Малага (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
«Малага»
logo
Повна назва Málaga Club de Fútbol S.A.D.
Прізвисько Los Boquerones («анчоуси»)
Рік заснування 25 травня 1948
Місто Малага, Іспанія
Стадіон Ла Росаледа
Вміщує 30 044
Президент Катар Абдулла бін Насер Аль-Тхані
Головний тренер Німеччина Бернд Шустер
Ліга Прімера
2012–13 6
Домашня
Виїзна
Запасна

«Ма́лага» (ісп. Málaga Club de Fútbol) — іспанський футбольний клуб з міста Малага, який виступає в Ла Лізі. Заснований 1948 року. Домашні матчі проводить на стадіоні «Ла Росаледа», який вміщує 30 044 глядачі.

Історія[ред.ред. код]

Початком сучасної «Малаги» можна вважати її попередника — «Клуб Депортіво Малага», резервною командою якого і був нинішній «Малага Клуб де Футбол». Клуб був заснований 25 травня 1948 року, коли «КД Малага» реформував дитячо-юнацьку команду «КД Томас» з метою створення на її базі своєї резервної команди. Вона отримала назву «Клуб Атлетіко Малагуеньйо».

Протягом сезону 1959—1960 обидві команди грали разом у третьому дивізіоні. За правилами змагань, «КА Малагуеньйо» мав понизитися у класі (одночасна участь основної і резервної команди в одному дивізіоні заборонені). Щоб уникнути цього, «Клуб Атлетіко Малагуеньйо» розірвав стосунки з «КД Малага» і зареєструвався як окремий незалежний клуб.

В 1992 році, коли «КД Малага» з фінансових причин припинив існування, «КА Малагуеньйо» продовжував виступати. В сезоні 1992—1993 команда грала в 9-й групі Терсери (4-й іспанський дивізіон). Успішно закінчивши чемпіонат, клуб здобув путівку до Сегунди Б. Однак наступного сезону клуб вибув і знаходився на межі розпаду через серйозні фінансові проблеми. На референдумі 19 грудня 1993 року члени клубу висловилися «за» зміну назви. Таким чином «КА Малагуеньйо» був перейменований на «Малага Клуб де Футбол», ставши офіційним правонаступником команди-засновника «Клуб Депортіво Малага».

В сезоні 1998—1999 «Малага» виграла турнір у Сегунді А і вперше за свою новітню історію вийшла до вищого дивізіону іспанського футболу.

У 2000-х роках клуб виростив талановиту молодь і поповнився сильними гравцями, а також представив сучасніший стадіон. І хоч «Малага» ніколи не посідала високих місць, вона досить успішно виступала під керівництвом популярного тренера Хоакіна Пейро.

Команда лише один раз брала участь у єврокубках, але здобула трофей — Кубок Інтертото, послідовно пройшовши «Гент», «Віллем II» і здолавши в «іспанському фіналі» «Вільярреал». Цей успіх дозволив клубові вийти до Кубка УЄФА.

У цьому турнірі андалузійці дійшли до чвертьфіналу, поступившись «Боавішті» у серії пенальті, але здолавши на турнірному шляху боснійський «Железнічар», польську «Аміку», англійський «Лідс Юнайтед» з загальним рахунком 2:1 завдяки дублю панамця Делі Вальдеса на Елланд Роуд, і афінський «AEK».

Після того, як пішов Пейро, почався поступовий спад. Провідні гравці, серед яких уругваєць Даріо Сільва, голландець Кікі Мусампа, Хуліо Делі Вальдес і відомий воротар Педро Контрерас, залишили клуб.

Команду очолив Хуанде Рамос і одразу видав найкращий результат «Малаги» в її історії — домашній розгром «Барселони» 5:1, з хет-триком арендованого у «Валенсії» Сальви. Хуанде Рамос наступного сезону пішов здобувати титули до «Севільї», а до Малаги приїхав Грегоріо Мансано.

