Майя (філософія)
 |
|
Дхарма · Артха · Кама |
|
Веди · Упанішади |
|
Близькі теми
Космологія |
Майя (санскр. माया, māyā?, букв. «не це») — в індуїзмі - философська категорія, яка постулює, що світ речей, феноменів і людей це лише морок, ілюзія.
Майя є ілюзією не тому, що вона позбавлена буття, а тому що вона - нестала, тимчасова. У Ріґведі та Упанішадах майя мала магічне та культове значення.
У веданті означає ілюзію, видимість (чуттєво сприйнятний матеріальний світ). Веданта вчить, що багатоманітність світу - ілюзія, видимість, майя. Лише абсолютний дух (брахман: Вішну та дживи) — є реальними (трансцендентними щодо матерії, а значить і вічними).
Людина через своє невідання будує в своїй свідомості помилкове уявлення про існуючій світ, таке уявлення про світ є майею. Людина часто намагається це помилкове уявлення про світ натягнути на реальний світ, піддається ілюзії. Для індуїзму (як і буддизму) характерно порівняння майї з постійно мінливими обрисами хмар, бульбашками на воді. Майя - створена творцем ілюзія, низка змін, вервечка страждань, і мета адепта шляхом зречення від спокус, осягнути вище начало, подолати окови майї, вийти з нескінченного кругообігу самсари.
Багато філософських шкіл індуїзму відносять до псевдореальності (майї) також не тільки навколишній, тваринний світ, а й усіх богів індуїстського пантеону. Справжньою ж реальністю є Єдине (санскр. एकम् सत्, ekam sat?, букв. «Єдине буття») або Брахман.
 |
माया इदम् सर्वम् (māyā idam sarvam) — «Весь матеріальний світ - лише ілюзія» (Веданта) |
 |
З європейських філософів поняттю "майя" велику увагу приділяв Артур Шопенгауер.
Література [ред.]
- Філософський словник // Ред. В.І.Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.
