Легка атлетика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Athletics pictogram.svg
Старт перегонів з бігу на 400 м з бар'єрами

Легка́ атле́тика  — олімпійський вид спорту, що об'єднує наступні дисципліни: бігові види, спортивна ходьба, технічні види (стрибки і метання), багатоборства, пробіги (біг по шосе) і кроси (біг по бездоріжжі). Один з основних і наймасовіших видів спорту.

Athletics competitions.jpg

Керівний орган — Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій (ІААФ), створена в 1912 році і об'єднує 212 національних федерацій (на 2011 рік). ІААФ дає таке визначення терміну «легка атлетика»: «змагання на стадіоні, біг по шосе, спортивна ходьба, крос і біг по горах (гірський біг)».

Історія[ред.ред. код]

Легкоатлетичні вправи проводилися з метою фізичної підготовки, а також для проведення змагань ще в глибокій старовині. Але історія легкої атлетики, як прийнято вважати, почалася зі змагань з бігу на олімпійських іграх Стародавньої Греції (776 рік до нашої ери).

Сучасна легка атлетика почала свій шлях з окремих спроб в різних країнах проводити змагання в бігу, стрибках і метаннях. Зафіксовані результати в стрибку з жердиною в 1789 р. (1 м 83 см, Д. Буш, Німеччина), у бігу на одну милю в 1792 р. (5.52,0, Ф. Поуелл, Великобританія) і 440 ярдів в 1830 р. (2.06,0, А. Вуд, Великобританія), в стрибку у висоту в 1827 р. (1.57,5, А. Вілсон, Великобританія), в метанні молота в 1838 р. (19 м 71 см, Район, Ірландія), в штовханні ядра в 1839 р. (8 м 61 см, Т. Каррадіс, Канада) та ін. Вважається, що початок історії сучасної легкої атлетики поклали змагання з бігу на дистанцію близько 2 км учнів коледжу в м. Регбі (Англія) в 1837 р., після чого такі змагання стали проводитися в інших навчальних закладах Англії.

Пізніше в програму змагань стали включати біг на короткі дистанції, біг з перешкодами, метання ваги, а в 1851 р. — стрибки в довжину і висоту з розбігу. У 1864 р. між університетами Оксфорда і Кембриджа були проведені перші змагання, що стали в подальшому щорічними, що поклали початок традиційним двостороннім матчам.

У 1865 р. був заснований Лондонський атлетичний клуб, який популяризував легку атлетику, проводив змагання і спостерігав за дотриманням статусу о аматорстві. Вищий орган легкоатлетичного спорту — любительська атлетична асоціація, — який об'єднав всі легкоатлетичні організації Британської імперії, був організований в 1880 р.

Дещо пізніше, ніж в Англії, стала розвиватися легка атлетика в США (атлетичний клуб в Нью-Йорку організувався в 1868 р., студентський спортивний союз — в 1875 р.), де швидко досягла широкого розповсюдження в університетах. Це забезпечило в наступні роки (до 1952 р.) провідне положення американських легкоатлетів у світі. До 1880–1890 р. в багатьох країнах світу були організовані любительські легкоатлетичні асоціації, які об'єднали окремі клуби, ліги і отримали права вищих органів по легкій атлетиці.

Широкий розвиток сучасної легкої атлетики пов'язано з відродженням олімпійських ігор (1896 р.), в яких, віддаючи данину давньогрецьким олімпіад, їй відвели найбільше місце. І сьогодні Олімпійські ігри — потужний стимул для розвитку легкої атлетики в усьому світі.

Початок поширенню легкої атлетики в Росії було покладено в 1888 р., коли в Тярльово, поблизу Петербурга, був організований спортивний гурток. У тому ж році там було проведено перше в Росії змагання з бігу. Вперше першість Росії з легкої атлетики проходило в 1908 р. У ньому взяли участь близько 50 спортсменів.

У 1911 р. створюється Всеросійський союз любителів легкої атлетики, який об'єднав близько 20 спортивних ліг Петербурга, Москви, Києва, Риги та інших міст.

У 1912 р. російські легкоатлети (47 осіб) вперше брали участь в олімпійських іграх — в Стокгольмі. Через слабку підготовленість спортсменів та погану організацію виступ російських легкоатлетів пройшло невдало — ніхто з них не зайняв призового місця.

Після Великої Жовтневої соціалістичної революції велику роль у розвитку легкої атлетики зіграв Всевобуч. За його ініціативою в ряді міст відбулися великі змагання, в програмі яких головне місце відводилося легкої атлетики: в Омську — I Сибірська олімпіада, в Єкатеринбурзі — I приуральська олімпіада, в Ташкенті — Середньоазіатська, в Мінеральних Водах — Північно-Кавказька. У 1922 в Москві вперше було проведено першість РРФСР з легкої атлетики. Перші міжнародні змагання радянських легкоатлетів відбулися в 1923 р. Вони зустрілися зі спортсменами робочого спортивного союзу Фінляндії.

