Театральна риболовля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Театральна риболовля»
Посилання t-fishing.co.ua
Гасло (девіз) «Театральна риболовля» — це не про рибу, а про театр
Комерційний ні
Мови українська мова
Автор Сергій Винниченко
Започатковано 13 лютого 2018
Театральна риболовля
у соціальних мережах
Театральна риболовля на сайті Facebook
Театральна риболовля на сайті Telegram
Театральна риболовля на сайті YouTube
Театральна риболовля на сайті Instagram

«Театральна риболовля» — український проєкт, започаткований у лютому 2018 року, який висвітлює театрально-мистецьке життя України. Складається з інтернет-порталу, на якому публікується авторський блог й театральна аналітика від засновника проєкту Сергія Винниченка; Театральної бази знань (каталоги прем'єр, творчих шляхів режисерів, драматургів тощо), спецпроєктів з дослідження сучасного українського театру й Театральної стрічки новин.

Автор позиціонує себе театральним аналітиком й театральним блогером, підкреслюючи свою відмінність від театрального критика[1]. Слоганом проєкту є «Театральна риболовля» — це не про рибу, а про театр[2][3][4][5].

Матеріали досліджень «Театральної риболовлі» отримують поширення в ЗМІ. Авторські колонки Сергія Винниченка на майданчиках «Gazeta.ua»[6], «Бізнес медіа»[7], посилання та цитування соціально-культурними медіа[8][9][10][11], щорічні огляди театрального життя України на сторінках національного інформаціного агентства «Укрінформ» (рік 2022[12], рік 2023[13][14]).

Історія[ред. | ред. код]

Статті та огляди театрального блогера Сергія Винниченка виходили різними інтернет-майданчиками, починаючи з 4 грудня 2008 року. Відлік ведеться від замальовки з останнього показу вистави «Ех, мушкетери, мушкетери» у постановці Дмитра Чирипюка на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка. З 13 лютого 2018 року публікації отримують єдиний простір у спільноті Facebook, який називається «Театральна риболовля». Протягом року під однойменною назвою започатковано канал на YouTube (19 квітня), та інтернет-портал (4 грудня)[15][16].

Назва «Театральна риболовля» є неологізмом, в якому обігрується поєднання процесів рибної ловлі із полюванням на вистави. За словами засновника, ідея походить від аналогії із «Казкою про рибака та рибку» Олександра Пушкіна — перед тим, як впіймати «Золоту рибку», довелося витягати невід «із самим баговинням». Концепція розгортається й у назвах підсумкових розділів театрального сезону: «Обгризаний скелет», «Недосмажання» та «Золоті рибки»[17][18].

Проєкт «Театральна риболовля» виступає інформаційним портнером театральних подій та фестивалів («Мельпомена Таврії», «Homo Ludens», «Pro.Act Fest», «Kurbas. Technologies» та інші). Засновник проєкту є учасником театральних подкастів, членом журі театральних фестивалей («Київська театральна весна», «Київська пектораль», «Homo Ludens», «Комора»), спікером та експертом на конференціях, спеціалізованих школах та семінарах («Kurbas. Technologies», Міжнародна літня театральна школа «Театрон»), читає лекції з театральної аналітики та маркетингу. Колонки на основі напрацьованих матеріалів «Театральної риболовлі» виходять на порталах «Бізнес медіа» (з 2019-го)[19], «Gazeta.ua» (з 2021-го)[20], національного інформаційного агентства «Укрінформ» (з 2022-го)[21].

Перші місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну ресурс працював у режимі новинної театральної стрічки[22], випускав огляди театру воєнного часу[23], робив інтерв'ю на гостроактуальні теми (зокрема проєкт «Ренесанс маріупольського театру» щодо відновлення роботи Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі після нанесеного авіаудар[24][25]). В програмі воєнного XXIV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії 2022» реалізовано відеопроєкт «Мій Херсон», який складався з особових спогадів учасників про тимчасово окуповане місто та представлення власної роботи в рамках фестивалю. Засновник проєкту, Сергій Винниченко, взяв участь в роботі Освітньої платформи фестивалю із лекцією «Театр у війні. Аналіз 100 днів»[26].

