Лісовський Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісовський Олексій Миколайович
рос. Александр Николаевич Лисовский
Народився 24 лютого 1861(1861-02-24)
Мачухи, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1934(1934)
Краснодар
Країна  Російська імперія
Діяльність фольклорист, урядник
Alma mater Перша полтавська гімназія
Галузь педагогіка
Заклад Башкирський державний університет
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня

Лісо́вський Олексі́й Микола́йович (нар.24 лютого 1861, с. Мачухи, Полтавський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — пом.1934, Краснодар, РРФСР) — український літературознавець, фольклорист.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Мачухи Полтавського повіту Полтавської губернії поблизу Полтави (нині Полтавського району Полтавської області).

1886 року закінчив Новоросійський Імператорський університет (в Одесі).

Якийсь час жив і працював у Полтаві.

1897(1898-?) року разом з Д. В. Ахшарумовим організував у Полтаві Товариство любителів симфонічної музики[1].

Працював у Катеринославі помічником і управителем канцелярії начальника Катерининської залізниці. 1903 року у Катеринославі у титулярного радника Олексія Миколайовича Лісовського (православного) та його дружини Констанції-Аполонії Костянтинівни (лютеранського віросповідання) народився син Сергій. Хрещеними батьками хлопчика стали доктор медицини Євген Святловський та Олександра Святловська.

За участь у революційних подіях 1905—1907 років Олексій Лісовський зазнавав переслідувань з боку царської влади. Відтак змушений переїхати з Катеринослава до Катеринодару. Проте час від часу приїздив до Катеринослава з лекціями про музику і світових композиторів. Пропагував серйозну музику в циклі лекцій по багатьох містах.

Помер у Катеринодарі.

Праці[ред. | ред. код]

  • Опытъ изученія малорусскихъ думъ.— Полтава: Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета, 1890.— 52 с. (Спочатку вийшла у №№ 58 - 74 «Полтавскіх губернскіх вѣдомостей» за 1890 рік)
  • Головні мотиви в поезії Т. Г. Шевченка (1896)
  • По Екатерининской железной дороге. Выпуск 1-й (Катеринослав, 1903. Видання Катерининської залізниці). Зазначений як редактор цього видання.
  • Дослідження про кобзарів

Джерела[ред. | ред. код]

  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.—К.: Голов. ред. УРЕ. 1987.— Т.2. Каліграфія — Португальці.— 736 с., іл.— С. 283.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська Радянська Енциклопедія