Луїс Кубілья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Луїс Кубілья
Cubilla 1966.jpg
Луїс Кубілья 1966 року у «Рівер Плейт»
Особові дані
Повне ім'я Луїс Альберто Кубілья
Альмейда
Дата народження 28 березня 1940(1940-03-28)
Місце народження Пайсанду, Уругвай
Дата смерті 3 березня 2013(2013-03-03) (72 роки)
Місце смерті Асунсьйон, Уругвай
Зріст 170 см
Вага 70 кг
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1954–1957
1957
Уругвай «Колон» (Пайсанду)
Уругвай «Пеньяроль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1958–1962 Уругвай «Пеньяроль» 63 (14)
1962–1964 Іспанія «Барселона» 16 (2)
1964–1968 Аргентина «Рівер Плейт» 129 (31)
1969–1974 Уругвай «Насьйональ» 120 (39)
1975 Чилі «Сантьяго Морнінг» 31 (4)
1976 Уругвай «Дефенсор Спортінг»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1959–1974 Уругвай Уругвай 38 (11)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1979–1980 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)
1980 Аргентина «Ньюеллс Олд Бойз»
1981 Уругвай «Пеньяроль»
1982 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)
1983 Колумбія «Атлетіко Насьйональ»
1984 Аргентина «Рівер Плейт»
1988–1993 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)
1990–1993 Уругвай Уругвай
1994 Аргентина «Расинг» (Авельянеда)
1995–2002 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)
2003 Аргентина «Тальєрес»
2005 Гватемала «Коммунікасьйонес»
2007 Еквадор «Барселона» (Гуаякіль)
2009 Перу «Колехіо Насьйональ»
2010 Парагвай «Олімпія» (Асунсьйон)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Луїс Кубілья (ісп. Luis Cubilla, * 28 березня 1940, Пайсанду — 3 березня 2013, Асунсьйон) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав за уругвайські клуби «Пеньяроль», «Насьйональ» та «Дефенсор Спортінг», вигравши з кожним з них національний чемпіонат, завдяки чому став першим гравцем, що ставав чемпіонам Уругваю з трьома різними командами. Крім того виступав за кордоном в іспанській «Барселоні», аргентинському «Рівер Плейті» та чилійському «Сантьяго Морнінгу», а також грав за національну збірну Уругваю, у складі якої став учасником трьох чемпіонатів світу. Включений IFFHS в список найкращих гравців Південної Америки XX століття на 11-му місці.

Після завершення кар'єри довгі роки працював тренером на високому рівні, ставши за цей час восьмиразовим чемпіоном Парагваю, чемпіоном Уругваю, дворазовим володарем Кубка Лібертадорес, дворазовим переможцем Рекопи Південної Америки, володарем Міжконтинентального кубка, володарем Міжамериканського кубка та Суперкуба Лібертадорес.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Народився 28 березня 1940 року в місті Пайсанду. Почав свій шлях у команді рідного міста Пайсанду — «Колон». 1958 року Ель Негро (прізвисько Кубілая) перейшов в столичний «Пеньяроль», одразу ставши стовпом команди. З «Пеньяролем» Кубілья виграв 4 національних чемпіонати, 2 кубки Лібертадорес та Міжконтинентальний кубок. Його досягнення допомогли йому потрапити на чемпіонат світу 1962 в Чилі, де його помітили скаути європейських клубів.

Після світової першості Кубілья перейшов до іспанської «Барселони», де за два сезони став володарем Кубка Іспанії, проте закріпитись в основній команді каталонців не зумів.

Луїс Кубілья у боротьбі за м'яч під час виступів за «Рівер Плейт»

Влітку 1964 року Кубілья перейшов в аргентинський «Рівер Плейт», де провів наступні чотири з половиною роки, після чого повернувся на батьківщину в іншій уругвайський гранд — «Насьйональ», з яким в першому ж сезоні виграв чемпіонат. На наступні роки столичний клуб з Кубільєю разом з «Насьональ» ще тричі поспіль ставав чемпіоном Уругваю, а 1971 року виграв ще й Кубок Лібертадорес та Міжконтинентальний кубок.

