Ліа Маноліу

Ліа Маноліу; рум. Lia Manoliu
	Маноліу на Олімпіаді-1964 Маноліу на Олімпіаді-1964
Загальна інформація
Громадянство	Румунія
Народження	25 квітня 1932; Кишинів, Румунське королівство
Смерть	9 січня 1998; Бухарест, Румунія; ·інфаркт міокарда
Поховання	цвинтар Беллу
Причина смерті	інфаркт міокарда
Зріст	179 см
Вага	85 кг
Alma mater	Політехнічний університет Бухареста (1956)
Спорт
Країна	Румунія
Вид спорту	Легка атлетика
Дисципліна	Метання диска
Клуб	«Металул» Бухарест
Участь і здобутки
Особисті рекорди	62,06 м (1972)
Ліа Маноліу у Вікісховищі
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Румунія
Легка атлетика (жінки)
Літні Олімпійські ігри

Ліа Маноліу (рум. Lia Manoliu; нар. 25 квітня 1932, Кишинів, Румунське королівство — пом. 9 січня 1998, Бухарест, Румунія) — румунська легкоатлетка, яка спеціалізувалася у метанні диска. Чемпіон Олімпійських ігор 1968 та бронзовий призер Ігор 1960 та 1964. Вона стала першою легкоатлеткою, яка взяла участь в шести олімпіадах (1952—1972).

Біографія[ред. | ред. код]

Підлітком Маноліу займалася та брала участь у внутрішніх змаганнях з теннісу, настільного теннісу, волейболу та баскетболу, допоки не сконцентрувалась на метанні диска у віці 16 років.^[2] У 18 років вона стала першою румунською легкоатлеткою, яка метнула диск на відстань більше 40 м (41,44 м 22 травня 1950 року). Паралельно вона вчилась та закінчила Бухарестський політехнічний інститут в середині 50-х років.^[3]^[4]

На Літніх Олімпійських іграх 1952 в Гельсінкі Маноліу зайняла шосте місце з результатом 42,64 м. У Мельбурні 1956 вона покращила свій результат до 43,90 м, проте була лише дев'ятою.^[5] В Римі 1960 їй вдалось завоювати брону з кидком на 52,36 м.^[6] На наступній Олімпіаді в Токіо їй знову підкорилась бронза з результатом 56,96 м.^[6]

Взимку 1968 року Румунська федерація легкої атлетики дала зрозуміти 35-річній Маноліу, що її не відберуть на Мехіко 1968 через її вік, тому їй не дозволили з'являтися в тренувальний табір збірної.^[5] Це тільки додало їй рішучості і через кількох місяців індивідуальних тренувань вона все-таки змогла кваліфікуватись на Олімпійські ігри. Проте вже на тренуванні в Мехіко вона травмувала руку. Командний лікар повідомив їй, що її може вистачити тільки на один кидок.^[5] В першій же спробі Маноліу метнула диск на 58,28 м, що виявилось достатньо для золотої нагороди.^[6]^[7]

На наступній Олімпіаді 1972 Маноліу вже фінішувала лише дев'ятою, проте з кращим результатом, ніж попереднього разу — 58,50 м.^[6] Одразу після Олімпіади Маноліу завершила спортивну кар'єру, а 1974 року отримала «Премію чесної гри» від ЮНЕСКО.

З 1973 року вона працювала спочатку віце-президентом, а потім і президентом (з 1990) Олімпійського комітету Румунії. Вона також була членом жіночого комітету Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій (1976—1995) та Румунського сенату 1990—1992 років.^[2]^[3]^[4]

В січні 1998 року померла внаслідок серцевого приступу, після того, як впала в кому під час операції по видаленню пухлини мозку. Похована на цвинтарі Беллу в Бухаресті. До 2012 року стадіон «Національ» носив її ім'я.^[8]^[7]