Мельников Микола Васильович

Мельников Микола Васильович
Нині на посаді
Народився	15 (28) лютого 1909 Сарапул, Вятська губернія, Російська імперія
Помер	7 грудня 1980(1980-12-07) (71 рік) Москва, СРСР
Похований	Новодівичий цвинтар
Відомий як	науковець, політик, гірничий інженер
Країна	Російська імперія і СРСР
Alma mater	Уральський державний гірничий університет
Політична партія	КПРС
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Микола Васильович Мельников ((15 (28) лютого 1909, Сарапул, Вятська губернія — 7 грудня 1980(1980-12-07), Москва)) — радянський інженер, учений в галузі гірничої справи. Академік АН СРСР (1962), Герой Соціалістичної Праці (1979).

Біографія

Народився 15 (28) лютого 1909 року в Сарапулі (нині Удмуртія).

• З 1930 року працював у системі вугільної промисловості: змінний інженер копальні, інженер-проектант проектно-дослідницького інституту, головний інженер копальні, головний інженер тресту, директор заводу «Червона Зоря».
• У 1933 році закінчив СГІ.
• Із січня 1946 року член колегії Наркомату (міністерства) вугільної промисловості східних районів СРСР.
• Із січня 1949 член Бюро з палива і транспорту при РМ СРСР з перевірки виконання рішень уряду з вугільної промисловості.
• Одночасно з господарською діяльністю у 1950–1956 роках працював на посаді професора в Академії вугільної промисловості.
• З лютого 1951 року заступник міністра паперової та деревообробної промисловості СРСР з кадрів.
• 23 жовтня 1953 року обраний членом-кореспондентом АН СРСР у відділення технічних наук.
• З грудня 1953 року член Бюро з металургії, вугільної промисловості та геології при Раді Міністрів СРСР.
• З 1955 по 1964 рік працював заступником директора та директором ІГСАН імені О. О. Скочинського.
• У травні 1959 — червні 1960 років голова Ради техніко-економічної експертизи Держплану СРСР.
• З 1961 по 1963 був головою Державного комітету Ради міністрів СРСР з паливної промисловості. З 1963 року голова Держкомітету з паливної промисловості Держплану СРСР.
• 29 червня 1962 року обраний дійсним членом АН СРСР у відділення технічних наук за спеціальністю «гірнича справа».
• З 1966 — член Президії АН СРСР.
• З 1967 року керівник сектору фізико-технічних гірничих проблем Інституту фізики Землі АН СРСР, потім ректор Академії народного господарства СРСР та директор Інституту проблем комплексного освоєння надр АН СРСР.

Член ВКП(б) із 1944 року. Депутат ВР СРСР 6-го скликання (1962—1966).

Помер 7 грудня 1980 року. Похований 11 грудня в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 9).

Родина

Сини:

• Мельников Микола Миколайович (гірський інженер) (1938—2018);
• Мельников Андрій Миколайович, гірничий інженер (нар. 1946).

Наукова діяльність

Головні наукові здобутки М. В. Мельникова пов'язані з розробкою теорії відкритого способу видобутку корисних копалин, дроблення гірських порід вибухом, методів визначення робочих параметрів гірничих машин та з питаннями розвитку гірничої промисловості.

Вивчав проблеми розробки глибоких горизонтів Криворізького залізорудного басейну.

Нагороди

• Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1960);
• Сталінська премія третього ступеня (1946) — за докорінні удосконалення відкритих розробок вугільних пластів, що забезпечили значне підвищення продуктивності праці та зростання видобутку вугілля;
• Державна премія СРСР (1979) — за розробку та впровадження прогресивних технічних рішень щодо освоєння в короткі терміни Талнахсько-Жовтневого поліметалевого родовища, що забезпечили різке зростання виробництва кольорових металів на Норильському ГМК;
• Медаль «Серп і Молот» (1979)
• тричі орден Леніна (29.06.1966; 17.09.1975; 27.02.1979) ;
• тричі орден Трудового Червоного Прапора (08.04.1944; 28.02.1959; 07.03.1969);
• орден «Знак Пошани» (20.10.1943);
• медалі;
• Почесний громадянин Сарапула (1981 — посмертно).

Пам'ять

Конверт 1983 р. на честь М. В. Мельникова

АН СРСР 1981 року було засновано золоту медаль імені М. В. Мельникова, яка присуджується за видатні роботи в галузі проблем комплексного освоєння надр.

