Сидерит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сидерит
друза кристалів сидериту
Загальні відомості
Клас мінералу	карбонати
Хімічна формула	FeСО3
Генезис	осадовий, гідротермальний
Ідентифікація
Колір	Жовтий, жовтувато-сірий, буро-сірий, буро-жовтий, чорний
Форма кристалів	ромбоедри сплощені; грані кристалів лінзоподібно зігнуті
Сингонія і вид симетрії	тригональна, гексагонально-скаленоедричний
Сингонія, Вид	{{{Сингонія}}}
Спайність	досконала по ромбоедру (1011)
Твердість за шкалою Мооса	4—4,5
Блиск	скляний
Колір риски	безбарвна, у змінених (лімонітізірованих) зразків - бура, чорна (у разі домішки оксидів марганцю)
Густина	3,70—3,96 г/см³
Густина	{{{Питома вага}}} г/см³
Плавкість	не плавиться, стає тріщинуватим, буріє і чорніє (унаслідок окислення заліза) °C
Розчинність	інтенсивно розчиняється в підігрітій соляній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	1,57-1,633
Інші властивості
Особливі характеристики	крихкий

Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) — мінерал, карбонат заліза FeCO₃, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48% заліза і нема сірки і фосфору. В Україні деяке значення має у Керчинському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.

Старі українські назви сидериту - крицяк, желізинець.

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[ред.] Джерела

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
• Сидерит в базі webmineral.com (англ.)