Михальчук Андрій Петрович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Андрій Михальчук Андрій Петрович Михальчук | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження |
1992 Ридомиль, Кременецький район, Тернопільська область, Україна | |
Смерть |
9 липня 2022 Часів Яр | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | ||
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
|
Андрій Петрович Михальчук (1992, с. Ридомиль, Тернопільська область — 9 липня 2022, м. Часів Яр, Донецька область) — український військовослужбовець, старший солдат 24 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Михальчук народився 1992 року в селі Ридомиль, нині Почаївської громади Кременецького району Тернопільської области України.
Служив кулеметником 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 4-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 24-ї окремої механізованої бригади. Загинув 9 липня 2022 року м. Часів Яр на Донеччині.
Похований 23 липня 2022 року в родинному селі.
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела[ред. | ред. код]
- І. Белякова. Боже, який біль… Юні, їм жити й жити. Прощаються з Андрієм Михальчуком та Олексієм Соколовським // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 23 липня.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |