Перша Чехословацька Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Československá republika
Чехословацька Республіка
1918 — 1938
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
чеська: Pravda vítězí
("Правда передусим")
Гімн
Kde domov můj, Nad Tatrou sa blýska й Podkarpatskiji Rusíny
Розташування Чехословаччина
Столиця Прага
50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д. / 50.083° пн. ш. 14.467° сх. д. / 50.083; 14.467
Мови чеська і словацька
Форма правління Республіка
президент
 - 1918–1935 Томаш Гарріг Масарик
 - 1935–1938 Едвард Бенеш
Прем'єр-міністр
 - 1918–1919 Карел Крамарж
 - 1938 Ян Сировий
Історія
 - Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918
 - Мюнхенська угода 30 вересня 1938
Площа
 - 1938 140 800 км2
Населення
 - 1938 14 800 000 осіб
     Густота 105,1 осіб/км² 
Валюта Чехословацька крона
Попередник
Наступник
Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg Австро-Угорщина
Flag of Austria.svg Німецька Австрія
Flag of the German Empire.svg Німецька Імперія
Друга Чехословацька Республіка Flag of Czechoslovakia.svg
Третій Рейх Flag of German Reich (1935–1945).svg
Королівство Угорщина (1920—1946) Civil Ensign of Hungary.svg
Друга Польська Республіка Flag of Poland.svg
німецька, угорська, польська, румунська, русинська, українська й їдиш мали регіональний статус

Перша Чехословацька Республіка (чеськ. První republika, словац. Prvá česko-slovenská republika) — назва першої Чехословацької держави, яка існувала у 19181938 рр. Наступна доба аж до окупації решти республіки (Судетів) означається як друга республіка. Така назва похідна від Франції, де республіки беруть відлік від великої французької революції. Державу зазвичай називають Чехословаччиною (чеськ. Československo), яка складалася з Богемії, Моравії, Чеської Сілезії, Словаччини й Підкарпатської Русі.

У вересні 1938 Нацистська Німеччина анексувала Судетську область (згідно з рішень Мюнхенської угоди за участю Франції, Великобританії, Італії, без участі представників Чехословацької республіки). Це фактично поклало край Першої Чехословацької Республіки, яку змінила не довготривала Друга Чехословацька Республіка. Польща окупувала Тешинську область, а південна частина Словаччини й Підкарпатська Русь анексована Угорщиною (Перший Віденський арбітраж).

Історія[ред.ред. код]

Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918 реалізуючи Піттсбурзькі угоди - угода про створення спільної держави, підписана в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу новітньої держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина ("Верхня Угорщині») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії : Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панславянської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.

Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). З 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії.

З самого початку існування держави постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.

У міжвоєнний період Чехословаччина була одним з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.

Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацьку національну самосвідомість» та «чехословацької мови», тзв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині було більше німців, ніж словаків.

Населення[ред.ред. код]

Національний склад Чехословаччини станом на 1921 р. (разом: 13 410 750)

В тому числі на території Підкарпатської Русі проживало 592 044 осіб, з того:

Економіка[ред.ред. код]

Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн осіб успадкувала від Австро-Угорщини фарфорову і скляну промисловість, цукрові заводи; більше 40% винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. Сімнадцять відсотків від вартості всієї угорської промисловості, яка склалася в Словаччині в кінці 19-го століття також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословакія була одією з десяти найбільш промислово розвинених держав в світі на той час.

Політика[ред.ред. код]

Зовнішня політика[ред.ред. код]

Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я, тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявилися неефективними. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена в Другу Чехословацьку Республіку.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]