Курган Ілля Львович
| Курган Ілля Львович | |
|---|---|
| Народився |
26 травня 1926 Борисов, Борисовська округаd, Білоруська РСР, СРСР |
| Помер | 21 серпня 2019 (93 роки) |
| Країна |
 СРСР Білорусь |
| Діяльність | актор |
| Alma mater | Білоруська державна академія мистецтв (1949) |
| Заклад | Білоруський державний університет культури і мистецтв і Білоруська державна академія мистецтв |
| Діти | Uladzimir Kurhand |
| Нагороди |
 |
Ілля Львович Курган (біл. Ілья Львовіч Курган; спр. Ейдельман) (26 травня 1926, Борисов, Мінської області — 21 серпня 2019[1]) — білоруський актор, диктор радіо, театральний педагог. Заслужений артист Білоруської РСР (1968).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив Білоруський театральний інститут (1949) за спеціальністю «актор драматичного театру» (перший випуск інституту, курс Євстигнея Мировича). З 1949 року — диктор (до 1987) і артист Національної телерадіокомпанії Білорусі. З 1959 викладає у Білоруській державній академії мистецтв (з 1992 професор кафедри сценічної мови), з 1995 року одночасно в Білоруському університеті культури.
Творчість[ред. | ред. код]
Його мистецтво виявилося в радіопостановках «Приймаки» Я. Купали, «Мисливське щастя» Е. Самуйленка, «Прапор бригади» А. Кулешова, «Незабутні дні» М. Линькова, в багатосерійному радіоспектаклі «Доктор Руссель» В. Дзюби. Серед записів: на радіо — «Скипйовський ліс» К. Чорного (1995), «Пан Тадеуш» А. Міцкевича (1997), на грамплатівках — поеми «Курган» Я. Купали, «Нова земля» і «Симон-музика» (уривки) Я. Коласа, «Мужність» і «Літній день» (уривки)П. Глєбки, «Десятий фундамент» П. Кролика, вірші М. Богдановича, П. Бровки.
Література[ред. | ред. код]
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 9: Кулібін — Малаіта / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9. — 10 000 екз. С. 46
Посилання[ред. | ред. код]
«Я Курган, про меня ещё Янка Купала писал». Легендарный диктор — про старость, культуру и шутки [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.] // TUT.BY 26 мая 2016
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Памёр легендарны дыктар Ілля Курган [Архівовано 8 травня 2020 у Wayback Machine.] // сайт «Наша Ніва» 21 жніўня 2019