Миколаївка (14)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миколаївка
Країна

Новомикола́ївка або Миколаївка (рос. Новониколаевка, розм. — «чотирнадцятий») — зникле (не існуюче) село на території Трохимівської сільської ради Іванівського району Херсонської області України[1].

Походження назви села пов'язують із останнім російським царем Миколою ІІ, але точної версії походження назви наразі не встановлено.

Історія[ред. | ред. код]

Село Новомиколаївка — виникло в 1910 р., на захід від Павлівської балки, що впадає до Агайманського поду . Засновниками села були селяни — переселенці з с. Чорноіванівки Василівського району Запорізької області, що під час Столипінської аграрної реформи отримали земельні ділянки — відруби серед цілини Таврійського степу[1]. Статистичні дані на 01.01.1915 р. по Агайманській волості свідчать, що в селі (на той час — висілок № 14) було 28 дворів, мешкало 249 жителів (127—122)[2]. Сільській громаді належало 562 десятини землі і зафіксований був лише 1 кінь та 110 волів[2]. Першими поселенцями, ймовірно, стали родини Касьяненка Якима та Марії, Мовчана Нестера та Устини, Кравченка Іларіона та Олени, Ковтуна Апатія та Олени, Шовкопляса Гната та Марфи, Гоголенка Фатея, Вітер Василя та Мотрі, Морозових Сергія та Векли[1].

Важливих та цікавих подій під час громадянської війни 1918—1920 р. в селі, наразі, не встановлено.

З початком сталінської суцільної колективізації (1929 р.) село, як сільгоспартіль № 2, увійшло до колгоспу «Прогрес» із центром у сусідній Трохимівці[1].

Територія Іванівського району була захоплена загонами гітлерівського вермахту 19 вересня 1941 року[3]. Розпочався період гітлерівської окупації, який в історії Новомиколаївки запам′ятався і примусовим вивозом молоді на роботу до нацистської Німеччини. 7 юнаків та дівчат села стали остарбайтерами: Вітер Григорій 1924 р.н., Ісаєв Микола 1925 р.н., Ниркова Акулина 1924 р.н., Кізілов Микола 1927 р.н., Кравченко Василь 1923 р.н. та Кравченко Олександра 1908 р.н., Причина Микола 1925 р.н. Більша частини остарбайтерыв, до речі, була вивезена до райху навесні 1943 року[1]. В роки війни 36 новомиколаївців боролися на фронтах з ворогом: п′ятеро з них — загинули (Шовкопляс Григорій 1920 р.н. та Шовкопляс Михайло 1905 р.н., Вітер Микола 1921 р.н., Чубаров Олексій 1917 р.н., Лоцман Микита 1907 р.н.). Перша, велика для села, воєнна мобілізація сталася в серпні 1941 р. (12 чол.), а друга — в листопаді 1943 р. (15 чол.), коли більшість мобілізованих ВПВК чоловіків та юнаків («сірих піджаків»), кинули в м′ясорубку під Перекопом та під Лепетихою[1]. В Новомиколаївці було (?) військове поховання померлого від поранень в грудні 1943 р. гв. сержанта 54 гв. СД Кірсанова Павла, подальша доля якого не відома.

Як і для більшості сіл Трохимівської сільради, датою визволення Новомиколаївки є 29 жовтня 1943 р.[3].

Після звільнення в селі (на 01. 01. 1945 р.) налічувалося понад 40 дворів та проживало близько 200 мешканців (81-130), з яких 90 — діти до 17 років, 36 — шкільного віку[1]. В селі був зорганізований ФАП (завідувачка Свентицька Людмила Михайлівна 1914 р.н.). В село прибуло 28 осіб, а вибуло — 36. 99 осіб мали статус рядового колгоспника. Найстаріша мешканка села — Іграєва Параска Іванівна 1868 р.н. — була не грамотною.

СПИСОК МЕШКАНЦІВ НОВОМИКОЛАЇВКИ (14) НА 1946 р.

№ п\п та прізвище дорослих

членів родини

рік

народ.

примітки № п\п та прізвище дорослих

членів родини

рік

народ.

примітки № п\п та прізвище

дорослих членів родини

рік

народ.

примітки
1. Шовкопляс Гнат Савелій.

2. Шовкопляс Марфа Іванівна

3. Кізілова Ніна Андріївна

4. Кізілов Федір Іванович

5. Коверник Наталка Іларіонівна

6. Коверник Павло Іларіонович

7. Касяненко Марія Петрівна

8. Касяненко Олексій Якимович

9. Касяненко Яким Ф

10. Касяненко Марія Гнатівна

11. Ковтун Апатій Григорович

12. Ковтун Оксана Микитівна

13. Мовчан Єфим Михайлович

14. Мовчан Катря Гаврилівна

15. Єльцов Федір Кіндратович

16. Єльцова Пелагея Федорівна

17. Гоголенко Фатей Нефтод.

18. Білоус Євдокія Сергіївна

1874

1875

1915

1904

1913

1910

1916

1910

1879

1885

1881

1881

1906

1910

1890

1890

1880

1890

19. Разарьонова Олександра Григор.

20. Разарьонова Параска Кузьминична

21. Касяненко Олексій Михайлович

22. Касяненко Фрося Лаврівна

23. Вітер Василь Філонович

24. Вітер Мотря

Митрофанівна

25. Хомутовська Тофіля

26. Сьоміна Уляна ?

27. Зайцев Григорій Павлович

28. Зайцева Віра Федорівна

29. Кравченко Оксана

Архипівна

30. Горюнов Охрім

31. Іграєва Федора Климівна

32. Іграєв Іван Андрійович

33. Ковтун Євдокія

Гаврилівна

34. Ковтун Яків Єфимович

35. Зобов Захар Іванович

36. Зобова Євдокія Якимівна

1918

1893

1916

1916

1896

1895

?

1908

1916

1918

1878

?

1910

1907

1916

1912

1909

1908

25. Кваснюк Параска Михайл.

26. Мовчан Устя Гордіївна

27. Мовчан Нестор Іванович

28. Чубарова Степанида Григ.

29. Чубаров Олексій Євстафій.

30. Азаєв Григорій Григорович

31. Азаєва Паша Несторівна

32. Морозова Феня Сергіївна

33. Бех Марія Федорівна

34. Бех Петро Сергійович

35. Мовчан Ганна Григорівна

36. Мовчан Іван Іванович

39. Ребриста Ганна Леонтіївна

40. Ребристий Степан Якович

41. Гуркіна Анастасія Свирид.

?

1888

1888

1896

1897

1915

1920

1918

1910

1913

1910

1912

1906

1907

1907

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Шпир І. В. Матеріали шкільного краєзнавчого музею історії села
  2. а б Іванівського краю історія жива. — Мелітополь, друкарня «Люкс», 2010. — с. 291
  3. а б Херсонская область в годы Великой Отечественной войны 1941—1945. Сборник документов и материалов. Симферополь, «Таврия», 1975. — с.318

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Архів виконкому Трохимівської сільської ради. Погосподарські книги 1944—2015 рр.