Тихомиров Макар Ігорович
(Перенаправлено з Макар Тихомиров)
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. (січень 2018) |
| Тихомиров Макар Ігорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
6 січня 1997 (27 років) Вінниця, Україна | |||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Батьки |
Мак Ірина Ігорівна | |||
| IMDb | nm9457414 | |||
|
| ||||
Мака́р І́горович Тихоми́ров (нар. 6 січня 1997, Вінниця) — український актор театру і кіно[1][2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 січня 1997 року у Вінниці у театральній родині: батько — Ігор Тихомиров — режисер, мати — Ірина Мак — актриса.
Першою кінороботою була роль у телесеріалі «Серцю не накажеш», яку зіграв у віці 10 років. У 14 зіграв у фільмі «Чемпіони з підворіття» Ахтема Сеїтаблаєва. У цього ж режисера виконав роль Мажора, бійця підрозділу, що захищав Донецький аеропорт у фільмі «Кіборги. Герої не вмирають»[3].
У 2018 році закінчив курс Дмитра Богомазова у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого. Актор Київський академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[4].
Театральні роботи[ред. | ред. код]
- (введення) 2001 — «Глядачі на виставу не допускаються!» за п’єсою «Театр» Майкла Фрейна; реж. Юрій Одинокий — Філіпп Брент, він же Шейх, він же Фредерік Феллоуз
- (введення) 2003 — «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою «Це велике море» Йосефа Бар-Йосефа; реж. Едуард Митницький — Житель міста
- 2017 — «12-та ніч, або Що захочете» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Дмитро Богомазов — Орсіно, князь Іллірійський[5]
- 2019 — «ГолохваcтОFF» за мотивами п'єси «За двома зайцями» Михайла Старицького; реж. Анастасія Осмоловська — мешканець міста
- 2019 — «Клас» Павла Ар'є, Стаса Жиркова та акторів вистави; реж. Стас Жирков — учень / монах / свідок злочину / дідусь
- 2021 — «Поїхати. Не можна. Залишитися» за п’єсою «Залишитись не можна поїхати» Ігоря Носовського; реж. Тетяна Губрій — Макс
- 2021 — «Ерендіра не хоче вмирати» Лєни Лягушонкової за мотивами Габрієля Гарсія Маркеса; реж. Максим Голенко — Контрабандист
- 2021 — «Моменти/Momenti» Маттео Спіацці; реж. Маттео Спіацці (Італія)
Фільмографія[ред. | ред. код]
- Телесеріали
- 2007 — Серцю не накажеш — Ігор
- 2011 — Чемпіони з підворіття — Макс
- 2012 — Смерть шпигунам. Прихований ворог — Юрій Корецький
- 2016 — Вікно життя
- 2017 — Лінія світла — Лисий
- 2017 — Зустрічна смуга — Микита
- 2017 — Квіти дощу — Андрій
- 2017 — Коли мене полюбиш ти — Гоша
- 2017—2018 — Лікар Ковальчук — Олександр Дудник, травматолог
- 2019 — Таємниці — Микола (головна роль)
- 2020 — І будуть люди — Микола Гайдук
- 2020 — Зречення — Владислав Романенко, оперативник (головна роль)[6]
- Повнометражні фільми
- 2017 — Кіборги. Герої не вмирають — Мажор» (Антон Ясинський)[7][8]
- 2017 — Межа — Лука
Визнання[ред. | ред. код]
- 2018 — III медійна театральна премія «Дзеркало сцени — 2018» (Кращі роботи молодих акторів у київських виставах 2017 року — вік акторів — до 30 років)[9][10]
- Акторський ансамбль вистави «12 ніч, або що захочете» (реж. Дмитро Богомазов, Київський театр на лівому березі): Макар Тихомиров, Марія Заниборщ, Анастасія Пустовіт, Христина Люба, Олександр Рудинський, Павло Шпегун, Олександр Коваль, Олександр Бегма, Михайло Дадалев, Євген Григор'єв, Олександр Боднар, Артем Шемет, Максим Кириченко, Борис Савенко, Ганна Павлик, Олег Гоцуляк
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Макар Тихомиров / Makar Tihomirov (рос.). «Peoples.ru». Процитовано 2023-3-29.
- ↑ Макар Тихомиров — биография, новости, личная жизнь (рос.). «Штуки-дрюки». 2020-9-10. Процитовано 2023-3-29.
- ↑ «Сніданок з 1+1». Кіборги — Макар Тихомиров: Робота в цій кінострічці для мене стала певним етапом дорослішання
- ↑ Макар Тихомиров на сайті Театру на Лівому березі
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 листопада 2018). Друга «Дванадцята» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2020-7-26.
- ↑ Галина ЯРЕМА (1 лютого 2020). «Я не боявся залишитися Мажором, бо вірю, що зіграю ще багато знакових ролей» (укр.). Високий замок. Процитовано 2020-7-26.
- ↑ Фільм про захисників: свій аеропорт і кастинг онлайн - Сєгодня, 15 Лютого 2017
- ↑ Анастасія КАНІВЕЦЬ (11 листопада 2018). Макар Тихомиров: «Хочеться встигнути якомога більше» (PDF) (укр.). Процитовано 2020-7-26.
- ↑ Переможцями театральної премії «Дзеркало сцени-2018» стали учні Дмитра Богомазова (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 26 березня 2018. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 2020-7-26.
- ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (10 лютого 2018). Вони вже не «діти»: молоді актори у «Дзеркалі сцени-2018» (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2020-7-26.
Посилання[ред. | ред. код]
- Makar Tikhomirov на сайті IMDb (англ.)
- Макар Тихомиров на сайті Театру на Лівому березі
Тихомиров Макар Ігорович у соцмережі «Facebook»
Тихомиров Макар Ігорович 
у соцмережі «Instagram»
|
|
Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |