Рапід (Відень)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рапід
Логотип
Повна назва Спортивний клуб
«Рапід» Відень
Прізвисько «зелено-білі»
Рік заснування 1898
Місто Відень, Австрія
Стадіон «Герхард Ханнапі»
Вміщує 18 400
Президент Австрія Рудольф Едлінгер
Головний тренер Австрія Зоран Барісіч
Ліга Австрійська бундесліга
2012/13 3-тє
Домашня
Виїзна


Спорти́вний клу́б «Рапі́д» Ві́день (нім. Sportklub Rapid Wien) — професіональний австрійський футбольний клуб з міста Відень. Найтитулованіший клуб Австрії: 32 перемоги у чемпіонаті країни та 14 кубків Австрії. Окрім того «Рапід» є двократним фіналістом кубка володарів кубків, а також двократним переможцем кубка Мітропи.

Перші кроки (1898–1911)[ред.ред. код]

Заснований в 1898 році під назвою «Перший віденський робітничий футбольний клуб». 8 січня 1899 року, на клубних зборах, було вирішено змінити назву на сучасну. В наступному сезоні бере участь в кубку виклику, турнірі для найсильніших клубів Австро-Угорської імперії. Жереб звів «Рапід» з майбутнім фіналістом «Вієнна Крікет ФК»,[1] поразка (0:11).

«Рапід» (1898 рік)

У 1901 році зіграв перший поєдинок за межами сучасної Австрії. Нічья (1:1) у Празі з місцевою «Аустрією». В 1904 році кольори командної форми були змінені на сучасні: зелений та білий. В кубку виклику 1910/11 «Рапід» нарешті зумів подолати перший раунд, перемога над «Фірст Вієнною»[1] (2:1). В наступному раунді поступилися майбутньому переможцеві турніру — «Вінер Шпорт-клубу»[1] (1:3).

1911–1930[ред.ред. код]

Восени 1911 року розпочався перший чемпіонат Австрії з футболу. Після двох третин проведених матчів «Рапід» знаходився на третій сходинці в турнірній таблиці. Команда потужно провела кінцівку чемпіонату (5 перемог і 1 нічия) і випередивши основних конкурентів («Вінер Шпорт-клуб» та «Вінер АФК»[1]), здобула чемпіонський титул. В наступному чемпіонаті «Рапід» не програв жодного поєдинку. В чемпіонаті 1920/21 Йозеф Уриділ забив 35 м'ячів в 22 зустрічах. За дванадцять сезонів клуб виграв вісім чемпіонатів та та два кубки Австрії. Після переможного сезону 192/23 у «Рапіда» розпочалася зміна поколінь і команда на декілька років втратила лідируючі позиціі в австрійському футболі. Як переможець кубка 1927 року, «Рапід» взяв участь у новоствореному кубку Мітропи. За сумою двоматчевих поєдинків переміг югославський «Хайдук» і чехословацьку «Славію». У фіналі протистояла грізна «Спарта». Перший поєдинок у Празі «Рапід» програв з рахунком (2:6). Другий, вдома, виграв (2:1), але цього було не достатньо для загальної перемоги. У кубку Мітропи 1928 р. команда перемогла угорську «Хунгарію» та чехословацьку «Вікорію» (Жижков), і знову вийшла до фіналу. Які рік тому, в першому виїзному поєдинку зазнала нищівної поразки. В Будапешті Йохан Хорват лише на 85 хв. забив єдиний м'яч у ворота «Ференцвароша» (1:7). За вдалими виступами в міжнародних турнірах прийшли перемоги і на внутрішній арені.

Стадіон «Герхард Ханнапі» (2009)

Після п'ятирічної перерви «Рапід», вдічі поспіль, стає найкращим клубом країни. Перший поєдинок кубку Мітропи 1930 р. відбувся в Генуї, нічія — (1:1). У Відні Весели і Веселик забили у ворота «Дженоа» по дублю, а загальний рахунок (6:1). Потім, перемога з великим рахунком вдома над «Ференцварошем» (5:1, Кабурек зробив хек-трик), а на виїзді мінімальна поразка. У першому фінальному поєдинку на стадіоні «Летна» Луеф забив швидкий гол, а Смістик в другому таймі закріпив перемогу над «Спартою» (2:0). У віденському матчі Кабурек та Смістик забили по голу, а чех Кошталек — три. За сумою двох поєдинків «Рапід» здобув кубок Мітропи.

