Незалежна Держава Хорватія
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Незалежна Держава Хорватія (Nezavisna Država Hrvatska; NDH) була маріонетковою державою[1][2] держав Осі. Заснована 10 квітня, 1941, після того як Королівство Югославія було окуповано військами держав Осі. Вона було де-юро монархією і італійським протекторатом під владою короля італійського походження Томіслава II. Де-факто при владі був рух Усташів. Географічно складалось з сучасної Хорватії, Боснії і Герцеговини і частини сучасної Сербії. Мало кордони з Нацистською Німеччиною на північному заході, Королівством Угорщина на північному сході, Військовою Адміністрацією Сербії (об'єднаний німецько-сербський уряд) на сході, Чорногорією (італійський протекторат) на південному сході, Італією уздовж її берегової області, і на півночі Провінцією Любляна.
З декількома виключеннями, NDH був визнанний лише державами Осі і країнами під окупацією країн Осі.[3] Держава мала амбасади в декількох країнах Європи. Посольства Нацистської Німеччини, Італії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Фінляндії, Іспанії і Японії, а також консульства Італії, Швеції, Швейцарії, Данії, Португалії, Аргентини і Франції були розташовані в Загребі.[4][5]
NDH зберегла придворну систему Королівства Югославії, лише відновивши назви до їх першопочаткових форм. Держава мала 172 місцеві суди, 19 окружних судів, адміністративний суд, Верховний Суд і апеляційний суд в Загребі і в Сараєво.[6]
Валюта NDH була Хорватська куна. Югославська залізниця була поділена. Хорватські Державні Залізниці були утворені в NDH, поряд з Сербськими Державними Залізницями в Сербії.[7][8]
Зміст |
Уряд [ред.]
Безперечний лідер держави був Павеліч Анте, який отримав свій титул від руху усташів: «Poglavnik» (керманич). Він був відомий за цим титулом на протязі війни, не зважаючи на його поточну посаду. З 1941 — 1943, поки країна була 'de jure' монархією, він був прем'єр-міністром. Вплив номінального голови держави — короля був подібний до Італії у той час коли посаду прем'єр-міністра займав Муссоліні Беніто. Після капітуляції Італії, проте, він став державою як поглавнік NDH замість Томіслава II. Павеліч Анте також займав посаду прем'єр-міністра, до початку 1944, коли він призначив Ніколу Маднича, замість себе.[9]
Найвпливовішими силами були Хорватська селянська партія (HSS) і Католицька Церква. Всі, хто опонував і/або загрожував усташам, були оголошені поза законом. Хорватська селянська партія була заборонена 11 червня, 1941. Владко Мачек був направлений у Концтабір Ясеновац.
Хорватський Державний Парламент [ред.]
Хорватський Державний Парламент був скликаний в 1942, але збори відбулися лише 10 раз. Він оголосив Офіційний Декрет про Хорватський Державний Парламент 24 січня 1942. [10] Цей закон встановив п'ять критеріїв для отримання запрошення від уряду усташів: живі хорватські представники до Хорватського Парламенту 1918, живі хорватські представники до Югославського парламенту, члени Хорватської партії права від 1919, певні посадові особи Верховної ланки усташів і два члени німецької національної асамблеї.[10] Двісті чотири особи були оголошені парламентарями, 141 фактично, відвідали парламентські скликання. З 204 парламентарів, 93 були членами Хорватської селянської партії і 56 з них прибули на скликання.[10]
| Ця стаття є частиною серії |
| Історія Хорватії |
|---|
| Рання історія |
| Хорватія до хорватів |
| Походження хорватів |
| Середньовічна Історія |
| Середньовічна Хорватська держава |
| Союз з Угорщиною |
| Габсбурзьке правління |
| Королівство Хорватія (Габсбурги) |
| Королівство Славонія |
| Королівство Хорватія і Славонія |
| Королівство Далмація |
| Югославська Хорватія |
| Держава словенців, хорватів і сербів |
| Королівство Югославія |
| Бановина Хорватія |
| Незалежна Держава Хорватія |
| Соціалістична республіка Хорватія (як частина СФР Югославія) |
| Cучасна Хорватія |
| Війна за незалежність |
| Історія Хорватії після 1995 |
Географія [ред.]
При заснуванні NDH, точні кордони не були встановлені.[11] Приблизно через місяць після утворення держави, істотні шматки населеної хорватами території передаються його союзникам по Осі, Королівству Угорщина і Королівству Італія.
- 13 травня 1941, уряд підписав угоду з Нацистською Німеччиною про демаркацію кордонів.[12]
- 19 травня, 'Римські угоди' підписали дипломати NDH і Італії. Великі частини хорватських земель були анексовані Італією. Італія анексувала Далмацію (у тому числі Спліт і Шибеник), майже всі Адріатичні острови (у тому числі Раб, Крк, Віс, Корчула, Млет) і деякі інші маленькі області, як наприклад Которська затока, частини Хорватського Примор'я і область Горські Котар .
