші нескорених» з ілюстраціями Олексія Косатого.
Деякі його роботи зберігаються у Львівській галереї мистецтв і в Музеї історії культури Кам'янського (Дніпропетровської області).
Література[ред. | ред. код]
- Н. М. Левицька // Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ.– Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014.– Режим доступу: https://esu.com.ua/article-5491
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://esu.com.ua/article-5491
- ↑ https://leopolis.news/post/101828/u-lvovi-vidkryetsya-vystavka-vona-hudojnyka-oleksiya-kosatogo-liniya-vognyu-frontovi-zamalovky-
- ↑ Ісаченко, О.М., ред. (2015). Лауреати міжнародних та вітчизняних премій у галузі культури і мистецтва 2014 рік (PDF) (українська) . Київ: Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. с. 29.
- ↑ Zaxid.net (6 квітня 2012). У Палаці мистецтв стартував Весняний салон. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Львівській осінній салон: у палаці мистецтв презентували 150 творів – Львівський палац мистецтв (укр.). 21 листопада 2019. Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ а б в IgnBor (19 березня 2024). Емоції війни в «захалявних» блокнотах. Leopolis.news (англ.). Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Львівська обласна рада. lvivoblrada.gov.ua. Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Відкриття виставки львівської графіки «Вторгнення. До і Після» під почесним патронатом Генерального консульства України в Кракові. Генеральне консульство України в Кракові (Республіка Польща). 2 лютого 2023. Процитовано 30 квітня 2024.
|