Структура[ред. | ред. код]

Авторський блог[ред. | ред. код]

Складова частина ресурсу представляє собою авторські тексти за мотивами переглянутих вистав[27][28], антології в рамках актуальної тематики[29]. Складова частина — блогерські розсілування, серед яких спроба очільників Київського Молодого театру «перерахувати» вік закладу[30], намагання міської влади представити списання бюджетних коштів через представлення Криворізького театру ляльок місцевим «криворізьким Діснейлендом»[31][32][33] тощо. Серія оглядів, присвячених конкурсам з добору керівників театрів, виходить у рубриці «Конкурсна кухня»[34][35]. Поширені тексти на тему маркетинг в його практичному театральному застосуванні – від оглядів досвіду українських та закордонних театрів[36], до розборів практичних кейсів (ребрендинг Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра 2019 року, позиціонування Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки)[37].

Влог[ред. | ред. код]

Ютуб-канал «Театральна риболовля» було створено 19 квітня 2018. Першим проєктом став міні-серіал на основі інтерв'ю із режисером вистави «Синій автомобіль» Ігорем Славинським, який вийшов до 20-річного ювілею вистави Київського Молодого театру[29].

З грудня 2022 року виходить формат інтерв'ю «Вечірній Риболов», де автор пропонує до обговорення тему запрошеному експерту[38][39].

Перший фільм було створено до 130-річчя Василь Василька – 42-хвилинна відеооповідь увібрала в себе відзнятий матеріал театрального маршруту (читання п'єси «Чашка чорної кави» Василя Василька в режисурі Валерії Федотової на сцені Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька, епізоди Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської та київського Державного музею театрального, музичного та кіно-мистецтва України. Прем'єра фільму «Кава з Васильком» відбулася 26 квітня 2023 року в рамках Всеукраїнської науково-практична конференції «100 років в авангарді»[40].

База знань та стрічка новин[ред. | ред. код]

«База знань» – розділ порталу «Театральна риболовля», до якого збираються детальні каталоги театральних робіт. Прем'єри вистав викладені в календарній послідовності за роками, наведені вичерпні переліки робіт театральних режисерів, антології театральних постановок за окремими авторами тощо[41].

В січні 2020 року відбувся «Блогерський рейтинг», у формуванні якого взяли участь 9 театральних блогерів, які регулярно дивляться велику кількість вистав. Блогери назвали 33 прем'єрні вистави 2019 року різних театрів. Абсолютним лідером виявилась вистава «Лимерівна» за п'єсою Панаса Мирного у постановці Івана Уривського на камерній сцені Київського театру ім. Івана Франка[8][42].

Із посиланням на базу знань порталу виходять огляди театрального життя в ЗМІ: «Українська правда»[43], Збруч[44]. Напрацьований матеріал лягає в основу тренінгів та майстеркласів, що відбуваються в межах театральних фестивалів. Спецкурс «Креативний менеджмент» на театральних кейсах було прочитано в київському Університеті сучасних знань[45].

Театральна стрічка новин (T-fishing News) — підрозділ проєкту, в якому день у день публікуються новини зі світу театру: прем'єри, фестивалі, керівні призначення тощо[46].

Театральні міста України[ред. | ред. код]

Перше глобальне дослідження порталу стосувалося створенню «Театральної мапи України», яка б відповідала на запитання про фактологію українського театру: «скільки?», «де?» та «які?» театри є в країні. Реалізація тривала протягом 2020 року. На порталі з'явився розділ, де було зібрано прем'єрні вистави 2019 року. Крім того, вийшло 44 часописи про активності 300 театрів країни протягом дослідницького 2019-го року (ключові події, участь у фестивалях тощо)[4][47]. На матеріалах дослідження Сергій Винниченко у квітні 2021 року виступив із доповіддю «Кількісні показники напряму „Театри для дітей“» на Круглому столі «Театри для дітей. Тенденції та згуртування» Освітнього мистецького фестивалю «Kurbas. Technologies»[48]. Деталізовані спецогляди з'явилися на сторінках регіональних ЗМІ («Чим жила театральна Сумщина у 2019 році» на порталі «ЦУКР»[49].

У подальшому проєкт отримав розвиток у вигляді виїздних засідань («Театральний Кривий Ріг – міф чи реальність?»[50][51][52], «Театральне Рівне – міф чи реальність?»[53][54]).