1975 року Кубілья переїхав до Чилі, де став виступати за клуб «Сантьяго Морнінг», проте вже наступного року повернувся і завершив виступи в Уругваї, в клубі «Дефенсор Спортінг», з яким, несподівано для всіх, виграв ще один національний чемпіонат. Так Кубілья став першим футболістом, який виграв чемпіонат Уругваю з трьома різними командами. Наприкінці сезону 1976 року Луїс завершив ігрову кар'єру і став тренером.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1959 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, де зіграв 2 матчі та забив один гол в першій грі з Колумбією.

1970 року він був покликаний під прапори збірної Хуаном Гохбергом на світовий чемпіонат до Мексики. Там Уругвай дійшов до півфіналу, а Кубілья зіграв у всіх п'яти матчах, забивши один м'яч у півфінналі проти майбутніх чемпіонів бразильців.

1974 року Кубілья втретє відправився на кубок світу, цього разу на турнір у ФРН, але очікування уругвайців не виправдалися, вони вилетіли ще на груповій стадії, а Кубілья в жодній з двох проведених ігор голів не забив. Після світового форуму «Ель Негро» вирішив завершити свою міжнародну кар'єру.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у формі головної команди країни лише 38 матчів, забивши 11 голів.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1979 року, очоливши тренерський штаб парагвайської «Олімпії» (Асунсьйон), де за два роки він завоював Кубок Лібертадорес, Міжконтинентальний кубок, Міжамериканський кубок та чемпіонат Парагваю.

Після не надто вдалих дій в «Ньюеллс Олд Бойз», 1981 року Кубілья стає тренером у рідному клубі «Пеньяроль», з яким виграв національний чемпіонат 1981 року.

Проте вже наступного, 1982 року, Кубілья повернувся в «Олімпію», де знову закінчив сезон перемогою в чемпіонаті, а 1983 року з клубом «Атлетіко Насональ» Луїс зайняв третє місце в чемпіонаті Колумбії.

1984 року Кубілья недовго тренував «Рівер Плейт», але потім він взяв паузу. 1988 року він знову став тренером парагвайської «Олімпії», з якою двічі поспіль виграв національний чемпіонат, а 1990 року взяв Кубок Лібертадорес, Суперкубок Лібертадорес та Рекопу Південної Америки.

За це того ж 1990 року його визнали найкращим тренером року в Південній Америці та призначають тренером національної збірної Уругваю для роботи на Кубку Америки 1991 року в Чилі. На турнірі уругвайці хоч і не програли жодного матчу і набрали стільки ж очок як і перші дві збірні, проте так і не змогли вийти з групи. Через два роки Кубілья очолював збірну на Кубку Америки 1993 року в Еквадорі, де Уругвай дійшов до чвертьфіналу, де програв в серії пенальті майбутнім бронзовим призерам турніру колумбійцям.

Після другої невдачі Кубілья залишає збірну Уругваю та «Олімпію» і відправляється в Аргентину, де очолює «Расинг» (Авельянеда). Проте вже наступного року він повернувся в Парагвай і ще 7 років продовжував керувати клубом з Асунсьйона, завоювавши чотири перших місця в чемпіонаті Парагваю та перемігши в Рекопі Південної Америки 2003 року.

В подальшому очолював аргентинський «Тальєрес», гватемальським «Коммунікасьйонес», кувадорську «Барселону» (Гуаякіль) та перуанський «Колехіо Насьйональ Ікітос», проте в жодному клубі надовго не затримувався і великіх здобутків не досяг.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Олімпія» (Асунсьйон), команду якого Луїс Кубілья вкотре недовго очолював в якості головного тренера у 2010 році.

Помер 3 березня 2013 року на 73-му році життя у місті Асунсьйон.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

Як гравець[ред.ред. код]

«Пеньяроль»: 1958, 1959, 1960, 1961
«Насьйональ»: 1969, 1970, 1971, 1972
«Дефенсор Спортінг»: 1976
«Барселона»: 1962-63
«Пеньяроль»: 1960, 1961
«Насьйональ»: 1971
«Пеньяроль»: 1961
«Насьйональ»: 1971
«Насьйональ»: 1972

Як тренер[ред.ред. код]

«Пеньяроль»: 1981
«Олімпія» (Асунсьйон): 1979, 1982, 1988, 1989, 1995, 1997, 1998, 1999
«Олімпія» (Асунсьйон): 1979, 1990
«Олімпія» (Асунсьйон): 1979
«Олімпія» (Асунсьйон): 1979
«Олімпія» (Асунсьйон): 1991, 2003
«Олімпія» (Асунсьйон): 1990

Особисті[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.