Лінартович Костянтин Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Костянтин Лінартович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Лінартович
Народився 18 грудня 1951(1951-12-18) (72 роки)
с. Тернувате Варварівського району Миколаївської області
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Діяльність актор
режисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності 1976—н.ч.
Діти Лінартович Дмитро Костянтинович
IMDb nm0511054

Костянтин Костянтинович Лінартович (18 грудня 1951, с. Тернувате) — український актор театру та кіно, актор та режисер дубляжу, театральний діяч, режисер муніципального театру «Київ» з 2008 року, псевдонім Костянтин Таран.

Життєпис[ред. | ред. код]

Костянтин Лінартович народився в селі Тернувате Варварівського району Миколаївської області.[1] У 14 років вступив до Київського Суворовського військового училища, яке не закінчив а вступив до культурно-освітнього училища на диригента, яке також не закінчив. Навчався у Одеському морехідному училищі, проте покинув навчання. Працював у селищі Ольшанське електриком на заводі.

Під час служби у Чехословаччині Костянтин Лінартович вирішив стати актором. Демобілізувавшись вступає у Київський державний інститут театрального мистецтва. На другому курсі одружився[2]. Після закінчення навчання, три роки працював актором Сімферопольського російського драматичного театру ім. Горького.

З 1979 року актор Київського Молодого театру. У 1990 році залишивши Молодіжний театр, Костянтин Лінартович, художній керівник-директор, організував свою трупу з одинадцяти чоловік, яку назвав — театр «Дзвін».

На основі драматичного театру «Дзвін» було створено Центральний Театр Збройних Сил України, який очолив та був режисером Костянтин Лінартович[3][4].

З 2008 року режисер муніципального театру «Київ». Знімається у кіно. Режисер українського дубляжу студії «Postmodern»[5].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1981 Ранок вечора мудріший член бригади, у титрах вказаний як К.Ленартович
1982 Грачі сержант ДАІ Малик
1983 Вечори на хуторі біля Диканьки Левко
1987 Суд в Єршовці молодий Софронов
1991 Останній бункер керівник загону УПА
1992 Тарас Шевченко. Заповіт Андрій Козачковський
2002 «Золота лихоманка» епізод
2007 Фабрика щастя Седан
2008 Закон
2009 За загадкових обставин Хрест
2012 Порох і дріб Іван Агапов
2012 Брат за брата 2 лісник
2013 Тіні незабутих предків Мольфар
2015 Гетьман Богдан Хмельницький[6]
2015 Загублене місто генерал
2019 Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке Михтод

Режисер дубляжу[ред. | ред. код]

 Рік   Фільм 
1997 «Титанік»
2005 «Мадагаскар»
2006 «Тачки»
2008 «Мадагаскар 2: Втеча до Африки»
2008 «Темний лицар»
2008 «Пригоди у Веґасі»
2008 «Індіана Джонс і королівство кришталевого черепа»
2008 «Операція «Валькірія»»
2009 «Трансформери: Помста полеглих»
2009 «Льодовиковий період 3: Ера динозаврів»
2010 «Мандри Гулівера»
2010 «Некерований»
2011 «Тачки 2»
2011 «Фантом»
2011 «Ранго»
2011 «Скільки у тебе?»
2011 «Пригоди Тінтіна: Таємниця «Єдинорога»»
2011 «Пірати Карибського моря: На дивних берегах»
2011 «Кіт у чоботях»
2012 «Життя Пі»
2012 «Мадагаскар 3»
2012 «Гічкок»
2013 «Транс»
2013 «Озброєні та небезпечні»
2013 «Сімейка Крудсів»
2013 «Міцний горішок. Гарний день, аби померти»
2019 «Месники: Завершення»

Актор дубляжу[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В. В. Ямбурський. Лінартович Костянтин Костянтинович [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. ↑ Дід у 60 років легко по деревах лазив. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
  3. ↑ Сулік, М. Театр Збройних Сил України запрошує військового глядача на свої вистави / М. Сулік // Народна армія. — 1994. — липень. — С. 2.
  4. ↑ Той, хто пройшов крізь вогонь: Дмитро Лінартович розповів про розвиток українського кінематографу. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
  5. ↑ Костянтин Лінартович, режисер дубляжу. Архів оригіналу за 23 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.
  6. ↑ Український фільм «Гетьман». Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лінартович Костянтин Костянтинович
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінартович_Костянтин_Костянтинович&oldid=39804241