Театральний лекторій[ред. | ред. код]

Участь у фестивалях[ред. | ред. код]

  • Міський театральний фестиваль-конкурс самодіяльних аматорських театральних колективів «Київська театральна весна» (м. Київ; 2010–2019) — член журі, медіасупровід[73][74]

Участь у проєктах[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Данило БУМАЦЕНКО (26 жовтня 2023). Такі круті, що квитки треба за місяць купувати: на які вистави радять сходити актор Віталій Ажнов і театральний аналітик Сергій Винниченко. «Вечір Медіа». Процитовано 29 жовтня 2023.
  2. ↑ Наталка ГРАБЧЕНКО (30 грудня 2021). Підсумки року у програмі «Третій дзвоник» Наталки Грабченко на радіо «Культура» (гості студії — Ольга Стельмашевська, голова експертної ради Всеукраїнського фестивалю-премії ГРА і Сергій Винниченко, театральний блогер, засновник проєкту «Театральна риболовля» (укр.). «UA: Радіо Культура». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  3. ↑ Кваліфікаційна робота на тему: «Соціокультурна трансформація українського театру в період російсько-української війни 2014-2022 років» (Тетяна Шелепко, 2022)
  4. ↑ а б Сергій ВИННИЧЕНКО (1 грудня 2020). Мельпомена «на гачку»: чому варто завітати на сайт «Театральна риболовля» (укр.). «Україна молода». Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  5. ↑ «10 хвилин» Мельпомена у війну: з початку війни не тримався осторонь і театральний фронт. ТРК «Рудана». 2 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
  6. ↑ Колонка Сергія Винниченка, автора інтернет-проєкту «Театральна риболовля» на порталі «Gazeta.ua»
  7. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (3 вересня 2019). Відкриття театрального сезону на всі 100. Перша десятка (укр.). «Бізнес медіа». Процитовано 13 листопада 2023.
  8. ↑ а б Фаїна ВАУЛІНА (24 січня 2020). Театральна блогосфера визначила найкращі київські вистави 2019-го року, попереду — «Лимерівна» Івана Уривського (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022.
  9. ↑ Юлія КУЗЬМЕНКО (4 січня 2024). Театральних прем'єр в Україні торік було на 52% більше, ніж у 2022-му – Винниченко (укр.). «Суспільне Культура». Процитовано 7 лютого 2024.
  10. ↑ У 2023 році театри України представили вдвічі більше прем’єр, ніж у 2022-му (укр.). «Детектор медіа». 3 січня 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  11. ↑ Театральні прем'єри під час повномасштабної війни (укр.). «Суспільне Черкаси». 14 січня 2024. Процитовано 7 лютого 2024.
  12. ↑ Любов БАЗІВ (25 грудня 2022). Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року (укр.). «Укрінформ». Процитовано 6 лютого 2023.
  13. ↑ Любов БАЗІВ (3 січня 2024). Український театр воєнного стану: у 2023-му прем’єр удвічі більше, ніж у 2022-му (укр.). «Укрінформ». Процитовано 7 лютого 2024.
  14. ↑ Любов БАЗІВ (5 січня 2024). Український театр воєнного стану: призначення, ребрендинг, скандали (укр.). «Укрінформ». Процитовано 7 лютого 2024.
  15. ↑ а б Микола БАБИН (1 листопада 2023). Сергій Винниченко у проєкті «ВЕСНа» (укр.). Театр-студія «ВІК». Процитовано 13 листопада 2023.
  16. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 лютого 2019). Про дати і цифри театральних текстів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  17. ↑ Блог про театральне життя України «Театральна риболовля» (укр.). Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації. Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022.
  18. ↑ Пилип ДИКАНЬ (15 лютого 2021). Програма «Віддзеркалення»: «Театральна риболовля» – блог про театральне життя України (укр.). «АТН Харьков». Процитовано 17 лютого 2022.
  19. ↑ а б Сергій ВИННИЧЕНКО (12 серпня 2019). Театральна ревізія: сезон 2018-2019 (укр.). «Бізнес медіа». Процитовано 8 травня 2022.
