Лінник Павло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лінник.
Павло Дмитрович Лінник
Народження 1916(1916)
Макариха
Смерть 19 січня 1944(1944-01-19)
Веселий Кут
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Червоної армії РСЧА
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 1938—1941
Звання єфрейтор
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу орден Леніна
CMNS: Лінник Павло Дмитрович у Вікісховищі

Павло́ Дми́трович Лі́нник (нар. 1916(1916) — пом. 19 січня 1944) — радянський військовик часів Другої світової війни, розвідник 173-ї окремої розвідувальної роти 109-ї стрілецької дивізії (окрема Приморська армія), єфрейтор. Герой Радянського Союзу (1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1916 (за іншими даними — 1911) року в Макарисі, нині Знам'янський район Кіровоградської області в бідній селянській родині. Українець. Закінчив 7 класів, працював на шахтах Донбасу.

До лав РСЧА призваний у 1938 році. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Брав участь у обороні Севастополя.

Розвідник єфрейтор П. Д. Лінник неодноразово здійснював рейди у ворожий тил, добуваючи важливі розвідувальні дані. Після прориву оборони міста в районі Балаклави у лавах захисників стійко відбивав запеклі атаки супротивника, гранатами знищив 3 ворожих танки.

Важко пораненим потрапив у полон. Здійснив втечу з табору для військовополонених і, пройшовши степами півдня України, повернувся у рідне село. Продовжував боротьбу в складі партизанського загону в Чорному лісі. Під час одного з боїв був важко поранений і помер 19 січня 1944 року.

Похований у братській могилі садиби села Веселий Кут Знам'янського району Кіровоградської області.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, єфрейторові Ліннику Павлу Дмитровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[2].

Література[ред. | ред. код]

  • Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 188—189.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Облікова картка військового поховання [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінник_Павло_Дмитрович&oldid=39766813