Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2012

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кінний спорт
на XXX Олімпійських іграх
Місце проведенняВелика Британія Гринвіцький парк, Лондон
Дати28 липня 2012 — 9 серпня 2012
← 20082016 →
Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2012
Виїздка   Індивідуальна   Командна
Триборство   Індивідуальне   Командне
Конкур   Індивідуальний   Командний
Кваліфікація


Змагання з кінного спорту на літніх Олімпійських іграх 2012 року відбулися у період з 28 липня по 9 серпня. Було розіграно 6 комплектів нагород. Традиційно вершники визначали чемпіонів у особистих та командних змаганнях з триборства, виїздки та конкуру. В усіх дисциплінах жінки могли брати участь нарівні з чоловіками.

У індивідуальній виїздці всьоме поспіль переможницею стала жінка. Востаннє чоловіки вигравали «золото» у цій кінній дисципліні ще у 1984 році в Лос-Анджелесі (автором цього здобутку став німець Райнер Клімке).

Анкі ван Грунсвен з Нідерландів виграла «бронзу» у командній виїздці та довела число своїх олімпійських нагород до дев'яти, чого раніше не вдавалося досягнути жодному вершнику в історії Олімпійських ігор.

Канадський вершник Аєн Міллар встановив новий рекорд за кількістю проведених Олімпіад. Ігри у Лондоні стали для нього десятими у кар'єрі. Першими Іграми Міллара була Олімпіада 1972 у Мюнхені, проте єдину свою срібну нагороду він здобув лише у 2008 році в Пекіні[1].

Представники Саудівської Аравії, виборовши «бронзу» у командному конкурі, отримали свою другу в історії нагороду у кінному спорті та третю в усіх видах спорту на Олімпійських іграх.

Дисципліни[ред. | ред. код]

Медальні комплекти було розіграно у наступних змагальних дисциплінах:

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Докладніше: Кінний спорт на літніх Олімпійських іграх 2012 — кваліфікація

Кожна дисципліна має власні кваліфікаційні правила, які, втім, у більшості випадків ґрунтуються на рейтингах FEI.

Формат змагань[ред. | ред. код]

Виїздка[ред. | ред. код]

Кожна з команд складається з трьох вершників, які одночасно конкурують і за індивідуальні комплекти нагород. Країна, яка не має достатньої кількості спортсменів для формування команди, може виставляти своїх представників лише у індивідуальних змаганнях.

Усі вершники змагаються у Гран-прі, що є першим етапом одночасно і для командного, і для особистого заліку. Найкращі сім команд потрапляють до спеціального Гран-прі, яке відзначається більш суворою перевіркою. Переможець командної виїздки визначається шляхом об'єднання балів за підсумками обох етапів. Країна, у якої їх виявиться найбільше, стає Олімпійським чемпіоном.

Спортсмени, які завершили Гран-прі (перший відбірний раунд у особистому заліку), можуть пройти до спеціального Гран-прі, якщо їх команда потрапила до числа скеми найкращих (загалом 21 вершник). Додатково туди можуть потрапити 11 найкращих вершників серед тих, що залишилися. 18 найкращих за підсумками спеціального Гран-прі здобувають право на участь у третьому змагальному етапі (фристайлі), де кожен з учасників розробляє свою власну програму для демонстрації, яка має бути покладена на музику та містити кілька обов'язкових рухів. Вершники можуть адаптувати програму в залежності від сили своїх коней та включати до неї складніші рухи, ніж ті, що виконувалися на попередніх етапах (наприклад, такі, як пірует у піаффе), з метою підвищення оцінки. Індивідуальні нагороди присвоюються на основі оцінки у фристайлі

Триборство[ред. | ред. код]

У змаганнях можуть брати участь лише коні віком більше восьми років[2]. Змагання за особисті та командні нагороди відбуваються паралельно. Вершники змагаються у виїздковій дисципліні, подоланні маршруту по пересіченій місцевості та стрибках. Командні медалі присуджуються шляхом підсумовування результатів виступів трьох найкращих вершників кожної з країн в усіх трьох видах змагань. Загальна кількість спортсменів у команді не має перевищувати 5 вершників. Команда з найменшою кількістю штрафних балів отримує «золото».