  20. ↑ а б Блоги на порталі Gazeta.ua. Сергій Винниченко, автор інтернет-проєкту «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  21. ↑ а б в Любов БАЗІВ (5 листопада 2023). Театральні прем’єри листопада-2023: «Мандрагора», «Хазяїн» та «З цією виставою щось не так» (укр.). «Укрінформ». Процитовано 13 листопада 2023.
  22. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (6 травня 2022). Треті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 травня 2022.
  23. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (2 травня 2022). Український театр має перезапуститися разом із країною. «Gazeta.ua». Процитовано 5 травня 2022.
  24. ↑ Ренесанс маріупольського театру
  25. ↑ Ігор РОМАНОВ (18 травня 2022). Конфлікт у колективі драмтеатру: чи почують акторів Маріуполя? (рос.). «MRPL». Процитовано 19 травня 2022.
  26. ↑ Вікторія КОТЕНОК (30 травня 2022). 57 театрів із 11 країн світу: 24-тій «Мельпомені Таврії» БУТИ! (укр.). «Nota bene – авторський блог про театр і мистецтво». Процитовано 11 червня 2022.
  27. ↑ Тетяна ВІРЧЕНКО (21 червня 2020). ZOOM: на межі справжньості (укр.). «ПО–ЛІТ». Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  28. ↑ «Коріолан» — франківський маніфест Богомазова (укр.). Офіційний сайт Національного театру ім. Івана Франка. 13 січня 2018. Процитовано 7 травня 2022.
  29. ↑ а б Олег ВЕРГЕЛІС (18 травня 2018). Театральні блогери. Що вони собі думають? (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 16 лютого 2022.
  30. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 червня 2018). Радість крізь болото, або іСторічний провал Молодого (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 травня 2022.
  31. ↑ а б ВІДВЕРТО ПРО Криворізький Діснейленд (укр.). «EXPERT-KR». 2 грудня 2018. Процитовано 7 травня 2022.
  32. ↑ Валерія САФРОНОВА (7 серпня 2019). Жители Кривого Рога требуют построить в городе Диснейленд (рос.). «Інформатор». Процитовано 7 травня 2022.
  33. ↑ Валерія САФРОНОВА (8 жовтня 2018). Суцільний архітектурний несмак: театральний блогер розкритикував проект реконструкції театру ляльок (фото) (рос.). «Кривой Рог Life». Процитовано 7 травня 2022.
  34. ↑ Ольга МАРІЙКО (18 січня 2019). Киевскому «Театру на левом берегу» выбрали нового руководителя (укр.). «КиївВлада». Процитовано 7 травня 2022.
  35. ↑ 2019 рік українського театру. Конкурсна кухня
  36. ↑ Тимур ВОРОНА (24 січня 2019). Спектакли отличные, реклама — на уровне каменного века. Мнение о маркетинге киевских театров (рос.). «MC.today». Процитовано 7 травня 2022.
  37. ↑ Оксана ГАЛКАНОВА-ЛАНЬ (29 січня 2021). Про театральний туризм в етері радіо «Перше» (м. Львів) (укр.). Радіо «Перше». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  38. ↑ Тетяна ТУРЕНКО (3 січня 2023). «Театральна риболовля» та можливості для театрів на Радіо «Суспільне» (Кривий Ріг) (укр.). Радіо «Суспільне Кривий Ріг». Процитовано 23 лютого 2023.
  39. ↑ Любов БАЗІВ (21 лютого 2023). Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Ми живемо в історичні часи, коли остаточно залишаємо на устах українців мову нашої ідентичності, гідності і свободи (укр.). «Укрінформ». Процитовано 23 лютого 2023.
  40. ↑ Всеукраїнська науково-практична конференція «100 років в авангарді» (укр.). Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України. 27 квітня 2023. Процитовано 7 червня 2023.
  41. ↑ На кого полює «Театральна риболовля» (укр.). Г-та «Культура і життя» №24. 18 грудня 2020. Процитовано 7 листопада 2022.
  42. ↑ Театральная блогосфера определила лучшие киевские спектакли 2019-го года, впереди — Лымеривна Ивана Урывского (рос.). «Theater-Light.RU». 24 січня 2020. Процитовано 7 травня 2022.
  43. ↑ Ганна ЩОКАНЬ та Ірина ГОЛІЗДРА (2 січня 2023). Український театр за кордоном: вистави і проєкти, які створюють враження про Україну (укр.). «Українська правда». Процитовано 6 лютого 2023.
