Матвієнко Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Матвієнко Микола Миколайович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 29 листопада 1975(1975-11-29)
Клавдієво-Тарасове, Бородянський район, Київська область
Смерть 28 серпня 2014(2014-08-28) (38 років)
Дебальцеве, Донецька область, Україна
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Дядя Коля»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 Батальйон ім. Кульчицького
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко.

Матвієнко Микола Миколайович (29 листопада 1975 Клавдієво-Тарасове, Київська область, — 28 серпня 2014 Дебальцеве, Донецька область, Україна)  — військовик, стрілець-навідник, молодший сержант резерву Батальйону імені Кульчицького.

Загинув в ході російсько-української війни, коли колона Нацгвардії на маршруті Дебальцеве — Вуглегірськ потрапила у ворожу засідку. 4 солдати батальйону імені Кульчицького загинули, 19 — було поранено[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Матвієнко Микола Миколайович народився 29 листопада 1975 року на Київщині — смт Клавдієво-Тарасове. Пройшов строкову військову службу у Збройних силах України. Працював в органах внутрішніх справ на посаді помічника дільничного інспектора міліції. Працював в охоронній фірмі. Після Революції Гідності уклав контракт про проходження служби в військовому резерві НГУ. Воював під Слов'янськом та Дебальцевим.

Загинув Матвієнко Микола Миколайович 28 серпня в районі міста Дебальцеве Донецької області. Колона підрозділів Національної гвардії та Збройних сил України, що рухалась на допомогу силам АТО за маршрутом Дебальцеве — Комісаровка потрапила у засідку.

Похований в смт Клавдієве-Тарасове Бородянського району Київської області.

Без Миколи лишились батьки і наречена.

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 6, місце 16
  • Вшановується 28 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (24 серпня — 31 серпня 2014)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сили АТО потрапили у засідку під Дебальцевим [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 29 серпня 2014
  2. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ У Міноборони вшанували пам'ять загиблих захисників України

Посилання[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Матвієнко_Микола_Миколайович&oldid=42208742