Маргарита Войська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарита Войська
Країна Болгарія Болгарія
Народження 3 квітня 1963(1963-04-03) (61 рік)
Софія, Болгарія
Титул Гросмейстер серед жінок (1985)
Піковий
рейтинг
2390 (січень 1999)

Маргарита Войська (болг. Маргарита Боянова Войска; нар. 3 квітня 1963, Софія) – болгарська шахістка, гросмейстер серед жінок від 1985 року.

Шахова кар'єра[ред. | ред. код]

Від початку 1980-х років належала до числа провідних болгарських шахісток. Між 1980 і 2008 роками виступила на всіх п'ятнадцяти шахових олімпіадах, які відбулись за цей час (зокрема сім разів на 1-й шахівниці), і є за цим показником рекордсменкою серед болгарських шахісток. Єдину олімпійську медаль здобула 1984 року в Салоніках, де болгарські шахістки посіли 2-ге місце[1]. Крім того, шість разів представляла національні кольори на командних чемпіонатах Європи (у 1992-2009 роках), найкращий результат показавши 2005 року в Гетеборзі (болгарська збірна посіла тоді 4-те місце)[2].

Під час своєї кар'єри 16 разів здобувала медалі чемпіонату Болгарії: 11 золотих (1982, 1983, 1984, 1998, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007, 2009, 2010), 2 срібні (1986, 1993) та 3 бронзові (1988, 2001, 2005) і також за цим показником є абсолютною рекордсменкою країни.

Чотири рази брала участь у міжзональних турнірах (відбіркового циклу чемпіонату світу), жодного разу не потрапивши на турнір претенденток (найкращий результат: Смедеревська Паланка 1987 - 10-те місце[3]). Взяла участь у багатьох міжнародних турнірах, перемігши або поділивши 1-ші місця, зокрема, в таких містах, як: Белград (1988, попереду Ніно Гуріелі і Наташі Бойкович; 1990, поділила 1-ше місце разом з тими самими шахістками), Брно (1989, попереду Ільдіко Мадл), Афіни (1990, попереду Марти Літинської і Тетяни Лемачко), Будапешт (1991, попереду Ганни Ереньської-Барло), Біль (1991, турнір за швейцарською системою), Дрезден (1992), Тімішоара (1993, зональний турнір), Хрудим (1994, попереду Весни Мішанович і Даньєли Муцу) і Афіни (2003, турнір Акрополіс Інтернешнл, поділила 1-ше місце разом з Оленою Дембо).

Також досягла успіхів у категорії ветеранок (гравчинь старших 50 років), здобувши 2013 року в Пловдив титул чемпіонки Європи.

Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мала станом на 1 січня 1995 року, досягнувши 2390 очок ділила тоді 18-19-те місце в світовому рейтинг-листі ФІДЕ, одночасно займаючи 1-ше місце серед болгарських шахісток[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  2. OlimpBase. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  3. 1987 Smederevska Palanka Interzonal Tournament. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 14 травня 2018.
  4. FIDE rating history :: Voiska, Margarita. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 14 травня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]