Дисципліни[ред.ред. код]

Біг[ред.ред. код]

Докладніше: Біг
Перегони в бігу з перешкодами (стипль-чейз) серед жінок

Біг поділяється на олімпійські та інші дисципліни. До олімпійських належить «гладкий» біг (тобто біг по доріжці стадіону з твердим покриттям)

  • спринтерський — на короткі дистанції (100, 200, 400 м); 110 м (100 м у жінок) та 400 м з бар'єрами (у чоловіків); та відповідні естафети (4х100 та 4х400 м);
  • біг на середні дистанції (800 та 1500 м)
  • стаєрський — біг на довгі дистанції (5000 та 10000 м), «стипль-чейз» — 3000 м з перешкодами (бар'єрами та ровом з водою); та марафон (42 км 195 м).

Деяка частина легкоатлетичних змагань проводиться також взимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад замість спринту 100 м змагаються на 60-метровій дистанції).

Також існує велика кількість неолімпійских видів змагань з бігу, з котрих проводяться чисельні міжнародні змагання як серед чоловіків, та і жінок, або об'єднані забіги, чемпіонати світу та Європи; ведеться залік світових рекордів — наприклад з гладкого бігу (на традиційних для англомовного світу дистанціях, що вимірюються в ярдах та милях) та з кросу.

Серед довгих дистанцій найпопулярніші напівмарафон (21,1 км), чвертьмарафон (10,5 км), існують змагання з «ультра-марафону» — біг на дистанції, що перевищують 42 км 195 м (50 км, 100 км тощо). Існують також чисельні змагання в бігу на час — біг на 1 годину, 2, 6, 12, 24 години, багатодобові пробіги тощо.

Хода[ред.ред. код]

Окремо від бігу проводяться змагання з ходи, за правилами якої спортсмени не повинні бігти, тобто відривати від землі водночас обидві ноги. Звичні дистанції ходи — 20 км і 50 км.

Стрибки[ред.ред. код]

Стрибки поділяють на:

Метання[ред.ред. код]

Метання поділяють на :

Легкоатлетичні багатоборства[ред.ред. код]

Багатоборства включають змагання із кількох легкоатлетичних дисциплін, і переможець визначається за сумою очок, які даються за результат у кожній дисципліні. До сучасної олімпійської програми входять десятиборство у чоловіків та семиборство у жінок. До 1980 року жіночі змагання проводилися з п'яти видів, утворюючи п'ятиборство. До чоловічого десятиборства входять чотири бігові дисципліни, три стрибкові та три метальні.

Змагання у залах проводяться зазвичай за вкороченою програмою, оскільки деякі з дисциплін, такі як метання списа, наприклад, потребують простору.

Організації[ред.ред. код]

Головним органом управління справами легкої атлетики є Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій IAAF, заснована в 1912 році після стокгольмської Олімпіади. IAAF встановлює правила проведення змагань і наглядає за їх дотриманням, офіційно засвідчує світові рекорди та забезпечує організацію міжнародних змагань. IAAF налічує 212 національних федерації, тобто включає в себе усі країни світу і навіть деякі території, які ще не отримали офіційної незалежності.

Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій має шість континентальних підрозділів. Європейська асоціація легкої атлетики заснована в 1970 році. В Україні розвитком легкої атлетики займається Федерація легкої атлетики України.

Основні змагання[ред.ред. код]

Міжнародні змагання з легкої атлетики організовані за чотирирічними циклами. Головні турніри — Олімпійські ігри та чемпіонати світу з легкої атлетики, що відбуваються щочотири роки. У цих великих змаганнях можуть брати участь у кожному з видів тільки по три спортсмени від країни. Для відбору гідних спортсменів із великого числа країн, міжнародною асоціацією встановлені мінімальні нормативи, яким повинні задовольняти претенденти на участь.

