Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці)
Назва на честь: Різдво Пресвятої Богородиці
Церква святого Іоанна та монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого

48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. / 48.902694; 25.801750Координати: 48°54′09″ пн. ш. 25°48′06″ сх. д. / 48.902694° пн. ш. 25.801750° сх. д. / 48.902694; 25.801750
Тип монастир
Країна  Україна
Розташування Україна Україна, Тернопільська область, Чортківський район
Конфесія УГКЦ
Єпархія Бучацька єпархія
Орденська приналежність Василіянский Чин святого Йосафата
Реліквії чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя
Настоятель о. Власій Фуц, ЧСВВ
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці). Карта розташування: Україна
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці)
Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого (Улашківці) (Україна)
Мапа

CMNS: Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого у Вікісховищі

Монастир Різдва Божої Матері Чину святого Василія Великого в Улашківцях — парафія і храм греко-католицької громади Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Улашківці Чортківського району Тернопільської области.

Церква та дзвіниця монастиря оголошені пам'ятками архітектури місцевого значення (охоронні номери 1755/1, 1755/2)[1].

Історія[ред. | ред. код]

За переказами, у 1240 році монахи прибули до с. Звиняч, а в 1315 році цілою спільнотою поселилися в печерах Улашківців, де і продовжили монаше життя. Монастир діяв з XIV століття до 1946 року та з 1990  донині. З XVIII століття до 1946 року і з 1990 — в лоні УГКЦ.

  • 1738 — збудовано монастирські приміщення, а в 1856 р. монастирський храм за проєктом Адальберта Гаара.
  • 1739 — монастир інкорпоровано в Чин Святого Василія Великого.
  • 1765 — від родини Раціборських було передано в храм чудотворну ікону Пресвятої Діви Марії, написану на полотні за зразком Белзької (Ченстоховської) Богоматері.
  • 1946 — більшовицька влада монастир закрила, а ченців вивезли на заслання. У радянський період органи влади з церкви зробили склад, а з монастиря — гуртожиток і клуб.
  • 1995—2002 — монастир обслуговував парафію с. Милівців і парафіяльну капличку на хуторі Жмиків.
  • 2008 — розпочато будівництво нового корпусу обителі.

У храмі є чудотворні ікони Пресвятої Богородиці Улашківської та Предтечі Івана Христителя, а також мощі Предтечі Івана Хрестителя, св. свщмч. Йосафата Кунцевича і фрагменти Чесного Животворящого Хреста Господнього.

Монастир і його парафія мають статус відпустового місця.

При парафії діють: братство, сестринство та Вівтарна дружина.

У власності монастиря є будівлі монастиря, богослужбова каплиця, храм, дзвіниця, зруйнований печерний монастир, господарські споруди. На території парафії є Хресна дорога.

Настоятелі[ред. | ред. код]

  • о. Віталій Брилинський (1740 вивезений у Росію)
  • о. Пахомій Негребецький
  • о. Йосафат Лозинський
  • о. Віктор Ярембковський
  • о. Лев Подсонський
  • о. Іларіон Лонтовський
  • о. Онуфрій Крижановський (†24.03.1793)
  • о. Макарій Татаркевич (†20.03.1826 в Улашківцях)
  • о. Авксентій Кулінич
  • о. Інокентій Кундрат
  • о. Павло Древницький
  • о. Ігнатій Нагурський (†3.10.1866 в Улашківцях)
  • о. Самуїл Чарноруцький
  • о. Ізидор Коржинський
  • о. Амврозій Тарчанин
  • о. Леонтій Осмільовський
  • о. Юліян Телішевський (†10.01.1883 в Улашківцях)
  • о. Модест Бущак (†9.03.1896 в Улашківцях)
  • о. Мирон Хмілевський
  • о. Маркіян Шкірпан
  • о. Аркадій Мурій
  • о. Єремія Ломницький
  • о. Мирон Хмілевський
  • о. Йосиф Пеленський
  • о. Макарій Каровець
  • о. Євстахій Турковид
  • о. Пасив Кисіль
  • о. Вартоломей Сенюта
  • о. Виссаріон Фідик
  • о. Сильвестр Журавецький
  • о. Єронім Галабарда
  • о. Юліян Дацій
  • о. Веніамин Розгін
  • о. Панкратій Савицький
  • о. Павло Олінський
  • о. Андрій Явдощак (1990—1991)
  • о. Теодосій Крецул (1991—2016)
  • о. Власій Фуц (від 2016)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]