- 7 червня, уряд NDH оголосив закон, який демаркував його східний кордон з Сербією.[12]
- 27 жовтня, NDH і Італія досягли угоди про кордон Хорватії з Чорногорією.
- 8 вересня 1943 Італія капітулювала. Після чого NDH офіційно заявило, що Римські угоди і Ропальський договір (від 1920, який надавав Істрію, Рієку, Задар Італії) не є дійсним.[13] Німецький міністр закордонних справ Ріббентроп офіційно оголосив що передає територію що відійшла Італії по Римським угодам NDH[13] Але більшість території було підконтрольно Югославським партизанам. 11 вересня, міністр закордонних справ NDH Младен Лорковиць приймає ноту від німецького консула Зігфріда Каше, зачекати з рішенням по Істрії. Проте Німеччина вже анексувала Істрію і Рієку і включила їх в Операційну Зону Адріатичного узбережжя .[13] Задар був окупован виключно німцями, і вважався частиною маріонеткової Італійської Соціальної Республіки.
Меджимурська жупанія і південна частина Барані були анексовані Королівством Угорщина. Проте, NDH продовжувало відстоювати свої права називаючи адміністративну провінцію з центром в Осієку великою парафією Баран'я, не зважаючи що цей регіон був розташован поза межами її контролю.
Адміністративний поділ [ред.]
NDH мала три рівні поділу: великі парафії, райони і муніципалітети. За часів його заснування, держава мала 22 великих парафії (Velike župe), 142 котари і 1006 муніципалітети.[14][15] Це перелік парафій:
|
|
|
Посилання [ред.]
- ↑ http://www.britannica.com/eb/topic-1413183/Independent-State-of-Croatia
- ↑ USHMM about Independent State of Croatia
- ↑ Hrvati AMAC — Kraljevina Jugoslavija — 10. travnja 1941. — NDH — Komunisticka Jugoslavija i RH
- ↑ Vojinović, Aleksandar. NDH u Beogradu, P.I.P, Zagreb 1995. (pgs. 18-20)
- ↑ Vjesnik on-line — Stajališta
- ↑ Pravni fakultet Split — Zbornik
- ↑ The history of Slovenske železnice
- ↑ Organization of the Croatian State Railways
- ↑ Fifth government of NDH
- ↑ а б в Perić, Ivo. Vladko Macek: Politicki portret. Golden marketing-Tehnicka knjiga. Zagreb, 2003 (pg.259-260)
- ↑ [public.mzos.hr/fgs.axd?id=10921 Rise and fall of the NDH]
- ↑ а б Business of the Independent State of Croatia
- ↑ а б в Kisić-Kolanović, Nada. Mladen Lorković-ministar urotnik, Golden Marketing, Zagreb 1997. (pg. 304–306)
- ↑ Pusić, Eugen. Hrvatska središnja državna uprava i usporedni upravni sustavi. Školska knjiga, Zagreb 1997. (pg. 173)
- ↑ Hrvatski Državni Arhiv
Джерела [ред.]
- Hermann Neubacher: Sonderauftrag Suedost 1940–1945, Bericht eines fliegendes Diplomaten, 2. durchgesehene Auflage, Goettingen 1956
- Ladislaus Hory and Martin Broszat: Der Kroatische Ustascha-Staat, 1941–1945 Stuttgart, 1964
- Encyclopedia Britannica, 1943 — Book of the year, page 215, Entry: Croatia
- Worldmark Encyclopedia of the Nations, Europe, edition 1995, page 91, entry: Croatia
- Encyclopaedia Britannica, Edition 1991, Macropedia, Vol. 29, page 1111.
- Helen Fein: Accounting for Genocide — Victims and Survivors of the Holocaust, The Free Press, New York, Edition 1979, pages 102, 103.
- Alfio Russo: Revoluzione in Jugoslavia, Roma 1944.
- Encyclopedia of the Holocaust, Vol. 2, Independent State of Croatia entry.
- Vladko Maček: In the Struggle for Freedom, Robert Speller & Sons, New York,1957
- Lisko, T. and Canak, D., Hrvatsko Ratno Zrakoplovstvo u Drugome Svejetskom Ratu (The Croatian Airforce in the Second World War) Zagreb, 1998.
- Savic, D. and Ciglic, B. Croatian Aces of World War II Osprey Aircraft of the Aces −49, Oxford, 2002.
- Munoz, A.J., For Croatia and Christ: The Croatian Army in World War II 1941–1945 Axis Europa Books, Bayside NY, 1996.
