Лінда Ле

Лінда Ле
Ім'я при народженні	фр. Linh Da Lê
Народилася	13 липня 1963(1963-07-13) Далат, Південний В'єтнам
Померла	9 травня 2022(2022-05-09) (58 років) XVIII округ Парижа, Париж
Країна	Франція
Діяльність	письменниця
Alma mater	Ліцей Генріха IV і Lycée Français International Marguerite Durasd
Знання мов	французька і в'єтнамська
Нагороди	Renaudot du livre de poche Prized премія Фенеона
Медіафайли у Вікісховищі

Лінда Ле (фр. Linda Lê; 13 липня 1963, Далат, Південний В'єтнам — 9 травня 2022, Париж) — французька письменниця в'єтнамського походження.

Життєпис

Народилася 13 липня 1963 року у місті Далат, Південний В'єтнам. Батько — інженер з Північного В'єтнаму, мати — з родини в'єтнамців, натуралізованих у Франції. Дитинство провела в Далаті, 1969 року, рятуючись від війни, родина переїхала до Сайгону, де Лінда навчалась у французькому ліцеї. 1977 року разом з матір'ю, трьома сестрами і бабусею емігрувала до Франції, де оселилися у Гаврі (батько лишився у В'єтнамі, де й помер 1995 року). 1981 року приїхала до Парижа, навчалась в ліцеї Генріха IV, потім у Сорбонні. 1986 року опублікувала свій дебютний роман «Ніжний вампір», але пізніше виключила його, як і дві наступні книги, зі своєї офіційної бібліографії.

Писала психологічні романи, новели та літературні есеї, більшість з яких вийшли у видавництві Крістіана Бургуа. Також виступала як літературний критик в журналі «Маґазін літтерер», була колумністом в інтернет-виданні «En attendant Nadeau», писала передмови до книг інших письменників у видавництві Ашетт Лівр. Спільно з Жаком Дютроном написала три пісні, які ввійшли до його альбому «Brèves Rencontres» (1995). Уникала публічності.

Була удостоєна низки літературних премій, в тому числі премії Фенеона 1997 року за книгу «Три Парки», премії Веплера 2010 року за роман «Хронос» та премії Ренодо за книгу кишенькового формату 2011 року за роман «Дитині, якої в мене не буде».

Лінда Ле померла 9 травня 2022 у Парижі в 58-річному віці після тривалої хвороби.

Бібліографія

• Un si tendre vampire / Ніжний вампір (1986), роман
• Fuir / Втеча (1987), роман
• Solo / Соло (1988), збірка оповідань
• Les Évangiles du crime / Кримінальні євангелія (1992), роман
• Calomnies / Наклеп (1993), роман
• Les Dits d’un idiot / Слова ідіота (1995), роман
• Les Trois Parques / Три Парки (1997), роман
• Voix / Голос (1998), роман
• Lettre morte / Мертвий лист (1999), роман
• Tu écriras sur le bonheur / Ти напишеш про щастя (1999), збірка передмов до книг інших письменників
• Les Aubes / Світанки (2000), роман
• Autres jeux avec le feu / Інші ігри з вогнем (2002), збірка оповідань
• Marina Tsvetaieva, ça va la vie? / Марина Цвєтаєва, як життя? (2002), есе
• Personne / Ніхто (2003), роман
• Kriss suivi de L’homme de Porlock / Крісс (2004)
• Le Complexe de Caliban et Conte de l’amour Bifrons / Комплекс Калібана і Казка про кохання Біфрона (2005)
• In Memoriam / Пам'яті... (2007), роман
• Au fond de l’inconnu pour trouver du nouveau / На дні незвіданого знайти щось нове (2009), збірка есеїв про письменників
• Cronos / Хронос (2010), роман
• À l’enfant que je n’aurai pas / Дитині, якої в мене не буде (2011), роман
• Lame de fond / Стихія (2012), роман
• Œuvres vives / Живі твори (2014), роман
• Par ailleurs (exils) / Вигнанці (2014), есе
• Roman / Роман (2016), роман
• Hėroïnes / Героїні (2017), роман
• Chercheurs d'ombres / Шукачі тіней (2017), збірка есеїв
• Je ne répondrai plus jamais de rien / Я більше ніколи ні за що не відповім (2020), роман

Нагороди

• 1997 — Премія Фенеона (Три Парки).
• 2010 — Премія Веплера (Хронос)
• 2011 — Премія Ренодо за книгу кишенькового формату (Дитині, якої в мене не буде).
• 2019 — Літературна премія князя П'єра Монакського за творчі досягнення.