Людвіг Бамбергер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ludwig Bamberger
нім. Ludwig Bamberger
 
Народження: 22 липня 1823(1823-07-22)[1][2][…]
Майнц, Велике герцогство Гессен[4]
Смерть: 14 березня 1899(1899-03-14)[1][2][…] (75 років)
Берлін, Німецька імперія[4]
Поховання: Єврейський цвинтар на Шенхаузер-Алеїd
Країна: Велике герцогство Гессен
Освіта: Гіссенський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Геттінгенський університет
Партія: Націонал-ліберальна партія (Німеччина), Liberal Uniond, Free-minded Uniond і Німецька прогресивна партія
Рід: Bischoffsheim familyd[4]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людвіг Бамбергер (нім. Ludwig Bamberger; 22 липня 1823(18230722) — 14 березня 1899) — депутат і письменник з політичних і політико-економічних питань. Автор таких праць, як «Медовий місяць свободи слова» (Die Flitterwochen der Pressfreiheit) і «П'ять мільярдів» (Die fünf Milliarden).

Біографія[ред. | ред. код]

Лідери Націонал-ліберальної партії. Верхній ряд: Вільгельм Вехренфеннинг, Едуард Ласкер, Генріх фон Трейчке, Йоганнес фон Мікель. Нижній ряд: Франц фон Роггенбах, Карл Браун, Рудольф фон Гнейст, Людвіг Бамбергер

Людвіг Бамбергер народився 22 липня 1823 року в багатодітній родині єврейського банкіра Августа Бамбергера. У 1842—1845 роках вивчав юриспруденцію в Гісенському, Гайдельберзькому і Геттінгенському університетах.

Після закінчення навчання Бамбергер працював спочатку в суді Майнца, а після редактором газети Mainzer Zeitung.

У 1849 році брав участь у революційному русі баварського Пфальца і Бадена. Після придушення революції втік до Швейцарії. Суди Майнца засудили його до довічного тюремного ув'язнення, пізніше змінивши вирок на смертну кару. З Швейцарії Бамбергер виїхав до Англії, а після в Бельгію, Голландію і Францію, де з 1853 року по 1867 рік керував справами банкірського дому свого батька.

Після амністії 1866 року він повернувся в Майнц, де у 1868 році був обраний представником в німецький рейхстаг. На початку війни між Німеччиною і Францією Бамбергер прийняв від Бісмарка обов'язок захищати у пресі національно-німецькі інтереси.

З 1873 року Бамбергер — депутат від виборчого округу Альцей-Бінген і до 1880 року був одним з головних членів націонал-ліберальної партії. Після він заснував власну партію, яка отримала назву «ліберальний союз».

Людвіг Бамбергер помер 14 березня 1899 року в Берліні, у віці 75 років.

Вплив[ред. | ред. код]

Бамбергер справив великий вплив на хід фінансового та політико-економічного законодавства, особливо в дебатах щодо монетного законодавства, державного казначейства. Прихильник фрітредерської партії, і засновник та представник товариства сприяння вільній торгівлі.

Відомо, що Бамбергер був проти катедер-соціалізму і митної та економічної політики, якої з 1879 року став притримуватись князь Бісмарк. Поступово Бамбергер все сильніше схилявся до опозиції, що породило тертя з більшістю представників націонал-ліберальної партії. Змушений залишити націонал-ліберальну партію, Бамбергер організував «сецесіоністську» групу, яка після отримала назву «ліберальний союз». Для виправдання цього кроку Бамбергер видав анонімну брошуру «Die Sezession».

Крім того, він співпрацював з такими виданнями: з 1860 року — «Demokratische Studien», «Deutsche Jahrbücher», а з 1870 року також з «Deutsche Rundschau», «Algemeine Zeitung», «Unsere Zeit», «Die Gegenwart», «Die Tribüne».

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • 1848 — «Die Flitterwochen der Pressfreiheit», Майнц;
  • 1849 — «Erlebnisse aus der pfalzscher Erhebung», Франкфурт-на-Майні;
  • 1869 — «Juchhe nachltalia», Франкфурт на Майні — анонімна брошура;
  • 1868 — «Monsieur de Bismarck», Париж;
  • 1870 — «Vertrauliche Briefe aus dem Zollparlament», Бреслау;
  • 1871 — «Zur Naturgeschichte des franz. Kriegs», Лейпциг;
  • 1871 — «Die Aufhebung der indirekten Gemeindeabgaben», Берлін;
  • 1873 — «Die fünf Milliarden», Берлін;
  • 1873 — «Die Arbeiterfrage unter dem Gesichtspunkte des Vereinsrechts», Штутгарт;
  • 1873 — «Die Wissenschaftliche Leistung des Herrn Ludwig Bamberger», Берлін;
  • 1874 — «Die Zettelbank vor dem Heichstage», Лейпциг;
  • 1876 — «Reichsgold», Лейпциг;
  • 1878 — «Deutschland und der Sozialismus», Лейпциг;
  • 1880 — «Deutschtum und Judentum», Лейпциг;
  • 1881 — «Die Sezession», Берлин — брошура в підтримку «ліберального союзу»;
  • 1884 — «Gegen den Staatssozialismus», Берлін;
  • 1886 — «Die Schicksale der Latein-Münzbundes», Берлін.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]