Кубок Іспанії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кубок Футбольної Асоціації
Кубок Короля.jpg
Засновано 1903
Регіон Іспанія Іспанія
Кількість команд 83
Поточний чемпіон «Атлетіко» (10)
Найбільше перемог «Барселона» — 26
Сайт Офіційний сайт

Ку́бок Короля́ — щорічний футбольний турнір іспанської Ліги, заснований 1902 року. Повна назва — «Кубок Його Величності Короля Хуана Карлоса Першого».

Щоправда, спочатку змагання мало іншу назву — «Кубок Мадридської Міської Ради». В період між 19051935 роками трофей звався «Кубок Його Величності Короля Альфонсо Тринадцятого». За часів Другої Іспанської Республіки це вже був «Кубок Президента Республіки» або «Копа Еспанья» (Іспанський Кубок), а під час режиму Франко — «Кубок Верховного Генерала» (більш знаний, як Копа Хенералісімо).

Історія[ред.ред. код]

У 1902 році Карлос Падро́с, тогочасний президент футбольного клубу Мадрид запропонував до урочистої коронації Альфонсо XIII приурочити футбольні змагання. На ініціативу голови мадридського клубу відгукнулися чотири іспанські команди — футбольний клуб Барселона, клуб Еспаньол, команда з Біскаї та столичний клуб Новий Футбол (Мадрид). Переможцем першого «королівського» турніру стала команда з Біскаї. Так почалась історія Королівського Кубку.

У 1910 році між іспанськими футбольними клубами відбувся розкіл. Ворожість та напруження серед команд призвели до утворення двох різних футбольних асоціацій — Іспанської Федерації Футболу та Об'єднання Іспанських Футбольних Клубів. Відтак, аж до 1913 року, кожна із асоціацій організовувала свої власні кубкові змагання, які на період цих трьох років і замінили Кубок Короля.

У 1937 році під час Громадянської війни в Іспанії, республіканські провінції провели свій власний турнір на Кубок Вільної Іспанії (Copa de España Libre). У фіналі зустрічались дві левантійські команди. Футбольний клуб Леванте, з рахунком 1:0, виборов перемогу у Валенсії. Щоправда, цей воєнний турнір так і не був офіційно визнаний Королівською Федерацією Футболу Іспанії, як кубковий.

Власники трофею[ред.ред. код]

За всю історію існування королівського турніру, було виготовлено 12 кубків різного дизайну. З них, 4 трофеї назавжди відійшло до футбольного клубу Барселона, 3 — до команди Атлетік із Більбао, та один кубок отримав мадридський Реал. Цим командам було вручено кубки назавжди за 3 перемоги поспіль в рамках турніру короля, або за 5 перемог у загальній сумі зіграних матчів у турнірі. Перший кубок турніру 1902 року було подаровано команді з Біскаї, як першим чемпіонам. Футбольному клубу «Севілья» у 1939 році дістався Кубок Верховного Генерала, а наступного року Мадридському Атлетіко, після смерті Генерала Франко, був вручений останній — 11-й трофей Хенералісімо.

Історія назви турніру[ред.ред. код]

  • 1902 — Кубок Коронації / Кубок Його Величності Короля Альфонсо XIII;
  • 1902 — 1932 — Кубок Короля / Копа Дель Рей / Ля Копа;
  • 1932 — 1936 — Кубок (Турнір) Президента Республіки;
  • 1937 — Кубок Вільної Іспанії (не визнаний офіційно);
  • 1938 — змагання на кубок не проводились;
  • 1939 — Нагорода Генералісимуса (Верховного генерала Франко);
  • 1940 — 1976 — Кубок Верховного Генерала (Копа Хенералісімо);
  • 1977 — … — Кубок Короля / Копа Дель Рей / Ля Копа;

Формат[ред.ред. код]

До утворення іспанської футбольної Ліги в 1928 році, змагання на Кубок Короля відігравали роль, власне, національного чемпіонату. Відбір (класифікація) команд відбувалась через місцеві або регіональні футбольні об'єднання. З удосконаленням самої Ліги, було розроблено і зручнішу кваліфікаційну схему — через груповий етап.

На відміну від англійського Кубку Футбольної Асоціації, у іспанському турнірі кількість команд-учасниць обмежена.

Ранні тури змагання — це, так звані, матчі на виліт із командами з нижчих дивізіонів, яким надається домашня перевага. 32-ге та 16-те коло змагання, чвертьфінал та півфінал проводяться в 2 етапи. Фінал — гра на виліт на нейтральному полі.

