Сидерит

Сидерит
друза кристалів сидериту
Загальні відомості
Клас мінералу	карбонати
Підклас	{{{Підклас}}}
Група	{{{Група}}}
Генезис	осадовий, гідротермальний
Хімічна формула	FeCO3
Ідентифікація
Колір	Жовтий, жовтувато-сірий, буро-сірий, буро-жовтий, чорний
Форма кристалів	ромбоедри сплощені; грані кристалів лінзоподібно зігнуті
Сингонія	{{{Сингонія}}}
Спайність	досконала по ромбоедру (1011)
Твердість за шкалою Мооса	4—4,5
Блиск	скляний
Колір риски	безбарвна, у змінених (лімонітізірованих) зразків - бура, чорна (у разі домішки оксидів марганцю)
Питома вага	{{{Питома вага}}} г/см³
Розчинність	інтенсивно розчиняється в підігрітій соляній кислоті
Оптичні властивості кристалів
Показник заломлення	1,57-1,633
Інші властивості
Плавкість	не плавиться, стає тріщинуватим, буріє і чорніє (унаслідок окислення заліза)
Особливі характеристики	крихкий

Сидерит скоротити

Сидери́т (грец. ςιδερος - залізо), син. шпат залізний, скалинець залізний) — мінерал, карбонат заліза.

Загальний опис

Формула: FeCO₃, у великих скупченнях — важлива руда заліза, оскільки в складі мінералу до 48% заліза і нема сірки і фосфору.

В Україні деяке значення має у Керченському залізорудному басейні (болотні руди); не експлуатовані поклади сидериту є в Карпатах (поблизу Рахова) і на Донбасі.

Старі українські назви сидериту - крицяк, желізинець.

Див. також

• Список мінералів

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник: в 3 т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2001—2004. ISBN 966-7804-19-4
• Лазаренко Є.К., Винар О.М. Мінералогічний словник, К.: Наукова думка. - 1975. – 774 с.
• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

Посилання

• Сидерит в базі webmineral.com (англ.)

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.