Майна берегова
| Майна берегова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acridotheres ginginianus (Latham, 1790)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus ginginianus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́йна берегова[3] (Acridotheres ginginianus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[4]. Мешкає в Південній Азії[5][6].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 23-25 см. Голова чорна, верхня частина тіла темно-сіра, нижня частина тіла свіло-сіра, живіт, гузка і нижні покривні пера хвоста мають блідо-рожевуватий відтінок. Крила чорні, махові пера біля основи білі, що формує на крилах білу пляму, помітну в польоті. Хвіст чорний, стернові пера мають білі кінчики. За очима плями голої червоної шкіри, перед над дзьобом направлені догори і формують короткий чуб. Очі темно-червоні, дзьоб і лапи жовті. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів голова і шия темно-коричневі[7].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Берегові майни мешкають в Пакистані, північній і центральній Індії, південному Непалі і Бутані, Бангладеш і західній М'янмі[8]. Також вони були інтродуковані на сході Аравійського півострова, в Омані, ОАЕ і Кувейті, а також на Тайвані[9]. Бродячі птахи спостерігалися в Афганістані. Берегові майни живуть на полях і пасовищах, поблизу водойм, а також в містах[10]. Зустрічаються зграями.
Берегові майни живляться зерном, комахами і плодами, шукають паразитів на тілах великих тварин і відходи в людських поселеннях. Сезон розмноження у них триває з квітня по серпень з піком у травні-червні. Гніздо розміщується в норах на берегах водойм, в насипах і колодязях, іноді в тріщинах в стінах, часто птахи формують гніздові колонії. Тунель веде в гніздову камеру, яка встелюється травою і пір'ям. В кладці 4-5 блакитнуватих або синьо-зелених яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 21 день після вилуплення. За сезон може вилупитися 2 виводки[11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Acridotheres ginginianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 грудня 2022
- ↑ Sonnerat, Pierre (1782). Voyage aux Indes Orientales et la Chine. Volume 2. с. 194.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 584.
- ↑ Ali, Salim; Sidney Dillon Ripley (1986). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Т. 5 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 181—182.
- ↑ Whistler, Hugh (1949). The Bank Myna. Gurney and Jackson, London. с. 205—206. Процитовано 8 липня 2013.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Choudhury,A (1997). New eastern limit of distribution of the Bank myna. Newsletter for Birdwatchers. 37 (2): 27—28.
- ↑ Lin, Ruey-Shing (2001). The Occurrence, Distribution and Relative Abundance of Exotic Starlings and Mynas in Taiwan (PDF). 特有生物研究. 3: 13—23. Архів оригіналу (PDF) за 2 жовтня 2017.
- ↑ Ripley,S Dillon (1983). Habits of the Bank Myna Acridotheres ginginianus. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 80 (1): 219.
- ↑ Hume, AO (1889). The nests and eggs of Indian birds. Volume 1 (вид. 2nd). R H Porter, London. с. 381—383.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |