Брно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Брно
Brno
Герб Прапор
Герб Брно Прапор Брно
Вид на Брно
Вид на Брно
Основні дані
Країна Чехія Чехія
Засноване 1243
Населення 400 033 (01.01.2013)[1]
Площа міста 230,22 км²
Густота населення 1 761 осіб/км²
Поштові індекси 600 00 – 650 00
Телефонний код (+420) 542
Географічні координати 49°12′ пн. ш. 16°37′ сх. д. / 49.200° пн. ш. 16.617° сх. д. / 49.200; 16.617Координати: 49°12′ пн. ш. 16°37′ сх. д. / 49.200° пн. ш. 16.617° сх. д. / 49.200; 16.617
Висота над рівнем моря 190-479 м
Поділ міста 29 районів[2]
Міста-побратими Австрія Відень 1998
Австрія Санкт-Пельтен 1991
Англія Лідс 2003
Німеччина Лейпциг 1973
Німеччина Штутгарт 1989
Франція Ренн 1965
Болгарія Пловдив 1989
Польща Познань 1966
Нідерланди Утрехт 1993
Росія Воронеж 1968[3]
Данія Оденсе [4]
Литва Каунас 1994
США Даллас 1991
Україна Харків 2007
Міська влада
Веб-сторінка www.brno.cz
Мер міста Роман Ондерка

Брно (чеськ.:Brno, нім. Brünn, лат. Bruna) — місто в Чехії, історичний центр Моравії. Друге за розміром місто країни після Праги. Населення — 369,5 тис. осіб (2003). Станом на грудень 2009 року населення міста становило 405 337 осіб. Адміністративний центр Південноморавського краю, а також резиденція Конституційного суду Чеської Республіки, Верховного суду, Вищого адміністративного суду, Верховної прокуратури і омбудсмена[5]. Брно також є важливим освітнім центром Чехії, оскільки у ньому на 34 кафедрах 13 університетів навчається понад 89 тисяч студентів (станом на 09.02.2011 р.).[2]

У Брно щороку проводяться змагання з мотоспорту серії MotoGP, фестиваль феєрверків Ignis Brunensis, який збирає до 180 тисяч відвідувачів на день[6] та багато інших культурних та спортивних заходів.

На честь міста названо астероїд головного поясу 2889 Брно, а також англійський ручний кулемет часів ІІ Світової війни Bren (ZGB-33) (назва походить від двох місць виготовлення зброї — Брно та Енфілд)[7].

Історія[ред.ред. код]

Територія, яку займає місто Брно, була заселена починаючи з V ст. Першим письмовим джерелом, у якому є згадка про місто, датована 1091 роком — належить Богемським хронікам Козьми Празького[8]. Про походження назви міста є кілька версій. Згідно з першою, назва походить від слов'янського дієслова «брніті» (обороняти, зміцнювати); згідно з іншою — від слова «пагорб»; відповідно до третього — це перекручена назва кельтського городища Ебуродунон.

Наприкінці XII ст. місто стає центром удільного князівства Пржемисловичів (назва Брно в цю епоху — Бржетиславський град); в 1243 — отримує права вільного імперського міста, а в кінці XIII ст. — стає резиденцією маркграфів моравських. З XIV ст. питання місцевого самоврядування стали вирішуватись моравськими земськими сеймами, що проводилися в Брно кожні два роки.

Під час повстання гуситів місто залишилося вірним королю. У 1454, королем Ладиславом Погробеком із міста були вигнані всі євреї. Будучи володінням Габсбургів (1526–1918), Брно стає економічним і культурним центром Моравії (сприятливо вплинуло на розвиток Брно його вигідне географічне розташування; в місті щорічно проводилися міжнародні ярмарки). Місто, як столиця Моравії підтримала Станове повстання 1619 року. Під час Тридцятирічної війни Брно двічі (у 1643 і 1645) знало облоги шведськими військами; не піддалося місто і прусським військам (1742). У 1777 Брно стало центром єпископства. Місто мало важливе оборонне значення аж до середини XIX ст. Шпілберзька фортеця (чеськ.: Špilberk) в Брно була однією з найвідоміших в'язниць Австро-Угорщини (проіснувала до 1858).

У 1805 році Брно піддалось облозі наполеонівських військ. Після перемоги у битві під Аустерліцом , Наполеон наказав знищити фортифікаційні укріплення міста. В результаті цього до сьогоднішніх днів залишилась лише одна міська брама із семи, які були колись.

У XIX ст. відбулося становлення промисловості Брно; місто стало одним з найважливіших центрів робітничого руху в Чехії. Так, наприклад у 1839 році було запущено залізничне сполучення з Віднем, у 1846 році запрацювало вуличне газове освітлення, у 1847 — запущено телеграфний зв'язок з Віднем, а у 1869 — на вулиці міста виїхав перший кінний трамвай (з 1900 — електрифікований).

У 1899, Брно отримало і свій університет — Технологічний. У 1918 місто увійшло до складу Чехословаччини. Зазнало сильних руйнувань в роки Другої світової війни, в основному від бомбардувань англо-американською авіацією. Звільнене 26 квітня 1945 військами 2-го Українського фронту в ході Братиславо-Брновської наступальної операції. Після 1945 року, через декрети Бенеша більшість німців було депортовано, а їхнє майно — конфісковане.

27 вересня 2009 року Брно відвідав Бенедикт XVI. Це був перший в історії візит Папи Римського до цілого краю.

Географія[ред.ред. код]

Map cz Brno kroton.svg

Брно розташоване на південному сході Чеської республіки, в місці злиття річок Світава і Свратка, в долині струмків Веверка, Понавка та Річка. Протяжність Світави в межах міста приблизно 13 км, Свратки — 29 км[9]. Ширина міста із сходу на захід становить 21,5 км, загальна площа приблизно 230 км². В північно-західній частині міста є водосховище Kninicky Dam Lake, збудоване на річці Свратка, яке є місцем масового відпочинку мешканців.

Брно оточують лісисті пагорби з трьох сторін; істотна частина області міста вкрита лісом, близько 6 379 га, що становить приблизно 28 % загальної площі міста. Завдяки його розташуванню на межі Південно-Моравської рівнини та Чесько-Моравської височини, місто має помірний клімат.

Перепад висот в межах міста становить від 190 до 425 метрів на рівнем моря. Найвища точка — пагорб Kopeček.

Клімат[ред.ред. код]

Середня температура міста становить +9,4 °C/+48.9 °F, середньорічна кількість опадів становить близько 505 мм, число днів з опадами за рік становить 150, середньорічне сонячне світло становить 1 771 годину, переважаючий напрям вітру — північно-західний.

Місяць січ лют бер кві тра чер лип сер вер жов лис гру
Температура (°C) −2.5 −0.3 3.8 9.0 13.9 17.0 18.5 18.1 14.3 9.1 3.5 −0.6
Температура (°F) 27.5 31.4 38.8 48.2 57.0 62.6 65.3 64.6 57.7 48.4 38.3 30.9
Опади (мм) 24.6 23.8 24.1 31.5 61.0 72.2 63.7 56.2 37.6 30.7 37.4 27.1
Тривалість сонячного світіння (год) 45.3 71.6 121.5 169.1 219.1 221.0 234.9 217.9 161.9 124.0 51.3 40.1

Населення[ред.ред. код]

За офіційними даними CSU гендерний склад населення Брно в 2010 році становив[2]:

  • Чоловіки: 178 429 (48,04 %);
  • Жінки: 192 970 (51,96 %).

Співвідношення населення за віком[2]:

  • до 14 років: 47 751 (12,9 %);
  • 15-64 років: 258 584 (69,6 %);
  • понад 65 років: 65 064 (17,5 %).
Брно: демографічний розвиток від 1389 до 2000
1389 1645 1850 1900 1919 1925 1937 1940 1950 1970 1990 2000
8,400 4,500 49,460 138,000 221,545 242,401 289,326 238,204 284,670 335,701 391,979 383,034

Економіка[ред.ред. код]

Наразі Брно є одним з головних економічних центрів Чехії. Найважливіша галузь — важке машинобудування. Розвинуті хімічна та поліграфічна промисловість, виробництво верстатів, турбін, сільськогосподарських машин (тракторобудівний завод Zetor чеськ. Zetor) та електротехнічних виробів; випускаються і точні прилади. Текстильна, харчова, цементна промисловість. Деревообробка та виробництво меблів.

Брно — місце проведення Міжнародних промислових ярмарків (перша відбулася в 1926, площа виставкової території — понад 500 тис. м ²); тут мають місце також Міжнародні Туристична, Фінансова та ін ярмарки. Брно — великий залізничний вузол (перший поїзд прийшов в Брно в 1839, в 1990-х, після тривалих дискусій, розпочато проект з перенесення залізничного вокзалу Брно на 800 м на південь, а до 2017 р. повинна закінчитися повна реконструкція залізничного вузла). — Брно іноді називають «Чеським Манчестером».

Іноді також місто називають технологічним інкубатором за те, що тут будуються нові інноваційні та високотехнологічні підприємства. Створено три основних промислових зони[2]:

  • Брненська промислова зона — Черновіцька тераса (BPZ-ČT);
  • Чеський технологічний парк Брно;
  • Європойнт Брно.

Брненська промислова зона — Черновіцька тераса (BPZ-ČT)[ред.ред. код]

Виникла на початку XX століття. Займає площу приблизно 200 га. Розташована у південні частині Брно у безпосередній близькості до міжнародного аеропорту Брно-Туржани, неподалік від автодоріг D1 та D2 (європейські дороги E50 та E65 відповідно). Ця зона є однією із найбільших та найпотужніших у Чехії[2]. Проект розроблений у 2002 році місцевим проектним ательє URBI s.r.o[10]. Переважна частина зони передбачена для потужних інвесторів, які здатні інвестувати у розвиток понад 100 млн крон. Зараз у Черновіцькій терасі мають свої заводи такі великі міжнародні підприємства, як:

  • США Honeywell, s. r. o. — виробництво систем живлення будинків;
  • Англія Carclo Technical Plastics — Brno, s. r. o. — виробництво пластикових комплектуючих для електрообладнання;
  • Японія Daikin Device Czech Republic, s. r. o. — з 2005 року функціонує завод по виробництву кондиціонерів;
  • Японія Daido Metal — з 2006 року виробляє комплектуючі до автомобілів;
  • Японія Nitto Denko Czech — з 2008 року випускає поляризаційну плівку;
  • Чехія Bomar — відкрито завод по виробництву деревообробних верстатів[11].

Транспорт[ред.ред. код]

В місті існує аеропорт «Туржани» (чеш. Tuřany). Місто обслуговує аеропорт «Туржани» (чеськ. Tuřany / Letiště Brno-Tuřany). У 2007, найпопулярнішими напрямками були: Лондон, Прага, Жирона (Іспанія) і Москва, на які довелося близько 168 тис. чоловік.

Місто розташоване на стику основних автомагістралей D1 до Праги і D2 до Братислави (Словаччина). Через місто також проходить європейський маршрут E 50.

Спорт[ред.ред. код]

У місті розташований найсучасніший автодром Чехії Брно, на якому щороку проходить етап чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP та інші менш відомі змагання з авто- та мотоспорту.[12]

Персоналії[ред.ред. код]

Чехія Це незавершена стаття з географії Чехії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]