Максиміліан Бецлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максиміліан Бецлер
Народився 9 травня 1891(1891-05-09)
Ульм, Королівство Вюртемберг, Німецька імперія
Помер 21 березня 1988(1988-03-21) (96 років)
Гайслінген
Країна  Німеччина
 Королівство Баварія
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор ветеринарної служби
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Орден Корони короля Звоніміра
Орден Корони короля Звоніміра
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами

Максиміліан Бецлер (нім. Maximilian Betzler; 9 травня 1891, Ульм21 березня 1988, Гайслінген) — німецький військовий ветеринар, доктор ветеринарії, генерал-майор ветеринарної служби вермахту (1 серпня 1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1938 року — директор 2-го курсу Військової ветеринарної академії. З 22 червня 1941 року — ветеринар 4-ї танкової групи. З 5 жовтня 1941 року — головний ветеринар 4-ї танкової армії. З 1941 року — знову директор 2-го курсу Військової ветеринарної академії. З 5 лютого 1942 року — головний ветеринар 2-ї танкової армії. 8 травня 1945 року взятий в полон. В 1946 році звільнений. Працював урядовим ветеринарним радником. 17 травня 1956 року вийшов на пенсію.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Phaseolusarten als Pferdefutter ungeeignet. In: Zeitschrift für Veterinärkunde, 1922, Heft 4, S. 13.
  • Die wichtigsten Pferdeverluste im Reichsheer in 5 Jahren. 1923–1927. Wandtafel, Hauptner, Berlin, 1928.
  • Neue Wandtafel über die wichtigsten Pferdeverluste durch die verschiedenen Krankheiten. Zwei Tafeln, Hauptner, Berlin, 1932.
  • Die Erziehung des Nachwuchses der Veterinäroffiziere des Beurlaubtenstandes an der Heeres-Veterinärakademie Hannover. In: Zeitschrift für Veterinärkunde mit besonderer Berücksichtigung der Hygiene, Band 51, 1939, S. 125–141.
  • Der Heeresveterinärdienst. Allgemeines–Organisatorisches–Aufgaben. In: Deutsche Tierärztliche Wochenschrift 47, 1939, S. 623–626.
  • Pferdeseuchen im Ostfeldzug. Studiengruppe Wehrmachtführung und Heer, D-098, 1947.

Література[ред. | ред. код]

  • Dermot Bradley, Karl Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres, 1921–1945: Abberger-Bitthorn. Biblio, 1993, S. 371.
  • Wolf Keilig: Das deutsche Heer 1939–1945. Gliederung, Einsatz, Stellenbesetzung. Band 2, Podzun, Bad Nauheim 1956, 214, S. 2.

Посилання[ред. | ред. код]