Склад «Рапіда» — володаря кубка Мітропи 1930[2]
Йозеф Бугала (в); Леопольд Сейка (з), Роман Шраймс (з); Карл Раппан (пз), Йозеф Смістик (пз), Йохан Вана (пз);
Вілбальд Кірбес (н), Франц Веселик (н), Матіас Кабурек (н), Йохан Луеф (н), Фердинанд Весели (н).
Тренер: Едуард Бауер.

1931–1945[ред.ред. код]

Фанати «Рапіда» (2010)

У 30-ті роки в австрійському футболі домінувала віденська «Адміра»[1]. «Аустрія», «Рапід» та «Фірст Вієнна»[1] — складали їй конкуренцію. На чемпіонаті світу-34, в складі знаменитої «вундертим» грало троє «рапідівців»: півзахисники Йозеф Смістик, Франц Вагнер та форвард Йозеф Біцан. Ще двоє перебувало в запасі: воротар Рудольф Рафтль і нападник Матіас Кабурек. В цьому році клуб зазнай найбільшої поразки в кубку Австрії (0:8, фінал проти «Адміри»). Двічі за цей час «Рапід» ставав найкращим у країні. Особливо вдалим для команди виявився сезон 1934/35, коли команда не зазнала жодної поразки в чемпіонаті і переконливо зайняла перше місце. В 22-х поєдинках «Рапід» забив 95 м'ячів (в середньому — 4,3 м'яча за гру), а Кабурек з 27 голами — найкращий бомбардир чемпіонату. Головною зіркою тієї команди був Франц Біндер — легендарний бомбардир, шестиразовий володар титулу найрезультативнішого гравця чемпіонату Австрії.

В березні 1938 року Німеччина приєднала Австрію (аншлюс). Футбольний чемпіонат змінив назву на «гаулігу Остмарк». «Рапід» виграв два перших турніри «гауліги», постійно брав участь у кубку Німеччини. В фіналі 1939 р. в останні 10 хвилин забив 3 м'ячі і переміг ФСВ «Франкфурт» (3:1). Як переможець «гауліги» двічі брав участь у чемпіонаті Німеччини. В півфіналі чемпіоната 1940 року поступився «Дрезднеру СК» із Дрездена. В двохматчовому поєдинку за 3-є місце переміг «Вальдхоф» Мангейм.

В півфіналі наступного чемпіонату подолав «Дрезднер СК» з рахунком 2:1.Фінал 1941 року з «Шальке» вважається одним із найкращих матчів «Рапіду». Гельзенкірхенці, в складі яких грали знані майстри Щепан і Куццора, на 58 хвилині вигравали три м'ячі. За чотири хвилини (з 62-ї по 65-у) «Рапід», завдяки м'ячам Біндера (2) і Георга Щорса, зрівнює рахунок. На 71 хв. Франц Біндер забиває свій третій, переможний для «Рапіда», м'яч (4:3).

1945–1960[ред.ред. код]

В першому післявоєнному сезоні «Рапід» здобуває 15-й чемпіонський і 4-й кубковий титули. Через рік знову піднімається на першу сходинку чемпіоната Австрії. В 1949 році їде в турне, присв'ячене 50-річчю клуба, до Бразилії. Проводить поєдинки з «Васко да Гамою», «Сан-Паулу», «Корінтіансом» та ін. клубами. Перед сезоном 1950/51 «Рапід» підсилився Еріхом Пробстом та Герхардом Ханаппі, в майбутньому капітаном і один з найкращих гравців в історії команди. В чемпіонаті стартує з перемоги над ЛАСКом (11:2). За весь турнір зазнає однієї поразки, вражає ворота суперників 133 рази в 24 поєдинках (в середньому — 5,54 м'яча за гру) і з великим відривом займає перше місце. Роберт Дінст найвлучніший гравець чемпіонату — 37 голів. У червні, під назвою кубок Центропи відновлюється кубок Мітропи. В півфіналі перемога над «Лаціо» (5:0). У фіналі, завдяки голу Ернста Хаппеля на останій хвилині матчу., виграли у віденського «Ваккера» (3:2).