Олімпійські ігри[ред.ред. код]

Легка атлетика входить до числа п'яти олімпійських видів спорту, які були представлені на всіх Олімпіадах. Число медалей, які розігруються на олімпійських змаганнях змінювалося від 12 на першій олімпіаді 1896 до 47 на на Літніх іграх у Пекіні. Жінки почали змагатися на Олімпіадах, починаючи з 1928 року, проти волі барона де Кубертена. Олімпійський легкоатлетичний турнір проводиться на Олімпійському стадіоні і є центральною подією олімпійської програми, притягаючи увагу глядачів і засобів масової інфомації.емм

Чемпіонати світу[ред.ред. код]

Чемпіонати світу з легкої атлетики мають порівняно коротку історію. Перший такий турнір відбувся в 1983 році в Гельсінкі. Переможці змагань в кожній дисципліні оголошуються чемпіонами світу. Починаючи з 1991 року змагання стали проводитися щодва роки, відбуваючись у рік перед Олімпіадою і в рік після Олімпіади. В проміжні роки проводяться чемпіонати світу з кросу. Чемпіонати світу з легкої атлетики в залі проходять теж щодва роки, відмінні від тих, в яких проходять чемпіонати на відкритому повітрі. Перший такий чемпіонат відбувся в 1985 році в Парижі, але офіційна назва затвердилася тільки, починаючи з турніру 1987 року в Індіанаполісі.

Чемпіонати континентів[ред.ред. код]

Континентальні федерації легкої атлетики проводять власні чемпіонати. Чемпіонати Європи також відбуваються щочотири роки посередині олімпійського циклу. Перший такий чемпіонат був організований в Турині в 1934 році, останній відбувся у 2010 в Барселоні. Починаючи з 1966 року проводяться чемпіонати Європи в залах. Окремо організовуються також чемпіонати світу й Європи з кросу, ходьби, напівмарафону й марафону.

Легкоатлетичні турніри[ред.ред. код]

Окрім чемпіонатів щороку проходить чимало турнірів світового й регіонального масштабу, які фінансуються громадськими організаціями й приватними спонсорами. Здебільшого програма таких турнірів скорочена до кількох дисциплін. На такі турніри спортсмени отримують особисті запрошення від організаторів, які керуються в своїх рішеннях як міркуваннями найкращих результатів, так і представництва від окремих країн, зазвичай країн-організаторів.

Низка змагань Золотої ліги входить у Всесвітній тур легкої атлетики з 1998 року. На змагання ліги запрошуються спортсмени, які мають найкращі результати в сезоні. Змагання ліги широко освітлюються засобами масової інформації, зокрема телебаченням. У 2008 році вони включали 6 турнірів: в Осло, Римі, Цюріху, Брюселі та Берліні з фіналом у Монако. Спортсмени, які зуміли виграти всі турніри у своїй дисципліні, ділять між собою джекпот — злиток золота вартістю один мільйон доларів. Шість дисциплін, для яких чинне це правило, вибирає IAAF.

Інші турніри, менш престижні, ніж Золота ліга, об'єднані в Супер-гранпрі та Гранпрі. Вони повинні відповідати численним критеріям щодо якості інфраструктури, забезпечення, мінімального грошового фонду, представництва легкоатлетів відповідно до рейтингу. Змагання ще нижчого рангу не дають спортсменам очок в класифікацію IAAF. Світові фінали, що відбуваються в кінці сезону, збирають найкращих спортсменів року.

Інші змагання[ред.ред. код]

Командні змагання з легкої атлетики зазвичай називаються кубками. Серед них Кубок світу серед націй, в якому змагаються команди континентів, Кубок світу з марафону, Кубок світу з ходьби. В Європі з 1965 року проводиться Кубок Європи з легкої атлетики — змагання між командами європейських країн. Починаючи з 1993 це змагання проходить щорічно.

Міжнародні матчі включають у себе змагання у всій олімпійській програмі. Серед таких матчів особливо принциповими були матчі між США та СРСР. У час до проведення чемпіонатів світу ці змагання мали статус основного змагання року. Франція спробувала відновити престиж таких змагань, організувавши Деканасьон — турнір з десяти дисциплін між провідними легкоатлетичними державами світу (Україна займає в цих змаганнях 5-6 місця). Крім того, легкоатлетичні змагання входять до складу таких змагань, як Ігри Співдружності, Середземноморські ігри, Панамериканські ігри, універсіади тощо.

Легка атлетика в Україні[ред.ред. код]

Україна традиційно одна з провідних націй в легкій атлетиці. На останній, пекінській Олімпіаді, українські спортсмени здобули 5 медалей, серед яких золота медаль Наталі Добринської в десятиборстві. Українським спортсменам належать світові рекорди: Сергій Бубка є власником захмарного світового рекорду в стрибках з жердиною, Інесі Кравець належить світовий рекорд у потрійному стрибку, Юрію Сєдих — в метанні молота, а українська багатоборка Наталія Добринська володіє світовим рекодом в п`ятиборстві. Розвиток легкої атлетики в Україні має також чимало проблем, зв'язаних із застарілою інфраструктурою, нестачею фінансування, старінням тренерських кадрів.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Спорт Це незавершена стаття про спорт.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.