Александрійський мусейон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Александрійський мусейон (грец. Μουσείο της Αλεξάνδρειας, Μουσείο — храм муз, пізніше музей) — один з головних наукових і культурних центрів елліністичного світу, заснований в Александрії на початку 3 століття до н. е. при перших Птолемеях з ініціативи учня Арістотеля Деметрія Фалерского.

В Александрійському мусейоні жили і працювали вчені багатьох галузей знання, запрошені з різних країн Середземномор'я. Очолював Александрійський мусейон жрець вищого рангу, який призначався особисто Птолемеями, потім римськими імператорами. Вчені, що працювали в мусейоні, перебували на повному утриманні Птолемеїв (потім римських імператорів). Розквіт мусейону відноситься до 3 століття, а за окремими науками — до 3-2 століть до н. е. Великі успіхи були досягнуті в математиці, астрономії, природознавства, географії, медицині, а також філології та граматики.

При Александрійському мусейоні була заснована та діяла Александрійська бібліотека. Також до мусейону входили вища школа, астрономічна обсерваторія, анатомічний театр і низка інших наукових установ. У римський період (після 30 до н. е.) Александрійський мусейон поступово втрачає значення. У 272/273 за правління імператора Авреліана мусейон був зруйнований.

Вчені, що працювали в мусейоні[ред.ред. код]

Математики[ред.ред. код]

Астрономи[ред.ред. код]

Філософи[ред.ред. код]

Поети[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]