Логос
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Логос (грец. λόγος) — термін старогрецької філософії, який вживався Гераклітом, Платоном та іншими в значенні закон. У східних філософіях йому аналогічні дао, а також — дгарма. Логос — образ вогню.
В античній філософії Логос — це термін для позначення загального закону основи світу. У стоїків Логос трактувався як світовий розум, якому підкоряються природа і людина, іноді трактувався як «вічний» і «живий» бог.
Сучасна філософія [ред.]
Філософи (М. Гайдеггер та ін.) вважають термін «Логос» багатозначним. "З одного боку, Логос означає «думка» і «слово» („слово, мова, якщо вони відверті, суть та ж «думка», але випущена назовні, на свободу“[1]), а з іншого боку, — «смисл» (поняття, принцип, причина, основа) речі або події.
Література [ред.]
- «Філософський словник» / За ред. В. І. Шинкарука. — 2.вид., перероб. і доп. — К.: Голов. Ред. УРЕ, 1986.
- БСЭ Логос
- Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.:КНЕУ, 2006. — 208 с.
Примітки [ред.]
- ↑ Ивакин А. А. Краткий очерк общей философии. — Одесса: Астропринт, 1999.
