Косяченко Григорій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Косяченко Григорій Петрович
 
Народження: 6 січня 1901(1901-01-06)
Петропавлівка, Косіоровський район, Старобільська округа, СРСР
Смерть: 8 липня 1983(1983-07-08) (82 роки)
Москва, СРСР
Освіта: Інститут червоної професури
Ступінь: кандидат економічних наук
Партія: КПРС
Нагороди:
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден «Знак Пошани»

Григорій Петрович Косяченко (6 січня 1901 (24 грудня 1900)(19001224), село Петропавлівка, тепер Луганської області — 8 липня 1983, Москва) — радянський державний діяч, 1-й заступник голови Держплану СРСР, голова Держплану СРСР. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1952—1961 роках. Кандидат економічних наук, професор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині фельдшера.

У 1913—1914 роках навчався в ремісничому училищі. З 1914 року працював посильним магазину в Луганську, з 1915 по 1918 рік був учнем, а потім робітником Луганського паровозобудівного заводу.

Член РСДРП(б) з травня 1917 року.

З грудня 1917 року — боєць червоногвардійського загону Пархоменко. Під час контролю австро-німецьких військ над територією України 1918 року служив у партизанському загоні імені Ворошилова на території Харківської губернії, учасник партійного підпілля в Луганську.

У 1919—1922 роках — у Червоній армії: спочатку політпрацівник, потім — уповноважений, з листопада 1920 року — військовий комісар, а з 1921 року — завідувач відділу постачання 42-ї стрілецької дивізії.

У лютому —липні 1922 року — курсант воєнно-політичних курсів у Новочеркаську. З серпня 1922 року до 1926 року — слухач Військово-політичної академії імені М. Толмачова в Петрограді.

У 1926—1929 роках — викладач військово-політичних курсів у Ленінграді.

У 1929—1931 роках — слухач Економічного інституту червоної професури в Москві

1931 року був призначений викладачем, начальником кафедри політичної економії Військової академії імені Фрунзе. З квітня 1933 по вересень 1940 року — завідувач кафедри політичної економії Військово-політичної академії імені Леніна в Москві.

У вересні — листопаді 1940 року — член редакційної колегії газети «Правда».

У листопаді 1940 — 1941 року — заступник голови, в 1941—1944 роках — 1-й заступник голови Державної планової комісії при РНК СРСР. Під час німецько-радянської війни брав участь у розробці військово-господарських планів і планів матеріально-технічного забезпечення воєнної промисловості й оборони країни.

З 1944 по січень 1949 року — редактор журналу «Планове господарство».

У січні — березні 1949 року — постійний представник СРСР в Раді Економічної Взаємодопомоги.

У березні 1949 — 5 березня 1953 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР.

5 березня — 8 серпня 1953 року — голова Державного планового комітету Ради міністрів СРСР.

8 серпня 1953 — 1957 року — 1-й заступник голови Державного планового комітету Ради міністрів СРСР.

У 1957—1960 роках — заступник міністра фінансів СРСР.

У 1960—1970 роках — директор Науково-дослідного фінансового інституту Міністерства фінансів СРСР.

Від жовтня 1970 року — на пенсії і водночас старший науковий співробітник Науково-дослідного фінансового інституту.

Написав кілька праць і був відповідальним редактором кількох видань з економічних та фінансових питань, зокрема автором і редактором колективної монографії «50 лет советских финансов» (М., 1967).

Помер 8 липня 1983 року в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]