Латвійська Соціалістична Радянська Республіка, спочатку Латвійська Радянська Республіка — комуністична держава, створена на окупованій Червоною армією частині Латвії (за винятком південно-західної частини Курземе) під час латвійської визвольної війни 1918-1920 років, яка існувала паралельно з Тимчасовим урядом Латвії, створеним Народною Радою та пронімецьким урядом Андріевса Ніедри.
Після того, як 11 листопада 1918 року Німецька імперія уклала Комп'єнське перемир'я з західнимі країнами Антанти, 13 листопада Радянська Росія розірвала Брест-Литовський мирний договір з Німеччиною від березня 1918 року і почала вторгнення на західні землі Російської імперії, що опинилися під німецьким контролем. 13 листопада Всеросійський центральний виконавчий комітет прийняв рішення про відновлення радянської влади в Латвії. Поняття "відновлення" пізніше широко використовувалося істориками Латвійської РСР для виправдання того факту, що під час російської революції народ Латвії добровільно створив Ісколатстрельську республіку, за якою через кілька місяців німецької окупації послідувала Латвійська РСР, а в 1940 році, після "відновлення" радянської влади, була створена Латвійська РСР, стверджуючи, що Латвійська республіка була штучним утворенням, яке за підтримки Великої Британії та Німеччини лише поклало край радянській владі на 20 років.
