Куртяк Іван Федорович
| Іван Куртяк | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Іван Федорович Куртяк |
| Народився |
21 лютого 1888 Хуст, Австро-Угорщина |
| Помер |
2 січня 1933 (44 роки) Севлюш, Перша Чехословацька Республіка |
| Поховання | Хуст |
| Підданство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина Перша Чехословацька Республіка |
| Національність | русин |
| Діяльність | педагог, політик |
| Відомий завдяки | мадярон |
| Alma mater | Ужгородська греко-католицька півце-учительська чоловіча семінарія |
| Посада | член парламенту[d] |
| Партія | «Автономно-землеробський союз» |
| Конфесія | греко-католик |
Іван Федорович Куртяк (нар. 21 лютого 1888, Хуст, Австро-Угорщина — пом. 2 січня 1933, Севлюш, Перша Чехословацька Республіка) — громадсько-політичний діяч, педагог, мадярон.
Життєпис[ред. | ред. код]
Іван Куртяк народився 21 лютого 1888 року в Хусті, Австро-Угорщина. У 1897-1902 роках навчався в народній школі, 1902-1906 роках — у горожанській школі міста Хуста. Закінчив Ужгородську греко-католицьку півце-учительську чоловічу семінарію у 1910 році. Працював учителем народних шкіл в селах Чепа (1910—1912) та Салдобош (1912—1914).
У роки Першої світової війни Куртяк воював у Австро-Угорській армії на східному фронті. У листопад 1914 року був поранений. Після шпиталю служив у 1916-1918 рока військовим цензором у Відні.
У вересень 1918 року Іван Куртяк повернувся на Закарпаття. У жовтні 1918-квітні 1919 років працював інспектором шкіл комітату Мармарош. Після приєднання Підкарпатської Русі до Чехословацької Республіки Куртяк відмовився від державної служби та зайнявся політичною діяльностю. Дотримувався москвофільських поглядів, займав послідовну про-угорську позицію. Діяльність Куртяка регулярно фінансувалася угорським урядом. У 1920—1923 роках був членом Центральної управи партії «Підкарпатського землеробського союзу».
Іван Куртяк був активним членом москвофільсько-мадяронського «Русского культурно-просвітнього товариства ім. А. Духновича» та членом його президії у 1923-1933 роках.
У січні 1924 року в Хусті Іван Куртяк разом з групою мадяронів заснував проугорську партію «Автономно-землеробський союз», метою якої було приєднання Закарпаття до Угорщини з наданням йому автономії. Іван Куртяк був головою «Автономно-землеробського союзу» з 1924 до 1933 року[1][2]. У народі цю партію називали куртяківською, а її послідовників — куртяківцями. Автономно-землеробський союз утримувався за кошти Угорщини[3][4][5]. Іван Куртяк зі своїм «Автономно-землеробським союз» перебував у опозиції до уряду Чехословацької Республіки, вимагаючи автономії Закарпаття, перегляду Сен-Жерменського мирного договору 1919 року щодо включення Закарпаття до складу Чехословаччини.
За списками «Автономно-землеробський союз» обирався депутатом нижньої палати Законодавчих зборів ЧСР у 1924—1933 роках[6][7].
Помер Іван Куртяк 2 січня 1933 року в лікарні м. Севлюш. Похований в Хусті. Після смерті Івана Куртяка наступником його у «Автономно-землеробському союзі» та членом парламенту Чехословаччини став Андрій Бродій[8].
Сини Івана Куртяка навчалися у мадярській гімназії в Комарно (тепер Словаччина), були виховані в угорському дусі й належали до мадярської шовіністичної молодіжної організації «Левенте»[9].
Джерела[ред. | ред. код]
- «Закарпаття під Угорщиною. 1938—1944». Упорядник та передмова Василя Маркуся та Василя Худанича. Ужгород: Карпати-Ґражда, 1999. 232 с.
- Володимир Гиря. «Активізація проугорської іреденти на Закарпатті у 1920-х роках». Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Історія. — Ужгород: «Говерла», 2013. — Вип. 2 (31). — С. 18–23.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України. [Архівовано 4 листопада 2017 у Wayback Machine.] «Ізборник»
- ↑ Іван Ребрик. Ковнер: Пам'ять антиукраїнського терору. IV [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.] «Закарпаття онлайн»
- ↑ ДАЗО. — Ф. 30: Ужгородський крайовий королівський суд, м. Ужгород. 1919—1938 рр. — Оп. 4. — Спр. 439: Про угорську агітацію (1927—1929 рр.). — Арк. 1.
- ↑ ДАЗО. — Ф. 117: Хустське окружне управління, м. Хуст Підкарпатської Русі. Президіум. 1919—1939. — Оп. 1. — Спр. 136: Циркуляр Президії крайового управління про стеження за угорськими іредентистичними організаціями, жандармські донесення (7 листопада 1928 р.—14 березня 1930 р.). Арк. 1-30.
- ↑ ДАЗО. — Ф. 30: Ужгородський крайовий королівський суд, м. Ужгород. 1919—1938 рр. — Оп. 4. — Спр. 416: Свідчення про угорську діяльність. Арк. 2.
- ↑ 320. schůze, přípis volebního soudu (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ Ivan Kurťak (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ Jmenný rejstřík (чеська) . Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2017.
- ↑ Карпатська Україна — історія, якою маємо пишатися. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Куртяк Іван Федорович [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] «Енциклопедія Сучасної України»