Метагалуазит
| Метагалуазит |
|---|
Метагалуазит (рос. метагаллуазит; англ. metahalloysite; нім. Metahalloysit m) — мінерал, силікат алюмінію шаруватої будови.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Від мета… й назви мінералу галуазиту (M.Mehmel, 1935).
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Al4(OH)8 [Si4O10].
Від галуазиту відрізняється відсутністю міжшарової води, яку втрачає при нагріванні вже до 50 °С.
Містить (%): Al2O3 — 39,48; SiO2 — 46,60; H2O — 13,92.
За хімічним складом тотожний каолініту.
Сингонія моноклінна, діедричний безосьовий вид.
Кристалічна структура відрізняється від галуазиту, можлива аналогія з структурою каолініту.
Пластинчасті виділення.
Густина 2,2-2,58.
Твердість 1-2.
За зовнішніми ознаками схожий на галуазит.
Зустрічається разом з галуазитом, часто в порожнинах у вигляді крихких кірочок, а також у латеритній корі вивітрювання з гідраргілітом.
Недостатньо вивчений.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- метагалуазит залізний (метагалуазит із Закарпаття, який містить 3,44 % Fe2O3).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Метагалуазит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Метагалуазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
