Манфред Герлах
| Манфред Герлах | |
|---|---|
| нім. Manfred Gerlach | |
 | |
|
Нині на посаді | |
| Народився |
8 травня 1928[1][2][3] Лейпциг, Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[1] |
| Помер |
17 жовтня 2011[4][1][…] (83 роки) Берлін, Німеччина[1] |
| Похований | Friedhof St. Laurentiusd |
| Відомий як | правник, політик, боєць опору |
| Країна | Німеччина і НДР |
| Політична партія | Ліберально-демократична партія Німеччини і Вільна демократична партія |
| Нагороди |
   |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Манфред Герлах (нім. Manfred Gerlach, 8 травня 1928, Лейпциг — 17 жовтня 2011, Берлін[5]) — німецький політик, голова Ліберально-демократичної партії Німеччини з 1967 по 1990, останній голова Державної ради НДР з 6 грудня 1989 по 5 квітня 1990 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Манфред Герлах народився 8 травня 1928 року в Лецпцизі в робітничій сім'ї. У 1945 році, в 16 років, вступив у Лецпцизі в тільки що створену Ліберально-демократичну партію Німеччини (ЛДПН), яка пізніше увійшла в Національний фронт НДР. Очолив лейпцизьку організацію ЛДПН. Розпочав кар'єру, працюючи судовим службовцем, у дільничному суді Лейпцигу. Потім працював у судових органах Борна. У 1949—1959 роках був членом Центральної ради Союзу вільної німецької молоді (СВНМ). Депутат Народної палати НДР. З 1950 року — член Центрального правління ЛДПН. У 1954 році в Борні закінчив заочне навчання і отримав диплом юриста. У 1954—1967 роках — Генеральний секретар ЛДПН. Працював в мерії Лейпцигу. З 1960 року — заступник Голови Державної ради НДР. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію в Німецькій академії суспільно-політичних наук та юриспруденції в Потсдам-Бабельсберзі. З 1967 року — Голова Ліберально-демократичної партії Німеччини, член Президії Національної ради Національного фронту НДР. З 1970 року — член Центрального правління і президії Товариства німецько-радянської дружби. У 1972 році підтримав експропріацію останніх приватних підприємств НДР. У той же час ЛПДН була єдиною партією НДР, яка мала прямі зв'язки із спорідненою їй партією у ФРН — Вільною демократичною партією Німеччини (ВДПН). У 1984 році обраний професором. Після 1985 року Герлах здобув велику популярність.
6 грудня 1989 року майже все керівництво НДР було змушене піти у відставку. На екстреному засіданні Державної ради НДР, зібраному Еґоном Кренцем, подав у відставку з посади його Голови, Манфред Герлах відповідно до Конституції (будучи до цього заступником Голови) став виконуючим обов'язки Голови Державної ради НДР до наступної сесії Народної палати НДР.
У лютому 1990 року Герлах покинув пост Голови ЛДПН, мотивувавши це бажанням поступитися місцем новим, молодим діячам.
5 квітня 1990 року у зв'язку з відкриттям сесії Народної палати НДР повноваження Герлаха в. о. Голови Держради НДР були припинені.
Був членом Союзу вільних демократів НДР, а після об'єднання Німеччини увійшов у Вільну демократичну партію.
У 1993 році вийшов з Вільної демократичної партії Німеччини в зв'язку з судовим розглядом щодо його діяльності у період НДР.
Інший судовий розгляд стосовно Манфреда Герлаха відбувся в серпні 2000 року в земельному суді Лейпцигу. На цей раз його звинувачували у співпраці з Радянською військовою адміністрацією в Німеччині після 1945 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118972324 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ http://www.nytimes.com/2011/10/23/world/europe/manfred-gerlach-east-german-leader-dies-at-83.html
- ↑ Letzter DDR-Staatsratsvorsitzender Gerlach tot[недоступне посилання з Июнь 2018]
|
