Манліо Бачігалупо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Манліо Бачігалупо
Манліо Бачігалупо
Манліо Бачігалупо
Особисті дані
Народження 5 вересня 1907(1907-09-05)
  Вадо-Лігуре, Італія
Смерть 1 грудня 1977(1977-12-01) (70 років)
  Генуя
Громадянство  Італія
 Королівство Італія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
Італія «Вадо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1924–1926 Італія «Вадо» 32 (?)
1926–1927 Італія «Андреа Доріа» 18 (-31)
1927–1929 Італія «Торіно» 10 (?)
1929–1933 Італія «Дженова 1893» 73 (-117)
1933–1934 →  Італія «Самп'єрдаренезе» 30 (?)
1934–1938 Італія «Дженова 1893» 92 (?)
1938–1941 Італія «Венеція» 60 (?)
1941–1942 Італія «Ентелла»  ? (?)
1942–1943 Італія «Дженова 1893» 3 (-4)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1941–1942 Італія «Ентелла»
1949–1951 Італія «Дженоа»
1952–1954 Італія «Риваролезе»
1954–1956 Італія «Мессіна»
1956–1957 Італія «Модена»
1957–1959 Італія «Ареццо»
1959–1961 Італія «Таранто»
1961–1962 Італія «Барлетта»
1962–1964 Італія «Арагас»
1964–1965 Італія «Марсала»
1965–1966 Італія «Савона»
1966–1967 Італія «Ентелла»
1967–1969 Італія «Кремонезе»
1970–1971 Італія «Вогерезе»
1971–1972 Італія «Ентелла»
1972–1973 Італія «Сестрезе»
1973–1974 Італія «Сестрі Леванте»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Манліо Бачігалупо (італ. Manlio Bacigalupo, 5 вересня 1907, Вадо-Лігуре — 1 грудня 1977, Генуя) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Торіно», «Дженова 1893» та «Венеція». Чемпіон Італії. Дворазовий володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 5 вересня 1907 року в місті Вадо-Лігуре. Вихованець футбольної школи клубу «Вадо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1924 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 32 матчах чемпіонату. Згодом один сезон провів у команді «Андреа Доріа»[1].

В 1927 році приєднався до однієї з провідних італійських команди того часу — «Торіно». В першому ж сезоні виграв з командою титул чемпіона Італії. Щоправда, основним воротарем не був, хоча свої десять матчів зіграв[1]. А ось весь наступний сезон провів у запасі.

В сезоні 1929-30 став гравцем «Дженова 1893». Дебютував у Серії А 12 січня 1930 року в грі проти «Наполі» (2:1). Конкурентом Бечігалупо був Джованні Де Пра, легенда клубу і колишній воротар збірної Італії. Тим не менше, Манліо зумів скласти ветерану конкуренцію і грав досить регулярно. В сезоні 1929-30 став з командою срібним призером чемпіонату Італії.

Влітку 1930 року «Дженова» брала участь у Кубку Мітропи, але цього разу кваліфікувалась як віце-чемпіон Італії. За волею жереба, команда другий рік поспіль в чвертьфіналі зіграла з віденським «Рапідом». В першому матчі в Генуї суперники зіграли внічию 1:1, а у Відні впевнену перемогу здобули австрійці — 1:6. У цих матчах грав саме Бечігалупо, а не Де Пра[2].

Сезон 1933—1934 років Манліо захищав кольори клубу «Самп'єрдаренезе» з Серії В. В цьому ж сезоні сенсаційно вилетіла в Серію В «Дженова». Бечігалупо повернувся до клубу до клубу з Генуї і допоміг повернутися в еліту. Провів у складі команди ще три сезони в Серії А. Додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Італії в 1937 році.

Протягом 1938—1941 років захищав кольори клубу «Венеція». В сезоні 1940-41 команда несподівано для багатьох виграла Кубок Італії.

Завершував ігрову кар'єру у командах «Ентелла» і «Дженова 1893», у який перейшов втретє.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1941 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ентелла».

1949 року став головним тренером команди «Дженоа», тренував генуезький клуб два роки. Це був його єдиний тренерський досвід в Серії А, бо в наступні роки Бічігалупо працював в клубах нижчих дивізіонів.

В 1952-1954 роках працював в «Риваролезе». Згодом протягом 1954—1956 років очолював тренерський штаб клубу «Мессіна». 1956 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Модена». Залишив моденську команду 1957 року. Далі протягом 2 років був головним тренером команди «Кремонезе».

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди «Риваролезе», «Ареццо», «Таранто», «Барлетта», «Арагас», «Марсала», «Савона» (переможець Серії C в 1969 році), знову «Кремонезе», «Вогерезе» та «Сестрезе».

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Сестрі Леванте», головним тренером команди якого Манліо Бачігалупо був з 1973 по 1974 рік.

