Льолінгіт
Льолінгіт, Льолінґіт (рос. лёллингит, англ. lollingite, нім. Löllingit m) – мінерал, арсенід заліза острівної будови. Назва походить від назви селища Льолінг у Австрії.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Формула: Fe[As2]. Містить (%): Fe – 27, 18; As – 72,82. Домішки: S, Sb, Co, Ni. Форми виділення: призматичні кристали, суцільні маси, кристалічні агрегати. Сингонія ромбічна. Густина 7,45. Твердість 5,0-6,0. Колір сріблясто-сірий до сіро-сталевого. Блиск металічний. Риса сіро-чорна. Непрозорий. Крихкий. Злам нерівний. Добрий електропровідник. Вперше Л. знайдений в районі Льолінг-Ґьоттенберґу (Австрія). Зустрічається в гідротермальних і контактово-метасоматичних родовищах. Асоціює з сидеритом, бісмутитом, нікеліном і баритом в жилах з кварцом. Широко відомі знахідки в Еренсфрідерсдорфі та Адреасберзі (ФРН), Фоссамі (Норвегія), Браш-Крік (шт. Колорадо, США), округ Александер (шт. Півн. Кароліна, США). Джерело арсену. За назвою м. Льоллінґ (Карінтія, Австрія), W.K.Haidinger, 1845.
Різновиди [ред.]
Розрізняють:
- льолінгіт кобальтистий (різновид льолінгіту, який містить до 6 % Со);
- льолінгіт сірчистий (різновид льолінгіту, який містить до 6,73 % S);
- льолінгіт стибіїстий (різновид льолінгіту, який містить до 5,61 % Sb).
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