Зміни та модифікації[ред.ред. код]

Ля Копа — змагання вибраних команд іспанської Ліги. У королівському турнірі беруть участь усі команди Прімери (найвищого дивізіону), всі команди Сегунди, найкращі футбольні клуби Сегунди «Б» та чемпіони Терсери (3-го дивізіону).

Першочергово (власне до чемпіонату 2004/05 рр.), в рамках відбору до 1/8 фіналу проводився один матч на полі більш слабкого суперника. 1/8, ¼ фіналу та півфінал проводилися в 2 етапи, фінальна зустріч проходила на нейтральному полі.

Та на період чемпіонату 2005/06 рр. Королівська Федерація Футболу змінила систему кваліфікації до Копа Дель Рей, чим викликала чимале обурення команд нижчих дивізіонів. Відтепер, команди Сегунди «Б» мали, спочатку, проводити серію матчів серед клубів свого дивізіону, потім серію стикувальних матчів із командами Сегунди «А», і тільки потім команди-переможці Сегунди отримували можливість зіграти із клубами Прімери, та і лише з тими, які не беруть участь у жодних європейських змаганнях. Ті ж футбольні команди, що на час Кубку Короля змагаються в КУЕФА чи у рамках Ліги Чемпіонів, мають певні привілеї і до боротьби в королівському турнірі включаються лише в 1/8 фіналу.

У 2006/07 рр. Королівська Федерація Футболу знову модифікувала турнір короля. Цього разу, клуби Сегунди «Б», спочатку, мали відіграти серію відбірних матчів між собою, потім зустрітися із командами Сегунди «А» і вже в 1/16 фіналу змагатися з командами Прімери, незалежно від участі останніх у євротурнірах.

Чемпіон Кубку Короля автоматично проходить відбірну класифікацію до змагань на Кубок УЕФА на наступний сезон (до 1999 року, команда-володар Ля Копи проходила класифікацію до турніру Кубка Володарів Кубків).

Також переможець королівського турніру автоматично потрапляє до фіналу Суперкубка Іспанії, де зустрічається у вирішальному матчі з переможцем національного чемпіонату.

Цьогорічним володарем трофею Короля став футбольний клуб «Севілья».

Переможці[ред.ред. код]

Найбільшу кількість разів Кубок Короля отримував каталонський клуб «Барселона» — 25 разів і «Атлетік» із Більбао — 23 рази. «Реал Мадрид» клуб-рекордсмен за кількістю програних фіналів. До вирішальної стадії турніру клуб доходив 19 разів, але щоразу зазнавав поразки.

Клуб
Кількість перемог Участь у фіналі (разів) Роки перемог
«Барселона»
26
10
1910, 1912, 1913, 1920, 1922, 1925, 1926, 1928, 1942, 1951, 1952, 1953, 1957, 1959, 1963, 1968, 1971, 1978, 1981, 1983, 1988, 1990, 1997, 1998, 2009, 2012
«Атлетік» (Більбао)
23
13
1903, 1904, 1910, 1911, 1914, 1915, 1916, 1921, 1923, 1930, 1931, 1932, 1933, 1943, 1944, 1945, 1950, 1955, 1956, 1958, 1969, 1973, 1984
«Реал» (Мадрид)
18
20
1905, 1906, 1907, 1908, 1917, 1934, 1936, 1946, 1947, 1962, 1970, 1974, 1975, 1980, 1982, 1989, 1993, 2011
«Атлетіко» (Мадрид)
10
9
1960, 1961, 1965, 1972, 1976, 1985, 1991, 1992, 1996, 2013
«Валенсія»
7
10
1941, 1949, 1954, 1967, 1979, 1999, 2008
«Реал» (Сарагоса)
6
5
1964, 1966, 1986, 1994, 2001, 2004
«Севілья»
5
2
1935, 1939, 1948, 2007, 2010
«Еспаньйол» (Барселона)
4
5
1929, 1940, 2000, 2006
«Реал Уніон»/«Расинг» (Ірун)
4
1
1913, 1918, 1924, 1927
«Реал Сосьєдад»
2
5
1909, 1987
«Реал Бетіс»
2
2
1977, 2005
«Депортіво» (Ла-Корунья)
2
-
1995, 2002
«Аренас» (Гечо)
1
3
1919
«Мальорка»
1
2
2003
«Біскайя»
1
1
1902
«Сельта»
-
3
-
«Еспаньйол» (Мадрид)
-
2
-
«Спортінг» (Хіхон)
-
2
-
«Реал» (Вальядолід)
-
2
-
«Хетафе»
-
2
-

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]