Мономер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мономе́р (рос. мономер, англ. monomer, нім. monomere Substanz f, Monomere n, Grundmolekül n) — структурна ланка полімера, низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів. Мономерами служать сполуки, що мають кратні зв'язки, циклічні групи та сполуки з різними функційними групами.

При хімічному позначенні полімера хімічна формула мономера береться в квадратні дужки, до яких добавляється індекс n. Наприклад, поліетилен позначається [-CH2-CH2-]n.

Полімери можуть скаладатися із мономерів одного типу, або різних типів. В останньому випадку вони називаються кополімерами.

Полімери, що складаються з відносно невеликого, точно визначеного числа мономерів, називаються олігомерами. Для дуже малих олігоменів вживаються назви димер, тример тощо.

Мономерами білків є амінокислоти. З мономерів складаються вуглеводи, ліпіди, білки, вітаміни.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Реторта Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.