Тканина (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Приклад тваринної тканини: нервова тканина.

Ткани́на — сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.

Рослинні організми можуть бути одно і багатоклітинними. Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї клітини, яка і здійснює всі необхідні життєві функції та процеси (живлення, дихання, виділення, розмноження).

Тіло багатоклітинної рослини складається із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних Функцій. Такі спеціалізовані групи клітин у рослині утворюють тканини.

Тканина — це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують одну й ту саму функцію (або тканина — це стійкий, тобто закономірно повторюваний, комплекс клітин, які подібні за походженням, будовою і пристосовані до виконання однієї або кількох функцій). Між клітинами в деяких тканинах знаходиться міжклітинна речовина, яка не має клітинної будови залежно від виконуваної функції виділяють такі типи тканин: твірна, основна, провідна, покривна, механічна, багато з них можна поділити на дрібніші групи. Покривна, провідна, механічні і основні тканини (постійні тканини) рослини виникають з твірної тканини, клітини якої безперервно діляться і дають початок постійним тканинам. Твірна тканина, або меристема (мал. 1), складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим ядром, які щільно прилягають одна до одної без міжклітинних просторів. За розміщенням на рослині розрізняють верхівкові, бічні і вставні твірні тканини. Верхівковою (апікальною) 

Изучением тканей занимается наука гистология, или же, в связи с заболеваниями, гистопатология. В набор классических материалов и инструментов для исследования тканей входят парафиновые блок, В который вводится ткань для фиксации и

Тваринні тканини[ред.ред. код]

В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:

Сполучна тканина[ред.ред. код]

Соединительные ткани имеют волокнистую структуру. Они состоят из клеток, отделенных друг от друга внеклеточной матрицей . Соединительная ткань служит для соединения других видов тканей, например, для образования органов, в, которая выполняет опорную, защитную и трофическую функции. Состоит из нескольких видов клеток; преимущественно из фибробластов, волокон и основного тканевой вещества. Межклеточное вещество хорошо выражена. ↵ Функции

Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.

Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини. Захисна — клітини здатні до фагоцитозу і беруть участь в процесах імунітету та зсідання крові Опорна — утворює зв'язки, сухожилля, хрящі, [кістки] (в таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також в ній є волокна) Бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.

Види

Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функції. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.

Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.

Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.

Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка — кров'ю та лімфою

Нервова тканина[ред.ред. код]

Клетки, образующие центральную и периферическую нервную систему , классифицируются как нервная ткань. С нервной ткани состоит главный и спинной мозг , образующих центральную нервную систему, и черепно-мозговые и спинно связочно нервы , образующие периферическую нервную систему, а также мотонейроны . Нервная ткань обеспечивает обмен сигналами между различными структурами организма, а также связь организма с окружающей средой.

Епітеліальна тканина[ред.ред. код]

Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної,ют друг к другу, ьну. Эпителиальная ткань служит для защиты организма от микроорганизмов, механических повреждений, потери жидкости и т.п..ьну. Эпителиальная ткань служит для защиты организма от микроорганизмов, механических повреждений, потери жидкости и т.п..

Рослинні ткаини[ред.ред. код]

Тканини рослин є об'єктом вивчення гістології рослин. Перша класифікація тканин була розроблена Н.Грю ще у XVIII столітті.

Здебільшого рослинні тканини поділяють на шість груп.

  1. Меристематичні (твірні).
  2. Покривні.
  3. Основні (паренхіматичні).
  4. Механічні.
  5. Провідні.
  6. Видільні.

Серед тканин рослин виділяють малодиференційовані — твірні та високодиференційовані — постійні. Твірні тканини (Меристема) забезпечують ріст, розвиток внутрішньої структури, формують постійні тканини, що становлять у рослинах системи: покривних тканин рослин, провідних тканин рослин, провітрювальних тканин і основних тканин. До системи основних тканин відносять механічні тканини рослин, асиміляційні (Хлоренхіма), запасаючі тканини, секреторні, або видільні (Залозисті тканини рослин), та всисні тканини. Тканини рослин вивчає анатомія рослин, гістологія рослин.

Меристематична тканина[ред.ред. код]

Меристема - твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.

Клітини меристеми сплощені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без межклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.

Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:

Та за походженням:

  • первинні
  • вторинні.

Основна тканина[ред.ред. код]

Основні тканини (паренхіми) — тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: виповнюючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші.

Джерела[ред.ред. код]

Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К.: Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.


Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.