Сидерит
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Сидерит | |
|---|---|
друза кристалів сидериту |
|
| Загальні відомості | |
| Клас мінералу | карбонати |
| Хімічна формула | FeСО3 |
| Генезис | осадовий, гідротермальний |
| Ідентифікація | |
| Колір | Жовтий, жовтувато-сірий, буро-сірий, буро-жовтий, чорний |
| Форма кристалів | ромбоедри сплощені; грані кристалів лінзоподібно зігнуті |
| Сингонія і вид симетрії | тригональна, гексагонально-скаленоедричний |
| Сингонія, Вид | {{{Сингонія}}} |
| Спайність | досконала по ромбоедру (1011) |
| Твердість за шкалою Мооса | 4—4,5 |
| Блиск | скляний |
| Колір риски | безбарвна, у змінених (лімонітізірованих) зразків - бура, чорна (у разі домішки оксидів марганцю) |
| Густина | 3,70—3,96 г/см³ |
| Густина | {{{Питома вага}}} г/см³ |
| Плавкість | не плавиться, стає тріщинуватим, буріє і чорніє (унаслідок окислення заліза) °C |
| Розчинність | інтенсивно розчиняється в підігрітій соляній кислоті |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | 1,57-1,633 |
| Інші властивості | |
| Особливі характеристики | крихкий |
Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) — мінерал, карбонат заліза FeCO3, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48% заліза і нема сірки і фосфору. В Україні деяке значення має у Керчинському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.
Старі українські назви сидериту - крицяк, желізинець.
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
[ред.] Джерела
- Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
- Сидерит в базі webmineral.com (англ.)