- Axis History Factbook — Croatia
- Independent State of Croatia's Military Decorations
- BBC News: Croatian holocaust still stirs controversy
- Holocaust in Balkan
- Map of Independent State of Croatia with border of occupation zones
|
|
|||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хронологія | До 1918 | Створення 1918 – 1941 |
ΙΙ Світова війна 1938 – 1945 |
Соціалістична Югославія 1943 – 1992 |
Розпад та Югославські війни 1990 – |
||||
| Словенія | території контролювались Австро-Угорщиною (1867 – 1918) Включаючи Которську затоку Див. також: Королівство Хорватія і Славонія (1868 – 1918) Королівство Далмація (1815 – 1918) БіГ Кондомініум (1878 – 1918) |
Королівство сербів, хорватів і словенців (1918 – 1929) ↓ перейменовано на ↓ Королівство Югославія (1929 – 1943) Див. також: Держава Словенців, Хорватів і Сербів (1918) Республіка Прекмур'я (1919) Банат, Бачка і Бараня (1918-1919) Республіка Фіуме (1919 – 1920) Вільна держава Рієка (1920 – 1924) |
анексована фашистською Італією і Третім Рейхом (1941 – 1943/1945) Прекмур'я анексоване Угорщиною |
Демократична Федеративна Югославія (ДФЮ, 1943 – 1946) ↓ перейменовано на ↓ Федеративна Народна Республіка Югославія (ФНРЮ, 1946 – 1963) ↓ перейменовано на ↓ Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ, 1963 – 1992) Праворуч соціалістичні республіки та автономні краї, які входили до складу СФРЮ → |
СР Словенія (1944 – 1991) |
Республіка Словенія (з 1991; див. Десятиденна війна) |
|||
| Далмація | Незалежна Держава Хорватія (1941 – 1945) Маріонеткова держава Третього Рейху, деякі частини були окуповані фашистською Італією Меджимурська жупанія і Бараня були анексовани Угорщиною |
СР Хорватія (1943 – 1991) |
Республіка Хорватія (з 1991; див. Війна Хорватії за незалежність) Див. також: САО Кнінська Країна (1990) → САО Країна (1990 – 1991) САО Західна Славонія (1990 – 1991) САО Східна Славонія, Бараня і Західний Срем (1990 – 1991) ↳ Республіка Сербська Країна ↲ (1990 – 1995) → UNTAES (1996-1998) |
||||||
| Славонія | |||||||||
| Хорватія | |||||||||
| Боснія | СР Боснія і Герцеговина (1943 – 1992) |
Боснія і Герцеговина (з 1992; див. Боснійська війна); До складу входять: Федерація Боснія і Герцеговина (з 1995) Республіка Сербська (з 1995) Округ Брчко (з 2000) Див. також: Республіка Боснія і Герцеговина, Хорватська республіка Герцег-Босна САО: Боснійська Країна, Північно-Східна Боснія, Романія і Герцеговина (1991 – 1992) ↳ Республіка Сербська ↲ (1992 – 1995) |
|||||||
| Герцеговина | |||||||||
| Воєводина | Автономний Банат (формально - частина окупованої Сербії) Бачка — анексована Угорщиною (1941 – 1944) Срем — анексований Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Сербія (1943 – 1990) Включаючи автономні краї: САК Воєводина і САК Косово |
Союзна Республіка Югославія (1992 – 2003) ↓ перейменовано на ↓ Державний Союз Сербії та Чорногорії (2003 – 2006) До 2006 у складі Союзу були: Республіка Сербія (1990) Республіка Чорногорія (1992) Див. також: Республіка Косово (1990 – 2000, див. Косовська війна) |
Республіка Сербія (2006 – 2008) Включаючи автономні краї: Воєводина і Косово і Метохія (під адміністрацією ООН) |
Республіка Сербія (з 2006) Включаючи автонмний край Воєводина |
||||
| Сербія | Королівство Сербія (1882 – 1918) |
Окупована Сербія (1941 – 1944) Маріонеткова держава Третього Рейху Див. також: Ужицька Республіка |
|||||||
| Косово | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
Окупована Албанія (1941 – 1944) разом з західною Македонією і південно-східною Чорногорією |
Республіка Косово (з 2008) Незалежність була заявлена в односторонньому порядку, визнана лише частково |
||||||
| Метохія | Королівство Чорногорія (1910 – 1918) Метохія контролювалась Австро-Угорщиною (1915 – 1918) |
||||||||
| Чорногорія | Протекторат був анексований фашистською Італією (1941 – 1943) і Третім Рейхом (1943 – 1944) Менша частина анексована Незалежною Державою Хорватією (1941 – 1944) |
СР Чорногорія (1943 – 1992) |
Чорногорія (з 2006) |
||||||
| Македонія | Королівство Сербія (1912 – 1918) |
завойована Третім Болгарським царством (1941 – 1944) |
СР Македонія (1944 – 1991) |
Республіка Македонія (з 1993 - Колишня Югославська Республіка Македонія, див. Конфлікт у Македонії (2001)) (з 1991) |
|||||
|
||||||||