Помер 1 грудня 1977 року на 71-му році життя у місті Генуя.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Брат Манліо, Валеріо Бачігалупо[3], також виступав на позиції воротаря за «Торіно»; загинув в авіакатастрофі 1949 року. Син — Серхіо (род. 23 октября 1938)[3], також був воротарем і виступав в клубах «Губбіо» и «Парма»[4].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика виступів у Кубку Мітропи[ред. | ред. код]

№ Розіграш Стадія Дата та місце
проведення 		Команда 1 Рахунок Команда 2 Голи
1 1930 1/4 13.07.1930
Генуя 		Італія Дженоа 1:1 Австрія Рапід (Відень)
2 1930 1/4 3.09.1930
Відень 		Австрія Рапід (Відень) 6:1 Італія Дженоа
Всього у кубку Мітропи 2 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Торіно»: 1927-28
«Дженоа»: 1930
«Дженова 1893»: 1936-37
«Венеція»: 1940-41

Як тренера[ред. | ред. код]

«Савона»: 1965-66
«Кремонезе»: 1967-68

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Дані про гравця в «Енциклопедії футболу».
  2. ↑ Кубок Мітропи 1930 на сайті IFFHS
  3. ↑ а б Carlo Mia. Il calcio oltre la Guerra. — Youcanprint, 2020-06-22. — ISBN 978-88-316-8199-5. Архівовано з джерела 6 квітня 2022
  4. ↑ Sergio Bacigalupo - профіль гравця. www.transfermarkt.world (рос.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
«Дженоа» – Тренери

Спенслі (1896–1907) · Тренерська рада (1907–12) · Гарбатт (1912–27) · Де Веккі (1927–30) · Секань (1930–31) · Бурландо (1931–32) · Румбольд (1932–33) · Надь (1933–34) · Фароппа (1934–35) · Де Веккі (1934–35) · Орт (1935–36) · Фельснер (1936–37) · Гарбатт (1937–39) · Барб'єрі (1939–41) · Ара (1941–43) · Барб'єрі (1945–46) · Віола (1945–46) · Гарбатт (1946–48) · Аллазіо (1948–49) · Естлі (1949–50) · Аллазіо (1949–50) · Бачігалупо/Каппеллі (1950–51) · Шенкей (1951–52) · Сала/Еллена (1951–52) · Еллена (1952–53) · Шароші (1953–55) · Бонілаурі (1953–55) · Мальї (1955–58) · Фроссі (1958–59) · Поджі/Бузіні (1959–60) · Карвер (1959–60) · Фроссі (1960–61) · Гей (1961–63) · Сантос (1963–64) · Амарал (1964–65) · Лерічі (1964–65) · Боніццоні (1965–66) · Гецці (1966–67) · Табанеллі (1966–67) · Фонгаро (1967–68) · Кампателлі (1968–69) · Кампателлі/Бруно (1968–69) · Вівіані (1969–70) · Бруно/Бонілаурі (1969–70) · Джимона/Бонілаурі (1969–70) · Сільвестрі (1970–74) · Вінченці (1974–75) · Сімоні (1975–78) · Марозо (1978–79) · Пурічеллі (1978–79) · Буй (1978–79) · Ді Марціо (1979–80) · Сімоні (1980–84) · Бурньїч (1984–86) · Перотті (1986–87) · Сімоні (1987–88) · Перотті (1987–88) · Скольйо (1988–90) · Баньйолі (1990–92) · Джорджі (1992) · Майфреді (1992–93) · Мазеллі (1993–94) · Скольйо (1994–95) · Маркіоро (1994–95) · Мазеллі (1994–95) · Радіче (1995–96) · Сальвеміні (1995–96) · Перотті (1996–97) · Сальвеміні (1997) · Мазеллі (1997) · Бурньїч (1997–98) · Піллон (1998) · Каньї (1998–99) · Россі (1999–2000) · Болкі (2000) · Карбоні (2000–01) · Болкі (2001) · Онофрі (2001) · Скольйо (2001–02) · Рея (2002) · Онофрі (2002) · Торренте/Лавецціні (2003) · Донадоні (2003) · Де Каніо (2003–04) · Космі (2004–05) · Вавассорі (2005–06) · Перотті (2006) · Вавассорі (2006) · Гасперіні (2006–10) · Баллардіні (2010–11) · Малезані (2011) · Маріно (2011–12) · Малезані (2012) · Де Каніо (2012) · Дельнері (2012–13) · Баллардіні (2013) · Ліверані (2013) · Гасперіні (2013–16) · Юрич (2016–17) · Мандорліні (2017) · Юрич (2017) · Баллардіні (2017–18) · Юрич (2018) · Пранделлі (2018–19) · Андреаццолі (2019) · Мотта (2019) · Нікола (2019–20) · Маран (2020) · Баллардіні (2020–21) · Шевченко (2021–22) · Конко (в. о.) (2022) · Блессін (2022) · Джилардіно (в. о.) (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Манліо_Бачігалупо&oldid=39551801