25 найкращих вершників за підсумками першого фінального раунду у конкурі (останній етап триборства) потрапляють до другого фінального раунду, де й розігрують особисті нагороди. Обов'язковою умовою є те, що кожна з команд може бути представлена у останньому раунді не більше, ніж трьома спортсменами.

Конкур[ред. | ред. код]

Для визначення володарів індивідуальних нагород проводиться п'ять раундів. За результатами першого вершники, що посіли перші 60 місць, здобувають право змагатися у другому кваліфай-раунді. Топ-45 вершників другого раунду переходять у третій, а 35 спортсменів, що показали найкращий результат у третьому, переходять до наступного етапу з умовою, що одна команда не може мати більше трьох представників у числі 35-ти найкращих. Якщо ж від однієї країни туди потрапили 4 вершники — один з них не має права змагатися за індивідуальні нагороди.

На четвертому етапі (індивідуальний фінальний раунд А) попередніми показниками спортсменів нехтують і вершники починають змагання з нулем у графі «помилки». 20 найкращих за результатами фіналу А потраплять до фіналу B, де проходять вже інший маршрут. Помилки у індивідуальних фіналах А та B підсумовуються для визначення чільної трійки, що отримує нагороди.

Командні змагання проводяться одночасно з індивідуальними, тож команді вершники конкурують одночасно і за особисті нагороди. Перший раунд командних змагань збігається з другим раундом індивідуальних. За його результатами визначається провідна вісімка команд, що продовжують боротьбу на наступному етапі (який проходить паралельно з третім раундом особистих змагань). Команди нагороджуються медалями на основі суми балів за обидва етапи командних змагань.

Місце проведення[ред. | ред. код]

Гринвіцький парк (вміщує 6000 глядачів)

Галявина перед Квінс-Хауз, де відбувалися змагання

Медалі[ред. | ред. код]

Загальний залік[ред. | ред. код]

Загальна кількість медалей
Місце Країна 1 2 3 Всього
1 Велика Британія Велика Британія 3 1 1 5
2 Німеччина Німеччина 2 1 1 4
3 Швейцарія Швейцарія 1 0 0 1
4 Нідерланди Нідерланди 0 3 1 4
5 Швеція Швеція 0 1 0 1
6 Нова Зеландія Нова Зеландія 0 0 1 1
6 Саудівська Аравія Саудівська Аравія 0 0 1 1
6 Ірландія Ірландія 0 0 1 1
Усього 6 6 6 18

Медалісти[ред. | ред. код]

Дисципліна 1 2 3
Індивідуальна виїздка прапор, що використовується країною на Іграх Шарлотт Дюжарден (GBR)
      Кінь: Valegro 		прапор, що використовується країною на Іграх Аделінде Корнеліссен (NED)
      Кінь: Parzival 		прапор, що використовується країною на Іграх Лаура Бехтольсгаймер (GBR)
      Кінь: Minstral Hojris
Командна виїздка Велика Британія Велика Британія Німеччина Німеччина Нідерланди Нідерланди
Індивідуальне триборство прапор, що використовується країною на Іграх Міхаель Юнг (GER)
      Кінь: Sam 		прапор, що використовується країною на Іграх Сара Альготссон Остгольт (SWE)
      Кінь: Wega 		прапор, що використовується країною на Іграх Сандра Ауффарт (GER)
      Кінь: Opgun Louvo
Командне триборство Німеччина Німеччина Велика Британія Велика Британія Нова Зеландія Нова Зеландія
Індивідуальний конкур прапор, що використовується країною на Іграх Стів Ґерда (SUI)
      Кінь: Nino Des Buissonets 		прапор, що використовується країною на Іграх Герко Схредер (NED)
      Кінь: London 		прапор, що використовується країною на Іграх Кіан О'Коннор (IRL)
      Кінь: Blue Loyd 12
Командний конкур Велика Британія Велика Британія Нідерланди Нідерланди Саудівська Аравія Саудівська Аравія

Галерея[ред. | ред. код]

Галерея золотих медалістів з кінного спорту на літніх Олімпійських іграх 2012:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Аєн Міллар виступив на десятій Олімпіаді[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ Кінний спорт — кінне триборство[недоступне посилання з листопадаа 2019]

Посилання[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кінний_спорт_на_літніх_Олімпійських_іграх_2012&oldid=40426447