Перша Чехословацька Республіка
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Перша Чехословацька Республіка (чеськ. První republika, словац. Prvá česko-slovenská republika) — назва першої Чехословацької держави, яка існувала у 1918 — 1938 рр. Наступна доба аж до окупації решти республіки (Судетів) означається як друга республіка. Така назва похідна від Франції, де республіки беруть відлік від великої французької революції. Державу зазвичай називають Чехословаччиною (чеськ. Československo), яка складалася з Богемії, Моравії, Чеської Сілезії, Словаччини й Підкарпатської Русі.
У вересні 1938, Нацистська Німеччина анексувала Судетську область (згідно з рішень Мюнхенської угоди за участю Франції, Великобританії, Італії, без участі представників Чехословацької республіки). Це фактично поклало край Першої Чехословацької Республіки, яку змінила не довготривала Друга Чехословацька Республіка. Польща окупувала Тешинську область, а південна частина Словаччини й Підкарпатська Русь анексована Угорщиною (Перший Віденський арбітраж).
Зміст |
Історія [ред.]
Чехословаччина була заснована 28 жовтня 1918 реалізуючи Піттсбурзькі угоди - угода про створення спільної держави, підпісана в США 30 травня 1918 між чеськими і словацькими іммігрантами. До складу новітньої держави увійшли терени Цислейтанії: Богемія, Моравія, Чеська Сілезія, Транслейтанії: Словаччина ("Верхня Угорщині») і Підкарпатська Русь, Німецької імперії : Глучинська Сілезія. Провідною ідеєю була у чеської еліти створення панславянської держави, у словацької — вирватися з-під угорського панування. Провідним будівничим об'єднання був чеський політичний діяч і перший президент Томаш Гарріг Масарик, а також Едвард Бенеш (який пізніше став президентом) і словак Мілан Растіслав Штефаник.
Державні кордони були встановлені договорами: Версальським (1919), Сен-Жерменським і Тріанонським (1920). З 1920 до складу Чехословаччини увійшли також Тешинська Сілезія, Спиш і Орава, і невеликі терени Нижньої Австрії і Прусської Сілезії.
З самого початку існування держави, постало Тешинське питання між Польщею і Чехословаччиною.
У міжвоєнний період Чехословаччина була одним з найбільш економічно і технологічно розвинених держав Європи, хоча існували корінні відмінності в рівні розвитку її складових, мала політичну стабільність і до кінця свого існування залишалася єдиною демократичною країною Центральної Європи. Інші східноєвропейські держави мали авторитарні і диктаторські режими.
Протягом міжвоєнного періоду були невдалі спроби створити «чехословацькоу національну самосвідомість» та «чехословацької мови», тзв. «ідея чехословакізму». Офіційна доктрина чехословацької нації була пов'язана з тим, що в Чехословаччині, було більше німців, ніж словаків.
Населення [ред.]
Національний склад Чехословаччини станом на 1921 р. (разом: 13 410 750)
- чехи та словаки — 8 760 937 (65,33%)
- німці — 3 123 568 (23,29%)
- угорці — 745 431 (5,56%)
- русини — 461 849 (3,44%)
- євреї — 180 855 (1,35%)
- інші - 238 080 (1,77%)
В тому числі на території Підкарпатської Русі проживало 592 044 осіб, з того:
- русини — 372 884
- угорці — 102 144
- євреї — 80 059
- чехи та словаки — 19 737
- німці — 10 460
- інші - 6 760
Економіка [ред.]
Нова Чехословацька Республіка з населенням понад 13,5 млн. осіб успадкувала від Австро-Угорщини фарфорову і скляну промисловість, цукрові заводи; більше 40% винокурних і пивоварних заводів; «Škoda Holding» Пльзені, яка виробляла озброєння, локомотиви, автомобілі, машини; хімічну промисловість північної Чехії. Сімнадцять відсотків від вартості всієї угорської промисловості, яка склалася в Словаччині в кінці 19-го століття також перейшла до Чехословацької республіки. Чехословакія була одією з десяти найбільш промислово розвинених держав в світі на той час.
Політика [ред.]
Зовнішня політика [ред.]
Чехословаччина була членом Малої Антанти, у міжнародній політиці не протидіяла проекту Міжмор'я тому не мала добрі сусідські стосунки з Польщею та Угорщиною. Було обрано військовий союз з Францією та Радянським Союзом, який у вирішальний момент виявилися неефективними. У 1938 р., після втрати Судетів, держава була перетворена в Другу Чехословацьку Республіку.
