Сидерит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сидерит
SideriteBresil2.jpg
друза кристалів сидериту
Загальні відомості
Клас мінералу карбонати
Підклас {{{Підклас}}}
Група {{{Група}}}
Генезис осадовий, гідротермальний
Хімічна формула FeCO3
Ідентифікація
Колір Жовтий, жовтувато-сірий, буро-сірий, буро-жовтий, чорний
Форма кристалів ромбоедри сплощені; грані кристалів лінзоподібно зігнуті
Сингонія {{{Сингонія}}}
Спайність досконала по ромбоедру (1011)
Твердість за шкалою Мооса 4—4,5
Блиск скляний
Колір риски безбарвна, у змінених (лімонітізірованих) зразків - бура, чорна (у разі домішки оксидів марганцю)
Питома вага {{{Питома вага}}} г/см³
Розчинність інтенсивно розчиняється в підігрітій соляній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення 1,57-1,633
Інші властивості
Плавкість не плавиться, стає тріщинуватим, буріє і чорніє (унаслідок окислення заліза)
Особливі характеристики крихкий
Сидерит скоротити

Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) — мінерал, карбонат заліза.

Зміст

Загальний опис [ред.]

Формула: FeCO3, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48% заліза і нема сірки і фосфору.

В Україні деяке значення має у Керченському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.

Старі українські назви сидериту - крицяк, желізинець.

Див. також [ред.]

Джерела [ред.]

Посилання [ред.]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.