Моноцити

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Моноцити
A scanning electron microscope (SEM) image of normal circulating human blood. One can see red blood cells, several knobby white blood cells including lymphocytes, a monocyte, a neutrophil, and many small disc-shaped platelets.

Моноцити (англ. Monocyte) — великі одноядерні лейкоцити, що належать до агранулоцитів, тобто не містять в цитоплазмі азурофільних гранул. Моноцити, як і лімфоцити, мають несегментоване ядро. Але на відміну від лімфоцитів, моноцити мають ядро неправильної форми, в той час як лімфоцити мають округле темне ядро.

Моноцити це найбільші клітини крові. Потрапляючи в тканини, вони перетворюються в макрофагів. Макрофаги — це великі клітини, що активно руйнують бактерії. Макрофаги у великих кількостях накопичуються в осередках запалення. В порівнянні з нейтрофілів моноцити більш активні у відношенні вірусів, ніж бактерій, і не руйнуються під час реакції з чужорідним антигеном, тому в осередках запалення спричиненого вірусами гній не формується. Також моноцити накопичуються у вогнищах хронічного запалення.

Моноцити здатні до активного амебоідному руху, до екстравазаціі (еміграції за межі кровоносних судин) і до хемотаксісу (переважної міграції у місця запалення або ушкодження тканин).

Моноцити володіють вираженою здатністю до фагоцитозу, причому є макрофагами, тобто здатні до поглинання досить великих чужорідних частинок і клітин або великої кількості дрібних частинок. При цьому моноцити звичайно не гинуть після фагоцитуванія чужорідних часток та клітин (якщо тільки чужорідних клітин або частка не має яких-небудь цитотоксичною для моноціта властивостей). Цим вони відрізняються від макрофагів — нейтрофілів і еозинофілів, здатні поглинати лише відносно невеликі частинки і як правило гинуть після фагоцитування.

Моноцити здатні, емігрував в тканини, перетворюватися в тканинах в резидентні тканинні макрофаги. Моноцити також здатні, подібно іншим макрофагам, виконувати процесинг антигенів і представляти антигени Т-лімфоцитам для розпізнавання і навчання, тобто є антигенпрезентующими клітинами імунної системи.

Цитокіни, що секретуються моноцитами, називають монокінамі. Цитокіни впливають на функціонування інших ланок імунної системи.

В нормі моноцити складають від 3% до 11% загальної кількості лейкоцитів крові. Відносне збільшення відсотка моноцитів у лейкоцитарної формули називається відносним моноцитозом. Абсолютне збільшення числа моноцитів називається абсолютним моноцитозом. Відносне зменшення відсотка моноцитів називається відносною монопенією, а абсолютне зменшення їх числа — абсолютною монопенією.

Зростання і дозрівання моноцитарно-макрофагальної паростка кісткового мозку посилюється ГМ-КСФ і М-КСФ, гальмується глюкокортікоідамі. При стресі, шоці, терапії екзогенних глюкокортікодами відзначається абсолютна або відносна монопенія.

Норми[ред.ред. код]

Норма моноцитів в крові 3-11%

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]