Склад «Рапіда» — володаря кубка Центропи 1951[2]
Йозеф Мусіл (в); Макс Меркель (з), Ернст Хаппель (з); Еріх Мюллер (пз), Герхард Ханаппі (пз), Альфред Тейніцер (пз);
Роберт Кернер (н), Леопольд Гейнхард (н), Еріх Пробст (н), Йохан Ріглер (н), Альфред Кернер (н).
Тренер: Ганс Пессер.

На чемпіонаті світу 1954 збірна Австрії зайняла 3-є місце (найкраще в своїй історії). В основі цієї збірної грало п'ять футболістів «Рапіда»: Ернст Хаппель, Герхард Ханаппі, Роберт Кернер, Еріх Пробст (другий бомбардир турніру — 6 забитих м'ячів) та Альфред Кернер. Це двоє «рапідівців» виходили на заміну: голкіпер Вальтер Земан та форвард Роберт Дінст, а троє перебувало в резерві: захисник Пауль Халла та гравці середньої ланки Карл Гіссер і Йохан Ріглер.

Восени 1955 року «Рапід» дебютував в кубку європейських чемпіонів. В 1/8 фіналу був переможений голандський ПСВ (6:1 та 0:1). Автор першого м'яча в єврокубках — А.Кернер. На наступній стадії сильнішим виявився італійський «Мілан» (1:1 та 2:7). Влітку 1956 року клуб бере участь у кубку Мітропи. На шляху до фіналу «Рапід» здолав братиславський «Слован» та «Вереш Лобого» із Будапешта. Два фінальні матчі з «Вашашем» не виявили переможця (3:3 вдома, 1:1 на виїзді). За регламентом був призначений додатковий поєдинок (угорець Дьюла Силадьї зробив покер, а переміг суперник — 2:9).

В першому ж раунді КЄЧ 1956/57 жереб звів «Рапід» з найсильнішим клубом Європи — мадрідським «Реалом». На «Сантьяго Бернабеу» поразка (2:4). На «Пратері» Ернст Хаппель вже в першому таймі забив три м'ячі і вивів «Рапід» вперед. В другому таймі Ді Стефано забив гол і встановив рівновагу за сумою двох поєдинків. В третьому поєдиноку у Мадриді перемогли господарі. На внутрішній арені за 15 після воєнних років «Рапід» виграв вісім титулів чемпіона Австрії.

1961 −1980[ред.ред. код]

В КЄЧ 1960/61 «Рапід» на шляху до півфіналу (найкращий результат у цьому турнірі) переміг «Бешикташ», «Вісмут» із НДР, шведський «Мальме» і поступився майбутньому переможцеві, лісабонській «Бенфіці».

У 60-ті роки «Рапід» по три рази виграв чемпіонат і кубок Австрії. Після виграшу чемпіоната 1967/68 команда не могла тринадцять років піднятися на вершину австрійского футболу. В 70-ті — два кубки Австрії (1972, 1976) та поява у складі форварда міжнародного рівня — Ганса Кранкля.

1981–2000[ред.ред. код]

