Логос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Логос (грец. λόγος)  — термін старогрецької філософії, який вживався Гераклітом, Платоном та іншими в значенні закон. У східних філософіях йому аналогічні дао, а також — дгарма. Логос — образ вогню.

В античній філософії Логос — це термін для позначення загального закону основи світу. У стоїків Логос трактувався як світовий розум, якому підкоряються природа і людина, іноді трактувався як «вічний» і «живий» Бог.

Сучасна філософія[ред.ред. код]

Філософи (М. Гайдеггер та ін.) вважають термін «Логос» багатозначним. "З одного боку, Логос означає «думка» і «слово» („слово, мова, якщо вони відверті, суть та ж «думка», але випущена назовні, на свободу“[1]), а з іншого боку, — «смисл» (поняття, принцип, причина, основа) речі або події.

Література[ред.ред. код]

  • БСЭ Логос
  • Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.:КНЕУ, 2006. — 208 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ивакин А. А. Краткий очерк общей философии. — Одесса: Астропринт, 1999.