  44. ↑ Ляна КОСТИНЮК (12 квітня 2023). Роль театрального мистецтва у часі війни. Український театр у реальності сучасної війни (укр.). «Збруч». Процитовано 20 квітня 2023.
  45. ↑ Цей багатоликий маркетинг! (Ж-л «Маркетинг і реклама» №12 (279), грудень 2019)
  46. ↑ ЗМІ: Друга україномовна вистава в історії Харківського театру ім. Пушкіна! (укр.). Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна. 30 грудня 2021. Архів оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023.
  47. ↑ Валерія РАДЗІЄВСЬКА (5 січня 2021). Театрального сегменту в Україні не існує (укр.). «Gazeta.ua». Архів оригіналу за 16 лютого 2022-02-16. Процитовано 16 лютого 2022.
  48. ↑ а б  КРУГЛИЙ СТІЛ Театри для дітей. Тенденції та згуртування. КУРБАС ТЕХНОЛОГІЇ (Платформа Театральних Ініціатив, 28 квіт. 2021 р.) на YouTube
  49. ↑ Чим жила театральна Сумщина у 2019 році. Блог Сергія Винниченка (укр.). «ЦУКР». 27 липня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  50. ↑ Ольга ЄГОРОВА (1 квітня 2023). Що не так з театральним життям Кривого Рогу? Думка київського експерта (укр.). «Krivbass city». Процитовано 20 квітня 2023.
  51. ↑ Ольга ЄГОРОВА (4 квітня 2023). Театральний Кривий Ріг — міф чи реальність? Київський театральний експерт про театри міста (укр.). «Krivbass city». Процитовано 20 квітня 2023.
  52. ↑ Мария ЛИСОГОР (27 квітня 2023). Театральне життя у Кривому Розі. Чому більшість мешканців міста не відвідують театр (укр.). «Kryvyi Rih Trend». Процитовано 28 квітня 2023.
  53. ↑ Вікторія КОМЕНДАНТ (12 липня 2023). Чи театральне місто Рівне: рівненські театрали зібралися за круглим столом (укр.). «ITV media group». Процитовано 7 лютого 2024.
  54. ↑ Ольга ШЕВЧУК (13 липня 2023). Сучасний театр: тенденції та робота в умовах воєнного стану (13.07.23.) Українське радіо Рівне (укр.). «Суспільне Рівне». Процитовано 7 лютого 2024.
  55. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 лютого 2020). 2019 рік українського театру. Театр і маркетинг (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  56. ↑ Театральні Чернівці в сюжеті випуску «Тема дня» (укр.). Телеканал «ТВА» (м. Чернівці). 18 червня 2021. Процитовано 5 травня 2022.
  57. ↑  Марафон 360 хвилин. Від театру до екрану. Готуючись до локдауну (Театр 360 градусів, 7 вер. 2021) на YouTube
  58. ↑ Освітня платформа (укр.). Офіційний сайт Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. серпень 2021. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 7 травня 2022.
  59. ↑ Пресцентр ХДУ (9 вересня 2021). На мистецький майданчик перетворили бібліотеку одного з херсонських вишів (укр.). «Український південь». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  60. ↑ Маркетинг у театрі: розкрито секрети (укр.). Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. 9 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  61. ↑ Що відвідати під час фестивалю «Мельпомена Таврії» (укр.). «Вгору». 30 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 вересня 2021.
  62. ↑ «Мельпомена Таврії» у ХДУ (укр.). «Stud TV». 14 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  63. ↑  Як створити власний бренд! Театральний блогер Сергій Винниченко доступно розповів про маркетинг (Херсон Плюс) на YouTube
  64. ↑ Пресцентр ХДУ (9 вересня 2021). Представникам ХДУ розкрили секрети театрального мистецтва (укр.). Херсонський державний університет. Процитовано 2022-5-07.
  65. ↑ У Ковелі проходить триденний театральний фестиваль (укр.). «Ковель media». 23 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  66. ↑ У Ковелі стартував фестиваль «Театральна осінь» (укр.). «Волинь Online». 23 жовтня 2021.
  67. ↑ У Ковелі фестивалять театрали (укр.). «Район.in.ua». 23 жовтня 2021.
  68. ↑ Приємні миттєвості «Театральної осені» (укр.). «КовельPost». 7 листопада 2021.
