Базофіли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Базофіли (basophilus) — клітини крові синього забарвлення, що становлять 1% крові. Належать до гранулоцитів (цитоплазма зерниста) — невеликі клітини (близько 60% всіх лейкоцитів крові), живуть у крові 2 доби, мають посегментовані ядра, нездатні до розмноження.

Терміном «базофіли» позначають один з видів лейкоцитів крові, а також один з видів клітин передньої частки гіпофіза. У вузькому розумінні — одна з форм лейкоцитів хребетних тварин.

Функція[ред.ред. код]

Головна функція базофілів полягає в реакціях гіперчутливості негайного типу. Вони також беруть участь у реакціях гіперчутливості сповільненого типу через лімфоцити, у запальних, алергічних реакціях, в регуляції проникнення судинної стінки. Клітини, в цитоплазмі яких містяться зерна, що забарвлюються основними (лужними) барвниками. Базофіли відповідають за виділення гістаміну — одного з гормонів алергії, що сприяє розширенню судин, спазму бронхів. Їхню дію сповільнюють та блокують інші клітини крові — еозинофіли.

Особливістю є те, що вони у цитоплазмі мають численні базофільні гранули, що містять кислий мукополісахарид гепарин, що запобігає зсіданню крові та розчеплює жири в плазмі.

Відхилення від норми[ред.ред. код]

Підвищена кількість базофілів (базофілія) при:

Знижена кількість базофілів (базопенія) при:

Література[ред.ред. код]


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.