Вирішальним у чемпіонаті 1981/82 став матч 32 туру «Аустрія» — «Рапід» (0:3, відзначилися Кранкль, Гросс та Паненка). «Зелено-білі» впевнено зіграли в останніх турах і після багаторічної перерви здобули чемпіонський титул. Наступного року дубль, потім — кубок. В 1984/85 віце-чемпіонство та втретє поспіль кубок. Дуже переконливо виглядає атакуюче тріо: Паненка — Пакульт — Кранкль. На цей сезон припадає найвище досягнення «Рапіда» в єврокубках. У першому раунді подолали «Бешикташ» (вдома — перемога, на виїзді — нічия). В першій домашній зустрічі 1/8 фіналу перемогли «Селтік» (3:1). На «Селтік Парку» — поразка (0:3), під час матчу кинутий предмет з трибуни поранив одного з австрійських гравців і УЄФА анулював результат поєдинку. Втретє команди зустрілися на нейтральному полі, на «Олд Траффорді». Єдиний м'яч у матчі забив Петер Пакульт. В четвертьфіналі, у ворота дрезденського «Динамо» було забито вісім м'ячів. У півфіналі жереб звів «Рапід» з представником Радянського Союзу московським «Динамо»; перемога у Відні та нічия на полі суперника. Фінал кубка володарів кубків з «Евертоном» відбувся у Роттердамі, англійці забили три м'ячі, Ганс Кранкль — один.

Склад «Рапіда» — фіналіста кубка володарів кубків 1985[2]
Міхаель Консел (в); Херіберт Вебер (з), Лео Лайнер (з), Курт Гаргер (з), Рейнхард Кінаст (з); Карл Браунедер (пз), Петер Хрстич (пз), Златко Краньчар (пз), Рудольф Вейнхофер (пз), Антонін Паненка (пз); Петер Пакульт (н), Йохан Гросс (н), Ганс Кранкль (н).
Тренер: Отто Барич.
Гравець «Рапіда» в 1978–1989 роках Херіберт Вебер (2005)

В сезоні 1985/86 чемпіонаті і кубкові поступився «Аустрії», а 1/4 КВК киівському «Динамо». В двох наступних сезонах двічі виграв чемпіонат і кубок Австрії 1987.

У 90-х в австрійському футболі з'явилися нові лідери. Найкращим для «Рапіда» став сезон 1995/96. На внутрішній арені, довгоочікувана перемога у чемпіонаті Австрії. На міжнародній, в якості володаря кубка Австрії, вдруге в своїй історії дійшов до фіналу кубка володарів кубків. В 1/16 перемога та нічия з румунським «Петролул» (Плоєшті). В першому матчі наступного раунда, в Лісабоні поразка (0:2) від «Спортінга». Вдома, лише на останій хвилині вдалося зрівняти рахунок. В додатковий час Крістіан Штумпф та Карстен Янкер забили ще два голи і вивели «Рапід» в наступне коло змагань. в 1/4 віденський клуб двічі переміг московське «Динамо». В першому півфіналі, на «Де Кейп» у Роттердамі нічия (1:1). Вдома «Рапід» забив «Феєноорду» три м'ячі (3:0). Фінальний поєдинок пройшов у Брюсселі. На 28 хвилині гравець «Парі Сен-Жермену» Бруно Н'Готті забив єдиний м'яч у матчі. Капітан команди Міхаель Консел, єдиний з гравців «Рапіда», брав участь у двох єврофіналах.

Склад «Рапіда» — фіналіста кубка володарів кубків 1996[2]
Міхаель Консел (в); Тріфон Іванов (з), Петер Шеттель (з), Міхаель Хац (з), Петер Гуггі (з); Андреас Хераф (пз), Дітмар Кухбауер (пз), Петер Штогер (пз), Штефан Марасек (пз); Крістіан Штумпф (н), Зоран Барісич (н), Карстен Янкер (н).
Тренер: Ернст Докупіл.

В сезоні 1996/97 «Рапід» вперше виступив у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА.

2001 — наш час[ред.ред. код]

Двічі виграв чемпіонат Австрії (2005, 2008). В сезоні 2005/06 виступав у груповому раунді ліги чемпіонів УЄФА. Капітан і лідер «Рапіда» Штефан Хофманн за версією різних видань неодноразово визнавався найкращим футболістом Австрії.

Петер Пакульт
«Рапід» в сезоні 2010/11
Штефан Хофманн (2008)

«Рапід» — «Динамо» Київ[ред.ред. код]

У розіграші єврокубків «Рапід» тричі потрапляв на київське «Динамо». Загальний рахунок 14:11, українці двічі проходили далі (кубок володарів кубків 1985/86 та кубок УЄФА 1992/93), у той час як австрійці всього один раз (ліга чемпіонів УЄФА 1996/97).