  69. ↑ Марія КАТАЄВА (17 червня 2022). Частина фестивалю «Мельпомена Таврії» проходить у Києві: розклад (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 13 листопада 2023.
  70. ↑ Олена СУЛІКОВСЬКА (9 квітня 2023). Про «великий план» камерних вистав та театральні простори: у Чернівцях відбулася зустріч із Сергієм Винниченком (укр.). «Шпальта». Процитовано 20 квітня 2023.
  71. ↑ Говоритимуть про театр: у Чернівцях відбудеться зустріч із Сергієм Винниченком (укр.). «ACC». 9 квітня 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
  72. ↑ «Під час війни музи не мовчать», – переконував Сергій Винниченко «У фокусі подій» (укр.). ТРК «Ільдана». 17 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  73. ↑ Театральна весна в Києві!
  74. ↑ Валентина ЯКОВЕНКО (7 липня 2017). Зіграли, як справжні актори (укр.). «Вишгород. ONLINE». Процитовано 8 травня 2022.
  75. ↑ Персональний склад експертної групи театральної премії «Київська пектораль-2019». Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  76. ↑ 4 найпоширеніші запитання про «Київську пектораль» (укр.). Портал «Theatre.love». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  77. ↑ PRO.ACT Fest — an annual International Theatre Festival in English (Serg Vinnichenko Jury Head). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  78. ↑  Яніна Зеленська про театр для дітей та фестиваль «Kurbas.Technologies» (T-fishing) на YouTube
  79. ↑ Mime Wave Festival Ukrainian speaking day (26 квітня 2021 р.)
  80. ↑ Академія стала учасником міжнародного онлайн фестивалю фізичного театру MIME WAVE FESTIVAI (укр.). Портал Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв. 17 травня 2021. Процитовано 13 листопада 2023.
  81. ↑ 2021.09.03 — ХХІІІ Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
  82. ↑ 2022.06.10 — ХХІV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
  83. ↑ Валентина САМЧЕНКО (7 вересня 2023). Вистави «Мельпомени Таврії» покажуть у Херсоні, Києві, Одесі і навіть у Новій Каховці (укр.). «Укрінформ». Процитовано 13 листопада 2023.
  84. ↑ У Ковелі стартував фестиваль «Театральна осінь» (укр.). Портал Ковельської міської ради. 22 жовтня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022-02-16. Процитовано 16 лютого 2022.
  85. ↑ Другий день «Театральної осені» у Ковелі (укр.). Телевізійний центр Ковель. 24 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2023.
  86. ↑ Лара ФИЛИН (26 червня 2021). У Миколаєві театральний блогер поділився власними дослідженнями театрального маркетингу з учасниками ТЕАТРОНу (укр.). «Богоявленськ.info». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  87. ↑ Миколаївський академічний художній російський драматичний театр. Лауреати фестивалю за рішенням експертної ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  88. ↑ SOS: У Кам’янці-Подільському відбувся VIII всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Комора» (укр.). SOS Штаб громадянської оборони КП. 17 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022.
  89. ↑ Дрогобицькі театрали гастролюють містами України (укр.). «Гал-інфо». 9 жовтня 2023. Процитовано 7 лютого 2024.
  90. ↑ 2023.06.02 — I Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Зірки Мельпомени»
  91. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (29 грудня 2023). Чи потрібна комедія в театрі під час війни (укр.). «Укрінформ». Процитовано 31 грудня 2023.
  92. ↑ 2023.12.02 — VIII Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Ukr West Art Fest»
  93. ↑ У Трускавці завершився восьмий «Ukr West Art Fest» (укр.). «Гал-інфо». 5 грудня 2023. Процитовано 9 січня 2024.
  94. ↑ ВІДВЕРТО ПРО. Сергій Винниченко про криворізький театр ляльок (укр.). «EXPERT-KR». 16 грудня 2018. Процитовано 2 серпня 2022.
