Лисенко Іван Петрович

Лисенко Іван Петрович
Народився	16 липня 1918(1918-07-16) Безпечна, Дулицька сільська рада, Сквирський район, Україна
Помер	5 жовтня 1986(1986-10-05) (68 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	СРСР
Національність	українець
Діяльність	державний діяч
Alma mater	Білоцерківський національний аграрний університет
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Петрович Лисенко (16 липня 1918(19180716), село Безпечна, тепер Сквирського району Київської області — 5 жовтня 1986, місто Київ) — український радянський діяч, голова Київського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 8—9-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го і 10-го скликань. Заступник голови Верховної Ради УРСР 10-го скликання (у 1981—1985 роках). Член ЦК КПУ в 1971—1986 р.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. Закінчив Шамраївську фабрично-заводську семирічну школу і у 1934 році робітничий факультет при Білоцерківському сільськогосподарському інституті.

У 1938 році закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут.

У 1938—1939 роках — старший зоотехнік Меркенського цукрокомбінату в Казахській РСР.

У 1939—1946 роках — у Червоній армії. Службу розпочав у 1939 році курсантом школи молодших командирів артилерійсько-інструментальної розвідки біля міста Луга Ленінградської області. Після закінчення школи був направлений у 49-й корпусний артилерійський полк спочатку командиром відділення, а потім помічником командира взводу, у складі якого з перших днів німецько-радянської війни брав участь у боях на Західному фронті.

Після поранення в серпні 1941 року і лікування в евакуаційному госпіталі № 1388 міста Іваново, у квітні 1942 року був призначений старшиною роти 425-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону 162-го Свірського укріпленого району 7-ої армії Карельського фронту.

Член ВКП(б) з 1943 року.

Після закінчення війни з Німеччиною у червні 1945 року був відправлений на 1-й Далекосхідний фронт. У березні 1946 року був демобілізований.

У 1946—1949 роках — головний зоотехнік Сквирського районного земельного відділу Київської області; директор інкубаторно-птахівничої станції Таращанського району Київської області.

У 1949—1950 роках — завідувач Таращанського районного земельного відділу Київської області.

У 1950—1954 роках — секретар Таращанського районного комітету КПУ Київської області.

У 1954—1956 роках — голова виконавчого комітету Таращанської районної ради депутатів трудящих Київської області.

У 1956—1957 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Київського обласного комітету КПУ.

21 березня 1957 — січень 1963 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Київської сільської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1964 — березні 1967 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

У березні 1967 — 25 грудня 1984 року — голова виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих.

Потім — персональний пенсіонер союзного значення у Києві. Похований на Байковому цвинтарі.

Нагороди

• два ордени Леніна (27.08.1971, 15.12?.1972)
• п'ять орденів Трудового Червоного Прапора (26.02.1958, 30.04.1966, 19.07.1968, 8.12.1973, 22.12.1977)
• орден Вітчизняної війни 1-го ст. (6.04.1985)
• орден Вітчизняної війни 2-го ст. (12.08.1944)
• почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (14.07.1978)
• медаль «За відвагу»
• медалі

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР. 9-й созыв — 1974 р.