Віденське дербі[ред.ред. код]

Віденське дербі
Віденське дербі «Рапід» — «Аустрія»
Турнір Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів
Чемпіонат Австрії 267 113 63 91 502 — 409
Кубок Австрії 31 10 3 18 63 — 75
Суперкубок Австрії 1 1 0 0 3 — 1
Всього в дербі 299 124 66 109 568–485

Інший віденський клуб, «Аустрія», є вічним супротивником «зелено-білих». «Рапід» виграв перші одинадцять поєдинків дербі. В сезоні 1915/16 перемога з найбільшим рахунком (9:0). По три м'ячі забили Едуард Бауер і Густав Візер, найкращі роки якого пройдуть в «Аустрії». В чемпіонаті 1917/18 перша поразка (0:1). В переможному сезоні 1922/23, із трьох програних матчів за чемпіонат, два в зустрічах з «Аустрією». 10 м'ячів влетіло в ворота «Аустрії» в 1942/43 р. (10:1), на рахунку Кабурека чотири голи, у Гернхарда і Дворачка — по три. В двох поєдинках команди забивали по дванадцять м'ячів: 1929/30 — (4:8, на 18 хв. «Рапід» вигравав 3:0), 1950/51 — (7:5). Найбільша поразка в дербі зафіксована в чемпіонаті 1969/70 (0:6).

Титули та досягнення[ред.ред. код]

На міжнародній арені[ред.ред. код]

В чемпіонаті[ред.ред. код]

У національному кубку[ред.ред. код]

Статистика[ред.ред. код]

Статистика виступів «Рапіда» (1911–2011)
Турнір Період Кількість виступів Матчі Перемоги Нічиї Поразки Різниця м'ячів Очки
Кубок європейських чемпіонів
Ліга чемпіонів
1955-2009 15 73 32 7 34 119 — 110 71
Кубок ярмарок / Кубок УЄФА
Ліга Європи
1962-2011 21 96 37 18 41 135 — 123 92
Кубок володарів кубків 1961-1996 10 52 19 17 16 87 — 73 55
Всього в єврокубках 1955–2011 46 221 88 42 91 341–309 218
Кубок Мітропи 1927-1935 7 33 16 5 12 83 — 70 37
Чемпіонат Австрії 1911-2011 99 2736 1540 587 609 6660 — 3551 3667
Кубок Австрії 1918-2011 77 302 218 12 72 986 — 419 448
Чемпіонат Австрії (неофіційний)[3] 1944-1945 1 9 6 2 1 35 — 12 14
Чемпіонат Німеччини 1940-1941 2 17 12 3 2 65 — 28 27
Кубок Німеччини 1939-1943 5 22 18 0 4 84 — 38 36

Символічні збірні XX століття[ред.ред. код]

Міхаель Консел

В 1999 році читачі австрійської газети «Кронер» склали «Символічну збірну Австрії по футболу XX ст». До неї увійшли п'ять гравців «Рапіда».

Збірна Австрії XX століття
Вальтер Земан
«Рапід»
Роберт Сара
«Аустрія»
Ернст Хаппель
«Рапід»
Бруно Пеццай
«Тіроль» Інсбрук
Герхард Ханаппі
«Рапід»
Герберт Прохазка
«Аустрія»
Ернст Оцвірк
«Аустрія»
Андреас Герцог
«Рапід»
Ганс Кранкль
«Рапід»
Матіас Сінделар
«Аустрія»
Антон Польстер
«Аустрія»

В 1999 році читачі клубного журналу склали «Символічну збірну «Рапіда» XX ст.»

