Лозниця (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лозниця
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Громада Народицька селищна громада
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 25
Площа 0,882 км²
Густота населення 28,34 осіб/км²
Поштовий індекс 11400
Географічні дані
Географічні координати 51°07′24″ пн. ш. 29°05′08″ сх. д. / 51.12333° пн. ш. 29.08556° сх. д. / 51.12333; 29.08556Координати: 51°07′24″ пн. ш. 29°05′08″ сх. д. / 51.12333° пн. ш. 29.08556° сх. д. / 51.12333; 29.08556
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Водойми Лозниця
Місцева влада
Адреса ради 11434, Житомирська обл., Народицький р-н, с. Розсохівське
Карта
Лозниця. Карта розташування: Україна
Лозниця
Лозниця
Лозниця. Карта розташування: Житомирська область
Лозниця
Лозниця
Мапа
Мапа

Ло́зниця — село в Україні, у Народицькій селищній територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Населення становить 25 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році — село Народицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 28 верст, від волості 8. Дворів 65, мешканців 410.

У 1925—54 роках — адміністративний центр Лозницької сільської ради Народицького району.

Від 5 березня 1959 року до 15 січня 1982 року — у складі Любарської сільської ради Народицького району Житомирської області[1].

До 24 травня 2007 року село входило до складу Розсохівської сільської ради Народицького району Житомирської області[2].

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 160, 343. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 1 листопада 2022.
  2. Картка постанови. Верховна Рада України. Процитовано 8 серпня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]