Однак Мансано, прийнявши команду на високому для неї 10-му місці, не зміг зупинити її падіння, і в наступному сезоні «Малага» вибула в Сегунду, посівши останнє місце, та набравши всього 24 очки. В Сегунді падіння продовжилося, незважаючи на вдалий старт сезону. Два тури з шести останніх «Малага» перебувала в зоні вильоту, проте змогла врятуватися.

Наступний сезон (2007—2008) у Сегунді нічого гарного не обіцяв. Багато гравців продали, фанати турбувалися за долю команди. Проте, вигравши 8 з 11 стартових матчів, «Малага» претендувала на підвищення у класі, але настав спад форми і лідерство перехопила «Нумансія». Перед останнім туром «Малага» конкурувала за вихід до Прімери зі «Спортингом» з Хіхона і «Реал Сосьєдадом». Умови були непрості: «Малазі» необхідна була власна перемога і втрата очок одним із суперників. Малажани виграли 2:1, посіли друге місце і вийшли до Прімери разом з хіхонцями.

Єврокубки[ред.ред. код]

Сезон Змагання Раунд Суперник Перший матч Другий матч Результат
2002 Кубок Інтертото Третій раунд Бельгія Гент 3–0 1–1 4–1
Півфінал Нідерланди Віллем II 2–1 0–1 3–1
Фінал Іспанія Вільярреал 0–1 1–1 2–1
2002–03 Кубок УЄФА Перший раунд Боснія і Герцоговина Желєзнічар 0–0 1–0 1–0
Другий раунд Польща Аміка 2–1 1–2 4–2
Третій раунд Англія Лідс Юнайтед 0–0 1–2 2–1
Четвертий раунд Греція АЕК 0–0 0–1 1–0
Чвертьфінал Португалія Боавішта 1–0 1–0 1–1 (пен.)
2012–13 Ліга чемпіонів УЄФА Раунд плей-оф Греція Панатінаїкос 2–0 0–0 2–0
Група C Росія Зеніт 3–0 2–2 1 місце
Бельгія Андерлехт 0–3 2–2
Італія Мілан 1–0 1–1
1/8 фіналу Португалія Порту 1–0 2–0 2–1
Чвертьфінал Німеччина Боруссія Д 0–0 2–3 2–3

Досягнення[ред.ред. код]

Відомі гравці[ред.ред. код]

Склад[ред.ред. код]

Склад команди станом на 22 грудня 2012 року[1]

Позиція Гравець
1 Камерун ВР Карлос Камені
2 Іспанія ЗХ Хесус Гамес
3 Бразилія ЗХ Велігтон Капітан
5 Аргентина ЗХ Мартін Демікеліс
6 Іспанія ПЗ Ігнасіо Камачо
7 Іспанія ПЗ Хоакін
8 Франція ПЗ Жеремі Тулалан
9 Аргентина НП Хав'єр Савіола
10 Бразилія ПЗ Жуліо Баптіста
11 Уругвай НП Себастьян Фернандес
13 Аргентина ВР Вільфредо Кабальєро
15 Іспанія ЗХ Начо Монреаль
16 Чилі ПЗ Мануель Ітурра
Позиція Гравець
17 Португалія ПЗ Дуда
18 Португалія ПЗ Елізеу
19 Іспанія ПЗ Франциско Портільйо
20 Аргентина ПЗ Дієго Буонанотте
21 Іспанія ЗХ Серхіо Санчес
22 Іспанія ПЗ Іско
23 США ЗХ Огучі Оньєву
24 Парагвай НП Роке Санта-Крус
26 Іспанія НП Хуанмі
28 Іспанія ПЗ Ресіо
30 Іспанія ЗХ Хурадо
32 Іспанія ВР Поль
45 Камерун НП Фабріс Олінга

Примітки[ред.ред. код]

  1. Склад команди на офіційному сайті. (ісп.)

Посилання[ред.ред. код]