Збірна «Рапіду» XX століття
Міхаель Консел
Ернст Хаппель Херіберт Вебер Петер Шеттель
Антонін Паненка Андреас Герцог Герхард Ханаппі Дітмар Кухбауер
Йозеф Уриділ Ганс Кранкль Франц Біндер

Найкращі гравці XX століття[ред.ред. код]

Ганс Кранкль

За версією читачів клубного журналу «Рапіда» (1999 р.):

  • Австрія Ганс Кранкль (1970–1978, 1980–1986) — володар «Золотої бутси» та «Срібного м'яча», супербомбардир.
  • Австрія Ернст Хаппель (1942–1959) — захисник, 3-й призер ЧС-1954, один з найкращих тренерів світового футболу.
  • Австрія Герхард Ханаппі (1950–1965) — 50-е місце в рейтингу IFFHS «Найкращі футболісти Європи XX століття», капітан збірної Австрії, 3-й призер ЧС-1954.
  • Австрія Франц Біндер (1930–1949) — один з найрезультативніших гравців світового футболу.
  • Австрія Петер Шеттель (1986–2002) — легенда «Рапіду» кінця XX століття, захисник.
  • Австрія Йозеф Уриділ (1917–1927) — форвард, один з перших австрійських гравців світового рівня.

Відомі футболісти[ред.ред. код]

Президент «Рапіда» Рудольф Едлінгер (2010)
Гравець «Рапіда» в 1976–1989 роках Херберт Фейрер
Гравець «Рапіда» в 1986–1992 роках Андреас Герцог

Тренери[ред.ред. код]

Індивідуальні досягнення (1911–2011)[ред.ред. код]


Найбільше матчів за клуб
Футболіст Позиція Роки виступу Чемпіонат[4] Кубок[5] Єврокубки[6] Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Петер Шеттель захисник 1986-2002 436 4 39 0 49 2 524 6
Рейнхард Кінаст півзахисник 1978-1992 393 61 53 12 46 6 492 79
Міхаель Консел воротар 1984-1997 395 - 45 - 42 - 482 0
Ганс Кранкль нападник 1970-1978, 1980–1986 350 267 54 51 45 18 449 336
Рудольф Фльогель нападник, півзахисник 1958-1972 333 145 53 37 44 12 430 194
Херіберт Вебер захисник 1978-1979 315 39 49 7 43 3 407 49
Герхард Ханаппі півзахисник 1950-1965 333 114 20 2 27+2 3+1 382 120
Херберт Фейрер воротар 1976-1989 289 - 37 - 32 - 358 0
Йохан Прегесбауер захисник 1974-1986 284 13 36 3 28 0 348 16
Пауль Халла захисник 1953-1965 289 39 26 4 31 0 346 43
Найкращі бомбардири команди
Футболіст Роки виступу Чемпіонат[4] Кубок[5] Єврокубки[6] Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Франц Біндер 1930-1949 242+17 267+25 33+19 60+33 8 10 319 395
Ганс Кранкль 1970-1978, 1980–1986 350 267 54 51 45 18 449 336
Роберт Дінст 1948-1962 284 307 12 7 18 7 314 321
Франц Веселик 1923-1934 175 160 31 40 22 17 228 217
Матіас Кабурек 1928-1945 152+10 135+5 31+7 51+7 13 6 213 204
Рудольф Фльогель 1958-1972 333 145 53 37 44 12 430 194
Річард Кутан 1911-1930 263 164 19 16 6 1 288 181
Альфред Кернер 1945-1959 283 157 17+1 11 9+2 4+1 312 173
Фердинанд Весели 1920-1931 206 121 30 29 25 15 261 165
Йозеф Уриділ 1917-1927 106 127 11 20 - - 117 147

Найбільша результативність гравця за сезон[ред.ред. код]


В чемпіонаті Австрії
Голи Матчі Футболіст Сезон
41 36 Ганс Кранкль 1977/78
37 23 Роберт Дінст 1950/51
36 32 Ганс Кранкль 1973/74
35 22 Йозеф Уриділ 1920/21
32 21 Роберт Дінст 1956/57
32 35 Ганс Кранкль 1976/77
30 24 Роберт Дінст 1957/58
В офіційних зустрічах
Голи Матчі Футболіст Сезон
50 29 Франц Біндер 1939/40
44 31 Франц Біндер 1940/41
42 41 Ганс Кранкль 1977/78
42 42 Ганс Кранкль 1973/74
37 23 Роберт Дінст 1950/51
37 26 Франц Біндер 1936/37
36 37 Ганс Кранкль 1982/83

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]