  95. ↑ ТРК «Проспект»: про Smart ідеї, перейняті з мистецтва (укр.). Портал «44.ua». 20 жовтня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  96. ↑ Що носять керівники, юристи та актори: Fashion&Profession у ТРК «Проспект» (укр.). «WEEKEND.TODAY». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  97. ↑ Лайфхаки в стилі smart від ТРК «Проспект»: SMART-споживання на прикладі театру (укр.). ТРК «Проспект». 17 жовтня 2019. Процитовано 16 лютого 2022.
  98. ↑ Амбасадори театру про smart-вистави та уподобання глядачів у ТРК «Проспект» (укр.). ТРК «Проспект». 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  99. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (24 листопада 2019). Чому «Клепка мусить бути»? Та навіщо люди ходять до театру? (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  100. ↑ Сергей Винниченко в проекте «ВЕСНа»" (рос.). «44.ua». Процитовано 8 травня 2022.
  101. ↑ Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков». Частина 3 (укр.). Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. 29 січня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  102. ↑ Марія КАТАЄВА (2 лютого 2022). Київський театр записав і виклав цікаві розмови (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 7 травня 2022.
  103. ↑ ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ. «Театральні комунікації: на межі фаховості й дилетантизму»: зустріч-дискусія з Сергієм Винниченком, театральним блогером і ведучим порталу «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  104. ↑ НЕВІРЮВІРЮ №1. Медіаменеджер Антон (укр.). Український малий драматичний театр. 18 жовтня 2021. Процитовано 2 серпня 2022.
  105. ↑ Даниїл ГРАБАР (2 лютого 2022). Малий театр разом із іншими допоможе скептикам полюбити театральне мистецтво (укр.). «Yabl». Процитовано 7 травня 2022.
  106. ↑ Марія КАТАЄВА (16 листопада 2021). Театр проти скептика: як у столиці закохували глядача (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 7 серпня 2022.
  107. ↑ Яка основна функція театру під час війни: виховна чи розважальна? (проєкт «Нові правила») (укр.). Телеканал «Вітер» (м. Кропивницький). 3 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022.
  108. ↑ Внутрішньо переміщена творчість (укр.). «EXPERT-KR». 29 липня 2022. Процитовано 2 серпня 2022.
  109. ↑ Кілька пряників у рюкзаки дітям і десятки кілометрів пішки. Так виходила з рідного села родина Богунів (укр.). Проєкт «Пункт 7». 12 серпня 2022. Процитовано 19 лютого 2023.
  110. ↑ Дикі Кайдаші. Резиденція (укр.). «Дикий Театр». 19 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2022.
  111. ↑ Валентина САМЧЕНКО (18 липня 2022). «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії (укр.). «Укрінформ». Процитовано 8 листопада 2022.
  112. ↑ #СЛАВА_ГЕРОЯМ_5років​. Глядачі, критики (укр.). Київський академічний театр «Золоті ворота». 1 березня 2021. Процитовано 2 серпня 2022.
  113. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (9 листопада 2022). Театральні прем’єри воєнного стану: що дивитись на прифронтових сценах та у тилу (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 грудня 2022.
  114. ↑ Любов БАЗІВ (30 січня 2023). 19 цікавих фактів до дня народження української Вікіпедії (укр.). «Укрінформ». Процитовано 6 лютого 2023.
  115. ↑ Любов БАЗІВ (28 липня 2023). Столична прем’єра: Коти і Кототерапія (укр.). «Укрінформ». Процитовано 12 серпня 2023.
  116. ↑ Любов БАЗІВ (24 серпня 2023). Події, які вплинули на розвиток української культури за 32 роки Незалежності (укр.). «Укрінформ». Процитовано 13 листопада 2023.
  117. ↑ Любов БАЗІВ (2 жовтня 2023). Театральні прем’єри жовтня-2023: «ДискриміНація», «Гріх» та Швейк (укр.). «Укрінформ». Процитовано 13 листопада 2023.
  118. ↑ Любов БАЗІВ (30 грудня 2023). Топподії у культурі: «20 днів в Маріуполі», «Довбуш» і «Конотопська відьма» (укр.). «Укрінформ». Процитовано 7 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Театральна_риболовля&oldid=41838034