• Глиба гірничої науки. Фільм про академіка М. В. Мельникова. МИКСП — Сарапул, 2009;
• Погруддя вченого встановлено біля Будинку-музею на батьківщині в Сарапулі;
• Будинок-музей у Сарапулі — єдиний у Росії будинок-музей вченого;
• Ім'ям названо вулицю в Сарапулі.

Бібліографія

• Сидоренко О. В., Мельников Н. В. Богатство для всех // Известия. Московский вечерний вып. 1976. 29 нояб.
• Мельников Н. В. Быстрее развивать добычу угля открытым способом // Правда. 1954, 17 ноября.
• Мельников Н. В. Добыча ископаемых открытым способом / М.; Л.: Углетехиздат, 1948. — 408 с.
• Мельников Н. В. Миллиарды экономии. Что несёт рациональное развитие топливно-энергетической базы // Правда. 1967. 16 января.
• Мельников Н. В. Попутные, но не бросовые. [полезные ископаемые] // Правда. 1971, 24 марта.
• Мельников Н. В. Пути открытой добычи // Экономическая газета. 1966. № 7. — С. 19—20.
• Мельников Н. В. Разведчик родных недр: К 60-летию со дня рождения К. І. Сатпаєва // Комсомольская правда. 1959. 10 апреля.
• Мельников Н. В. Развитие горной науки в области открытой разработки месторождений в СССР / М.: Углетехиздат, 1957. — 92 с.; 2-е изд. М.: Госгортехиздат, 1961. — 183 с.
• Мельников Н. В. Речь [на заседании Совета Национальностей Верховного Совета СССР O Государственном плане развития народного хозяйства СССР, о Государственном бюджете СССР на 1965 год и об исполнении Государственного бюджета СССР за 1963 год] // Правда. 1964. 12 декабря.
• Мельников Н. В. Увеличивать добычу, снижать себестоимость угля // Правда. 1964. 30 августа.
• Мельников Н. В., Марченко Л. Н. Энергия взрыва и конструкция заряда / М.: Недра, 1964. — 138 с.
• Мельников Н. В. Топливо и энергетика // Труд. 1966. 6 января.
• Мельников Н. В. На подступах к 2000 году // Неделя. 1967. № 24. — С. 8—9.
• Мельников Н. В. Нам и внукам // Экономическая газета. 1967. № 44. — С. 37.
• Мельников Н. В. Сокровища остаются в земле // Труд. 1967. 12 авг.
• Мельников Н. В. Стальные руки горных мастеров: 10 ответов // Неделя. 1967. № 29. — С. 4—5.
• Мельников Н. В. Выступления участников Годичного общего собрания Академии наук СССР: О Научном совете по выставкам работ АН СССР и АН союзных республик // Вестник АН СССР. 1973. № 5. — С. 34—35.
• Мельников Н. В. Пределы роста или беспредельность развития? // Студ. меридиан. 1974. № 3. — С. 17—19.
• Мельников Н. В. Глубокая разведка // Литературная газета. 1975. 16 июля. — С. 10.
• Мельников Н. В. Недра, открытые вновь // Знание — сила. 1977. № 7. С. 5—7. Знание — сила. 1976. № 9. — С. 4—6. Беседы о техническом прогрессе Геотехнология.

Література

• Державна влада СРСР. Вищі органи влади та управління та їх керівники. 1923—1991 гг. Історико-біографічний довідник / Упоряд. В. І. Івкін. — М., 1999. ISBN 5-8243-0014-3.
• Місяць С. П. Спогади про майбутнє: (До 105-річчя від дня народження академіка Н. В. Мельникова) // Гірський журнал. 2014. № 1. — С. 88-90.
• Мельников Николай Васильевич // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978.
• Трубецькой К. Н. який присвятив життя гірничій справі / / Наука в Росії. 2009. № 1.
• Мельников Николай Васильевич: [ арх. 15 червня 2022 ] / К. Н. Трубецькой // Маніковський — Меотида. — М. : Велика російська енциклопедія, 2012 — С. 698. — (Велика російська енциклопедія: [35 т.] /Гл. ред. Ю. С. Осипов ; 2004—2017, т. 19). — ISBN 978-5-85270-353-8.
• Мельников Микола Васильович // Енциклопедія Криворіжжя: [укр.]: у 2 т. / Укл. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг: Явва, 2005. — Т. 2. Л—Я. — С. 101. — 816 с. — 2500 екз. — ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л—Я).

Посилання

• Мельников Николай Васильевич. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Биография и библиография на сайте Архива РАН.
• Персональна сторінка Николая Васильевича Мельникова на офіційному сайті РАН (рос.)