Лівий фронт (Росія)
 | |
 Прапор | |
| Девіз | «Соціалізм або смерть!» |
|---|---|
| Дата заснування | 18 жовтня 2008 |
| Голова | Виконком з 11 членів |
| Кількість членів | 9000 |
| Адреса | Москва |
| Офіційний сайт | www.leftfront.org |
 Лівий фронт у Вікісховищі | |
Лівий фронт (рос. Левый фронт) — громадська ліворадикальна організація, що об'єднує прихильників соціалістичного розвитку в Росії, а також інших країнах колишнього СРСР. Виникла як громадський рух, що об'єднав активістів російських радикальних організацій, здебільшого лівих та крайніх лівих. Сформувався наприкінці жовтня 2008 року.
Цілі і завдання Лівого фронту[ред. | ред. код]
Головною метою в Платформі Лівого фронту декларується побудова соціалізму в Росії. Завданням Лівого фронту проголошується забезпечення єдності дій усіх, хто виступає за соціалізм, демократію і інтернаціоналізм, координація дій лівих опозиційних сил[1]. Лівий фронт об'єднує нині кілька лівих організацій, при цьому членство в Лівому фронті не зобов'язує його учасників залишати свою власну організацію.
Історія організації[ред. | ред. код]
Перший, засновницький з'їзд Лівого фронту пройшов 18 жовтня 2008 року. Головним напрямком роботи після з'їзду стала допомога соціальним рухам, профспілкам, трудовим колективам. Другим напрямком роботи активістів стала так звана «пропаганда дією», в рамках якої ідеї і вимоги лівих активістів доносилися до суспільства у формі акцій прямої дії, намагаючись таким чином подолати складнощі в доступі до засобам масової інформації. Крім того, Лівий фронт виступив організатором щорічних літніх молодіжних таборів, шкіл політичного активу, конференцій, гуртків з вивчення соціалістичної думки і практики, кіноклубів і ряду інших заходів[2][3][4][5].
Всього, протягом півтора років (літо 2008 — осінь 2009 року) пройшло більше 40 регіональних конференцій, засновували у відповідних областях країни відділення Фронту[6][7][8][9][10].
Акції Лівого фронту[ред. | ред. код]
Лівий фронт проводить різноманітні санкціоновані і несанкціоновані акції, мітинги, ходи. Найвідомішими з акцій є мітинги під загальною назвою «День Гніву», що проводяться організацією як у Москві, так і в інших регіонах країни. Крім того, Лівий фронт разом з союзниками проводить (незважаючи на заборону владою[джерело?]) акції «Антикапіталізм», покликані, на думку організаторів, показати суспільству наявність політичних сил антикапіталістичної спрямованості.
Позиція щодо війни в Україні[ред. | ред. код]
На відміну від більшості лівих організацій, Лівий Фронт зайняв антивоєнну позицію щодо війни на сході України. 23 серпня 2014 року в Москві відбувся з'їзд Лівого фронту, на якому виконком руху був очищений від учасників, що мали симпатії до ДНР/ЛНР. Колишній координатор Лівого Фронту з організаційної роботи Сергій Удальцов, який підтримав квазідержаву Новоросія, був обраний до виконавчого органу руху з перевагою лише в один голос[11]. Також з'їзд ухвалив резолюцію «Війна війні!». Екс-член Ради Лівого фронту Дар'я Мітіна покинула після цього ряди організації[12].
|
Нам потрібна кампанія за мир. Проти кровопролиття, проти оптової торгівлі кров'ю. Але ця кампанія має бути не продовженням війни в тилу „противника“. Якщо ти проти військової операції київської влади — це не означає, що за Путіна і Стрєлкова. Якщо ти проти Путіна — не означає, що за військову операцію київської влади. Народам потрібна кампанія за мир через голови кровожерливих політиків і алчних олігархів, що роблять гешефт на чужому горі. | 
|
— говориться в резолюції з'їзду[13] | ||
Структура[ред. | ред. код]
Вищим керівним органом Лівого фронту є з'їзд. Рада Лівого фронту здійснює поточне керівництво рухом, а виконком є оперативним робочим органом організації[14].
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Лівого фронту [Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Офіційна сторінка у Facebook
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Політична платформа Лівого фронту (остаточна редакція). Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Є. Савіна. Безпартійні відкрили «Лівий фронт»(«Коммерсант», № 190 / П, 20 жовтня 2008)
- ↑ Ліві організації Росії об'єднуються в новий рух («Newsru.com», 18 жовтня 2008). Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ У Росії утворений «Лівий фронт» («Lenta.ru», 18 жовтня 2008). Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ А. Івочкін: Москва. Напередодні відбувся установчий з'їзд Лівого фронту («Новая газета», 19 жовтня 2008). Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Зліва від КПРФ помічен рух («Коммерсант — Сибір», № 142, 13 серпня 2008)
- ↑ П. Добролюбова. У Барнаулі створено крайове відділення «Лівого фронту» («ПолітСібРу», 13 серпня 2008). Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Ліві в Петербурзі «фронт» створили, але вибрати керівництво і делегатів не змогли через ідейні розбіжності («ЗАКС.Ру», 15 вересня 2008). Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ У Карелії знову з'явився «Лівий фронт» («ЗАКС.Ру», 28 серпня 2008). Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Ліві активісти Кірова об'єдналися в Лівий фронт (Інститут «Колективна дія», 8 червня 2009). Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Російський Лівий фронт виривається з обіймів соціал-шовіністів\ Бюлетень Лівої опозиції. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ «Лівий фронт» очистив свій виконком від симпатизуючих ДНР соратників — Російська планета. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Війна війні! Єдине рішення — соціалізм! Резолюція IV з'їзду Лівого фронту 23 серпня 2014 р. | ЛІВИЙ ФРОНТ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Устав Левого Фронта. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2014.
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2015) |