Тімішоара
Координати: 45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д.
| Тімішоара рум. Timişoara |
||||
|---|---|---|---|---|
|
|
||||
| Православний собор у Тімішоарі | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна | Румунія | |||
| Регіон | ||||
| Населення | 336089 | |||
| Площа міста | 130,5 км² | |||
| Густота населення | 2575 осіб/км² | |||
| Телефонний код | 402 56 | |||
| Географічні координати | 45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д. | |||
| Висота над рівнем моря | 89 м | |||
| Міська влада | ||||
| Веб-сторінка | http://www.primariatm.ro/ | |||
| Мер міста | Gheorghe Ciuhandu | |||
Тімішоа́ра (рум. Timişoara, угор. Temesvár) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 316,0 тис. (2004). Площа 130,5 км².
Зміст |
Історія[ред.]
Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. У 1552 році місто завоювали турки, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716 р, доки австрійський принц Євген де Савоя не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.
Під час автрійського правління місто переживе 2 епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763). Місто то звільнялось, то знов захоплювалося Австро-Угорщиною.
У 1918 р. Тімішоару намагались приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великобританії, а у вересні її звільнили радянські війська.
16 грудня 1989 р. з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалась Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.
Господарство[ред.]
Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільсько-господарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.[1]
Університети[ред.]
- Університет «Політехніка»;
- Західний університет Тімішоари;
- Медичний університет ім. Віктора Бебеша — заснований 1946 р;
- Аграрний університет Банату та ветеринарії у Тімішоарі;
- Університет Дімітрія Кантеміра;
- Університет Тібіскус.
Пам'ятки архітектури[ред.]
- церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.);
- замок Я. Хуньяди (15- 19 ст., нині обласний музей).
- театр (кінець 19 — почало 20 ст.).
З кінця 1940-х рр. реконструйований центр міста, споруджені нова будівля університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).
Аеропорт[ред.]
Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують більше 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує більше 60% усіх напрямків.[2]
Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдовія, Іспанія, Великобританія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).
Відомі мешканці міста[ред.]
- Андре Франсуа — французький мультиплікатор, народився у Тімішоарі;
- Роберт Дорнгельм — кінорежисер;
- Іоланда Балаш — олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту 1960 та 1964 рр;
- Ана Бландіана — румунський поет та есеїст;
- Міхаель Харіш — ізраїльський політик, міністр торгівлі та промисловості Ізраїля;
- Іоан Голендер — оперний співак, баритон, очільник Віденської опери;
- Йон Івановіч — композитор, автор вальсу «Дунайські хвилі».[3]
- Маргарет Метценауер — оперна співачка, мецосопрано та драматичне сопрано.
- Джонні Вайссмюллер - американський плавець і актор виконавець ролі Тарзана.
Примітки[ред.]
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Тімішоара |
|
|
|||||
