Механічний апельсин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Механічний апельсин (фільм).
Механічний апельсин
англ. A Clockwork Orange
Обкладинка українського видання. «Кальварія», 2003 рік.
ЖанрАнтиутопічна література, філософський роман, новела і науково-фантастичний роман
Формароман
Темамолодіжна субкультураd, illegal drugd, ненадійний наратор, Соціопатія, Людвіг ван Бетховен і свобода волі
АвторЕнтоні Берджес
Моваанглійська, надсат
Опубліковано1962
Країна Велика Британія
ВидавництвоHeinemannd
ПерекладОлександр Буценко, 1990
Нагороди
CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Механі́чний апельси́н» (англ. «A Clockwork Orange») — культовий[1] роман Ентоні Берджеса, опублікований в 1962 році. Дія книги відбувається в близькому майбутньому на території Англії. Англійське суспільство страждає через молодіжну субкультуру надзвичайної жорстокості. Події в романі представлені з точки зору головного героя роману підлітка Алекса.

У 2005 році журналом «Тайм» «Механічний апельсин» було включено до списку 100 найкращих англомовних романів, написаних після 1923 року[2].

Зміст

[ред. | ред. код]

Алекс — підліток, який живе в антиутопічній Англії майбутнього. Він є лідером банди, яка намагається підірвати існуючі порядки. Вона складається з чотирьох людей:

  • Алекс — шістнадцятирічний випускник виправної колонії, який попри насильницькі нахили захоплюється класичною музикою. Він живе з батьками, які не знають про його нічне життя;
  • Дін — недалекий хлопчина, який у бійці вартий трьох;
  • Джордж — амбіційний молодик, який претендує на роль лідера;
  • Піт — член банди, який іще не визначився в житті.

Вони тусуються в барі «Корова», де п'ють «молочні коктейлі». Сюжет зав'язується навколо рішення піти на «велике діло» — пограбувати будинок старої леді й зірвати банк. Під час пограбування Алекса затримує поліція та, як наслідок, його засуджено до тюремного ув'язнення. Через два роки він потрапляє під державну експериментальну програму, після якої його випускають на волю. Він більше не спроможний чинити насильство. На волі Алекса очікують кардинальні зміни: у батьківському домі на нього ніхто не чекає, колишні «друзяки» стали поліціянтами й навіть вчинити самогубство він не спроможний. Його життя змінює не лікування в тюрмі, а приклад Піта, який знайшов своє щастя — створив сім'ю.

Критика

[ред. | ред. код]

Механічний апельсин отримав змішані відгуки. У Sunday Telegraph був опублікований в цілому позитивний відгук, в якому книга була описана як «розважальна… навіть глибока»[3]. Критик Кінгслі Еміс з газети «Обзервер» у своїй рецензії визнав роман «веселим жахом», написавши «Містер Берджес створив чудовий роман, який, між іншим, наводить на думку про насильство серед неповнолітніх, якого я не зустрічав раніше»[4]. З іншого боку рецензент «Санді таймс» розцінив роман як «надзвичайно банальну, жорстоку і психологічно непереконливу історію»[5]. Впливова британська газета Times також дала негативну оцінку, назвавши книгу «дещо незграбним експериментом із науковою фантастикою з незграбними кліше про злочинність неповнолітніх»[6]. Насильство було піддано критиці як «непереконливе в деталях»[6].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Найавторитетнішим шотландським критиком-фантастикознавцем Дейвідом Прінґлом роман включено до переліку 100 найкращих англомовних науково-фантастичних романів за період з 1949 по 1984 рік[7].

Український переклад та дослідження

[ред. | ред. код]

Українською мовою роман переклав Олександр Буценко. Переклад вперше опубліковано в журналі «Всесвіт»

  • Берджес, Ентоні (1990). Механічний апельсин. Переклад з англ.: Олександр Буценко. Київ: Всесвіт (журнал), № 5 за 1990. 2–72 стор.
  • Берджес, Ентоні (2003). Механічний апельсин. Переклад з англ.: Олександр Буценко. Львів: Кальварія. 174 стор. ISBN 966-663-104-0.
  • Берджес, Ентоні (2017). Механічний апельсин. Переклад з англ.: Олександр Буценко. Київ: Рідна мова. 192 стор. ISBN 966-663-104-0.

Український переклад роману вивчав тлумач Олексій Дейкун, що опублікував статті про особливості відтворення авторської картини світу, «надсат» у перекладі українською[8], переклад гіперболи як ключового стилістичного прийому оригіналу [Архівовано 7 вересня 2021 у Wayback Machine.], а також дослідив переклад синекдох, епітетів та порівнянь цього твору.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Каверін, Андрій (9 травня 2018). Між мораллю і примусом: «Механічний апельсин» Берджеса. litakcent.com (укр.). ЛітАкцент. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)
  2. ↑ Grossman, Lev; Lacayo, Richard (16 січня 2005). A Clockwork Orange. Time (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  3. ↑ Chitty, Susan. «Is That the Lot?» Sunday Telegraph, 13 May 1962, p. 9.
  4. ↑ Amis, Kingsley. From the Observer archive, 13 May 1962: A Clockwork Orange reviewed. theguardian.com (англ.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  5. ↑ Brooks J. A Bedsitter in Dublin. — Sunday Times, 1962. — 13 травня. — С. 32.
  6. ↑ а б «New Fiction». Times, 17 May 1962, p. 16.
  7. ↑ David Pringle. Science-Fiction: The 100 Best Novels: An English-Language Selection, 1949-1984 (англ.). L. W. Currey. Архів оригіналу за 16 вересня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  8. ↑ О.П, Дейкун (2015). Авторська картина світу і дійсність: "надсат" у перекладі українською (на матеріалі творчості Е. Берджеса) (PDF). Мовні і концептуальні картини світу. № Вип. 1 (52). с. 219—227. Процитовано 24 липня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Олександр Рудяченко. Знову зацокав «…апельсин» // «Молода гвардія» (Київ). — 1990. — 24 червня. — Стор. 3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Механічний_апельсин&oldid=43681316